Проповідь Блаженнішого Святослава у церкві Святого Марка для української громади Зальцбурга (Австрія)
…Прийшло до вас Боже Царство (Лк. 11, 20).
Всесвітліші та всечесні отці!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Це особлива мить, коли ми зібралися разом на Святу Літургію і переживаємо присутність Царства Небесного між нами. Ті з вас, хто уважний, мабуть, помітили, що, коли відчиняються царські врата і починається Божественна Літургія, першими словами, які ви чуєте, є: «Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа».
Сьогодні для мене особливий привілей бути тут, у Зальцбурзі, у цій славній історичній громаді, пов’язаній не тільки з історією нашої Церкви та повоєнного українства, а й з особистою історією слуги Божого патріарха Любомира. Це парафія, яка є місцем, де кується сучасна історія нашої Церкви і, навіть більше, майбутньої Європи.
Святе Євангеліє про знаки Царства Божого (Лк. 11, 14 ‒23), яке ми сьогодні чуємо, є надзвичайно важливим. Я б сказав, воно промовисто відображає все те, що ми нині з вами переживаємо. Ісус Христос дискутує із законовчителями свого часу про певні знаки, за якими можна розпізнати, що Бог сьогодні є між нами.
Свого часу в книгах святих пророків було вказано певні ознаки приходу Месії ‒ довгоочікуваного Спасителя. Однією з прикмет того, що Бог перебуває серед свого народу, мало стати визволення людей з-під влади злого духа.
Яка іронія в євангелиста Луки! Христос щойно на очах у всіх визволив людину з-під влади злого духа, а присутні не розпізнають цього знаку. Ба більше, вони вимагають від Нього ще одного знаку ‒ з неба. Що потрібно, аби глухий почув, а сліпий побачив? Передусім треба уздоровити сліпого, відкрити йому зір, відкрити вуха глухому, щоб людина могла побачити й почути Бога, який перебуває серед свого народу.
Цікаво, що в цьому євангельському уривку згадується ще одна важлива деталь: яким чином серед людей виявляється присутність Духа Святого. Адже саме Він є Духом єдності, Духом тієї свободи дітей Божих, який робить нас єдиним цілим у Христі. Коли Христос виганяє злого духа, то натомість дарує нам Духа Святого. Саме присутність Христа серед свого народу в повноті й силі Святого Духа робить Царство Небесне присутнім і видимим між нами, виявляючи його через чіткі й певні ознаки!
Ісус Христос несе в собі Духа Божого, яким помазує усіх, хто називає себе християнами і вже сьогодні є співгромадянами і спадкоємцями Царства Небесного. Християнин ‒ це той, хто помазаний Святим Духом у Таїнствах Хрещення і Миропомазання та Євхаристії, і хто звільняється від дії злого духа.
Злий дух завжди є духом поділів і ворожнечі між людьми. Я навіть мав на цю тему дискусію з першими особами в Україні. Я запитав одного очільника: «Чи ви знаєте, що означає слово „диявол“?». Він трохи збентежився, почувши це запитання. Тоді я пояснив, що диявол ‒ це той, хто розділяє. Щоразу, коли ми бачимо поділи в наших громадах, у наших церквах, це знак того, що ворог людського роду прийшов і хоче діяти між нами.
А щоразу, коли ми бачимо єдність, коли бачимо щось, що робить нас одним-єдиним цілим, то стаємо свідками ознак присутності між нами Царства Божого, яке наближається до нас силою Духа Божого. Коли ми бачимо когось, хто допомагає нам подолати особисті труднощі заради спільного блага, коли бачимо певну хвилю, яка об’єднує навіть тих, хто перебуває далеко один від одного, ‒ у цій хвилі ми бачимо єдність Києва і Зальцбурга. Це і є знак того, що Господь Бог дарує і нам, тут присутнім, свого Духа єдності, який діє в Його Церкві. Тому саме до вас сьогодні скероване це слово: «… Прийшло до вас Боже Царство» (Лк. 11, 20).
Мені нині дуже приємно бути містком єднання між вашою Матір’ю ‒ Церквою в Україні, нашим славним золотоверхим Києвом і цією маленькою парафією тут, у місті Зальбурзі. Нам важливо тепер, особливо під час війни, плекати внутрішню єдність нашої Церкви й нашого народу.
Сьогодні Христос промовляє до нас, європейців: «Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде» (Лк. 11, 17). Адже будь-яка спільнота людей, яка єднається лише на основі певних людських інтересів, ‒ політичних, економічних, навіть військових, буде дуже вразливою до злого духа поділу й самознищення, а тому не встоїть сама в собі. Тому ми просимо в молитві: «В єдності сила народу. Боже, нам єдність подай».
Завдяки тому, що українці вміють єднатися в ім’я Боже в лоні Церкви Христової, ‒ не за наказом якогось командира чи політика, а за велінням серця, ‒ Україна до сьогодні стоїть і бореться. Навіть більше, ми відчуваємо, що є транскордонною нацією, а жодні кордони чи географічні відстані не можуть обмежити мережі солідарності й єдності українського народу.
І сьогодні, у цій Божественній Літургії, ми бачимо, як ця єдність стає видимою у звершенні Святої Євхаристії — найвищому вияві єдності Церкви як Тіла Христового. Церква є таїнством єдності й єднання всього людства. Збираючи дітей України, розсіяних по світу, вона стає знаком Царства Небесного в наш час.
Цікаво, що сьогодні наша Церква й Україна стають для Європи особливим Божим словом і посланням. Ми приїхали до Зальцбурга разом з іншими очільниками Католицьких Церков з усіх країн Європи. Серед нас є владики, які представляють усю мапу Європейського континенту, навіть країни поза межами Європейського Союзу.
Учора ми чули зі слів Апостольського нунція при Європейському Союзі про те, що Європа починає відчувати небезпеку різноманітних поділів, які загрожують уже не лише самій ідеї об’єднаної Європи, а й руйнують підвалини Європейського Союзу. Ми бачили, скільки погромів прокотилося містами Європи впродовж останніх кількох тижнів. Є хтось, хто докладає великих зусиль, щоб зруйнувати спільноти держав і народів.
Коли Європа прагне бути єдиною, завжди знайдеться хтось, хто захоче зробити так, щоб це царство не встояло, а отже, було розділене саме в собі. «Той, хто поділяє», уже воює проти об’єднаної Європи! Тому європейські владики, які цими днями моляться в Зальцбурзі, говорять собі й усьому світові, що без Церкви, без єдності, яка дарується силою і діянням Святого Духа, без християнського коріння неможливо знайти фундаменту, на якому Європа могла б устояти, щоб не розпастися, не розлетітися, не стати жертвою чергової російської агресії.
Єдність, яку творