«Служіння тим, у кому плаче Господь, — джерело щастя і радості священника», — Глава УГКЦ у Великий четвер
Христос як вічний Первосвященник присутній там, де найбільше болить. Тому кожен, хто сьогодні є Христовим священником, носієм печаті того вічного Священства, відчуває своїм обов’язком бути там, де Бог страждає і плаче в людині. На цьому під час Вечірні з Літургією Василія Великого у Великий четвер, 17 квітня 2025 року, наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Із ним співслужили владики Степан Сус і Андрій Хім’як та священники Київської архиєпархії.
На початку Богослужіння Патріарх освятив антимінси — тканину із зображенням знятого із хреста Ісуса, що містить мощі святих, необхідні для здійснення Літургії. Також він освятив миро, яке згодом пошириться Церквою. Наприкінці Літургії відбувся також Чин омивання ніг — Глава УГКЦ омив ноги священникам Київської архиєпархії.
У проповіді наприкінці Літургії Блаженніший Святослав зазначив, що «цим глибоким богослужінням Великого четверга всі ми стали учасниками Тайної вечері нашого Спасителя».
Він пояснив, що «у стосунках між Богом і людиною у Старому Завіті завжди були присутні різного виду жертвоприношення, які людина приносила Богові, серед яких була жертва сопричастя». За його словами, особливим видом жертвоприношення була пасхальна жертва.
«У Новому Завіті пасхальною жертвою буде вже не ягня і його кров, але пасхальним агнцем, як каже євангелист Іван, є сам наш Господь Спаситель. Тайна вечеря є бенкетом спільної трапези. Христос бере хліб, благословляє, дає учням і каже: „Їжте, це — Тіло моє“. Відтак благословляє чашу, подає учням і каже: „Пийте з неї всі, бо це — Кров моя Нового Завіту, яка за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів“. У тому жесті маємо об’явлення нового виду Священства», — пояснив Предстоятель.
Він додав, що «Христос є сам агнцем, новозавітньою жертвою, йдучи на свої страждання, сам є священником, який приносить цю жертву, а також сам є храмом Нового Завіту, у якому перебуває престол, на якому жертва приноситься перед учнями. Він не просто благословляє їх хлібом і вином, подаючи для споживання. Він хоче, щоб Його апостоли стали причасниками свого Священства, носіями печаті вічного Священства самого Бога. Він робить їх причасниками своєї місії».
«Христос хоче зробити своїх учнів причасниками свого хресного шляху, свого страждання, навіть своєї смерті, щоби зробити їх носіями, свідками і свого славного, на третій день, Воскресіння. Бог приходить як священослужитель, щоби стати на коліна перед людиною… Той, хто сам постраждав, може співчувати і розуміє тих, які страждають. Саме здатність Бога в людському тілі бути у стражданнях людиною розкриває те Священство на Тайній вечері», — наголосив Глава УГКЦ.
В умовах війни особливе значення мають військові капелани та священники, які служать у прифронтових зонах. Предстоятель УГКЦ окремо молився за них під час богослужіння.
«Сьогодні наші думки линуть до наших владик у Запоріжжі та Харкові, до наших отців під лінією фронту і кордоном, до нашого отця в Суми. Так мені приємно бачити наших отців із Чернігівщини, з того зраненого прикордоння України», — сказав Блаженніший Святослав.
Він наголосив, що саме у служінні тим, хто страждає, криється «секрет щастя і особистої священничої радості».
Патріарх відзначив стрімке зростання УГКЦ за останні роки та закликав кожного священника «зродити» щонайменше десять нових покликань до священства.
«Наша Церква сьогодні зростає як ніколи раніше. Лише в Київській архиєпархії ми вже потребуємо 50 нових священників. Є так багато людей, які просять: „Дайте нам доброго, святого священника!“. Наші потреби зростають, але можливості не встигають», — зазначив Глава УГКЦ.
За його словами, лише в Україні за кілька років кількість вірян УГКЦ зросла в півтора раза.
Звертаючись до семінаристів, Блаженніший Святослав сказав: «Хлопці, вітаю вас у цей день. Знайте: Церква вас потребує. Ви — кожен — для нас є дорогоцінним даром, дорожчим за золото. Не втратьте й не занедбайте свого покликання».
Департамент інформації УГКЦ
