Проповідь Блаженнішого Святослава в Уневі у свято Успіння Пресвятої Богородиці
Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна! (Пісня пісень 2, 10).
Високопреподобний отче ігумене!
Преподобні, всечесні та всесвітліші отці!
Преподобні браття цієї Свято-Успенської унівської лаври,
яка сьогодні святкує свій храмовий празник!
Достойні представники органів державної влади!
Дорогі прочани, які так численно прибули з різних куточків України
до цього святого місця, цієї святої обителі!
Дорогі наші діти!
Дорога наша молоде!
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні Христова Церква святкує велике свято ‒ Успіння Пречистої Діви Марії. Властиво, це свято є вселенською прославою Матері Божої. Господь наш Ісус Христос прославляє Пречисту Діву Марію серед людей на землі та перед ангелами на небесах у момент, коли Вона з тілом і душею була взята до неба. Це мить, коли небесний Син приходить, щоб узяти на свої Божественні руки свою земну Матір. І так, як колись Вона носила Його малим дитям тут, на землі, Він приймає Її у свої руки там, на небі.
Щоб зрозуміти глибину цієї події та зміст прослави Матері Божої, прислухаймося до слів Святого Письма (Лк. 10, 38 ‒42; 11, 27 ‒28), бо сьогодні Святе Євангеліє каже нам: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають» (Лк. 11, 28).
У книгах Старого Завіту є унікальний пророчий текст, який ми часто не зауважуємо, але саме він якнайвлучніше пояснює зміст цього свята, цієї духовної миті, яку ми сьогодні переживаємо. Серед старозавітних книг є одна, що наскрізь пройнята співом Божественної любові ‒ Пісня пісень. Це ніщо інше, як розмова Нареченого зі своєю нареченою, Коханого зі своєю коханою. Цей Коханий каже до своєї нареченої: «Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна! Глянь бо: зима минула, дощі прогули, прошуміли. Вже квіти на землі з’явились, пора пісень настала, і голос горлиці вже чути в краю нашім» (Пісня пісень 2, 10–12).
Від перших століть християнства Христова Церква розуміла ці слова як таїнственну розмову люблячого Бога і людини, душі, спраглої за своїм Творцем, і Бога-Спасителя, який відповідає на цей глибинний пошук людського серця. Вони є наче іконою воскресіння і того щастя, тієї країни, громадянами якої Господь хоче бачити нас на небі. Та у свято Божої Матері ці слова звучать по-особливому, бо сьогодні це ніщо інше, як слово люблячого Сина до своєї Неньки.
«Устань, моя люба!» (Пісня пісень 2, 10). Так сьогодні каже Син Божий Ісус Христос до своєї Матері. Це Він впроваджує Її в той край, у ту країну, де немає ні болізні, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне.
Цікаво, що те слово «устань» єврейською мовою звучить як «кум» («qumi»). Євангелист Марко вживає те саме слово, можливо, в арамейському варіанті, коли описує воскресіння доньки Яїра. Коли Христос приходить і каже всім: «Не померло дівча, спить воно!» (Мр. 5, 39), а потім: «Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: „Таліта кум“ ‒ що значить у перекладі: „Дівчино, кажу тобі, встань!“ (Мр. 5, 41). І те дівча на очах усіх воскресло.
У грецькому перекладі це слово ‒ «кум» ‒ звучить як «воскресни» («Ἀνάστα»), тобто не просто повернися до попереднього життя, а перейди в те життя, до якого тебе Господь Бог створив і до якого кличе.
У святі Успіння Богородиці ми бачимо, що Божа любов до людини сильніша за смерть. Бог так нас любить, що нікому нас не віддасть. І ця Божественна любов виявляється, можливо, саме в момент найбільшої людської немочі, найбільшої слабкості. Бо що може бути в житті людини немічнішим, ніж той момент, коли земне життя опускає людину, сили покидають її і настає час її успіння?
Вглиблюючись у це Боже слово, святий Іван Дамаскин залишив нам три унікальні слова на Успіння Пречистої Діви Марії, які назавжди підсумували і сформулювали християнське розуміння того, що нам сьогодні потрібно святкувати. Ці славні тексти Церква перетворила на духовні гімни, пісні, які ми співали вчора на Вечірні та сьогодні на Утрені. І саме цими словами Церква нині величає Пречисту Діву Марію в день Успіння.
Іван Дамаскин говорить про Богородицю як про Матір життя. Це Вона дала людську природу Божественній особі. Це Син Божий став Сином людським через материнство Пречистої Діви Марії. А далі святий каже, що, ставши Матір’ю життя, Вона в Успінні перемогла смерть у самій собі: «О, як джерело життя переходить до життя через смерть! … Бо Вона помирає тілом, але через смерть знищує смерть, і тлінню дарує нетління, а смерть робить джерелом воскресіння» (Перша гомілія на Успіння Пречистої Діви Марії, § 10, PG 96, 708 B—709 A).
Отож сьогоднішнє свято начебто відкриває нам підсумок і мету людського життя — ту «кращу частку, що не відніметься» (Лк. 10, 42), яку, за словами Христа, вибрала Марія. Ці слова сьогодні справджуються не тільки в постаті Пречистої Діви Марії, а й у кожному з нас. В Успінні Богородиці Мати Божа показує нам, як Бог прославляє людину, яка цілковито Йому довіряється. Господь любить людину і навіть крізь смерть веде її не в забуття чи небуття, а у своє вічне життя!
Якщо ми дозволимо Богові любити нас, Він наповнить нас своїм вічним життям, яке сильніше за смерть. Саме це сьогодні Пречиста Діва Марія відкриває нам у своєму Успінні як найглибший зміст нашого земного життя. Особливо тоді, коли нам видається, що життєві сили нас покидають, коли ми втомлені й руки наші опущені, до мене й до тебе, до кожної людської душі Господь каже: «Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна!» (Пісня пісень 2, 10).
Він кличе кожного з нас справді відкрити Йому своє серце і мати сміливість відповісти на цей поклик до життя. Хто разом із Марією каже Господеві: «Нехай станеться мені по слову твоєму» (пор. Лк. 1, 38), для того силою Святого Духа момент смерті, за словами Івана Дамаскина, перетворюється на Успіння, а похоронний плач ‒ на радість воскресіння. І саме це ми сьогодні святкуємо ‒ перемогу життя над смертю. Та, що була Матір’ю життя, сьогодні переходить від смерті до життя, від землі до небес.
«Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна!» (Пісня пісень 2, 10). Ці слова особливо звучатимуть на цій Божественній Літургії. Адже на ваших очах пролунає поклик Сина Божого, Найвищого Первосвященника, до трьох хлопців-монахів, які отримують дар вічного Христового священства.
Дорогі диякони, за хвилину ‒ ієромонахи! Устань, мій любий сину, встань, моя люба дитино! Це сьогодні до вас каже Христос. Він дарує вам своє вічне священство не тому, що ви такі мудрі, освічені, праведні, бездоганні ченці. Ні. Він знає всю вашу гріховність, немічність, навіть усе те, що ви, можливо, самі про себе не знаєте, але Його любов до вас більша за те, що походить від людського гріха. Те, що Господь Бог посилає у свято Успіння Матері Божої трьох священників до свого народу, є знаком Його любові до нас, до нашої Церкви і нашого народу.
«Устань, моя люба!» (Пісня пісень 2, 10) ‒ це сьогодні слово нашого Господа до України, до змученого народу. Бог дбає про нас, тому й посилає своїх священників, щоб вони молилися за вас, уділяли вам Святі Таїнства, які є Таїнствами життя вічного, що перемагає смерть. Він любить нас, і тому кожен, хто сіє смерть на українській землі, буде переможений, буде вигнаний. Це до України скаже Христос: «Зима минула, дощі перешуміли, ось наша земля квітами покрилася, які ми будемо сьогодні посвячувати. Голос горлиці чути в нашому краї» (пор. Пісня пісень 2, 11–12).
Сьогодні я приїхав до вас із Києва з особливою молитвою, з проханням про захист Матері Божої над нашою столицею, нашими містами і селами, над нашою країною, де двадцять чотири години години на добу сім днів на тиждень на наші голови падають російські ракети, дрони і бомби.
Свято Успіння часто є особливим днем моління й благословення для наших школярів, студентів, учителів, викладачів, бо буквально за кілька тижнів розпочнеться новий навчальний рік. Дорогі діти, ходити до школи ‒ це привілей, який ви маєте, зокрема тут, у Галичині.
Цими днями ми дізналися про одну історію із Сумщини. Тепер там у різних містах будують підземні школи, щоб діти могли вчитися. Проте росіяни вистежили за допомогою своїх дронів місце, де діти навчаються, і навмисно почали їх атакувати. Школа, навіть підземна, знову спорожніла…
Відповідно до даних моніторингової місії ООН, цьогорічний липень був найсмертоноснішим місяцем із весни 2022 року. Тільки за один місяць загинуло 437 людей, 2610 отримали поранення, і це лише офіційні цифри. За минулий місяць в Україні постраждала найбільша кількість дітей від квітня 2022 року…
Але ми знаємо, що Мати Божа, яка сьогодні переходить від смерті до життя, є з нами. Тому ми прибули сюди, щоб просити: Пресвята Богородице, Ти, що перемогла смерть у своєму тілі, допоможи нам, нашому війську перемогти сіяча смерті на нашій багатостраждальній українській землі.
Ми знаємо, що молитва сильніша за зброю. Ми знаємо, що молитва Матері Божої руйнує всі задуми носія смерті, бо Вона є джерелом нашого життя. Тому Вона каже нам сьогодні: «У моєму Успінні не плачте, бо це свято Богородичної Пасхи і Воскресіння». Це Вона нині, як тоді апостолам, утирає нам сльози.
І ми сьогодні просимо: Мати Божа, покрий Україну Твоїм святим покровом! Мати Божа, у Тобі наше життя, наше майбутнє, наша перемога! Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
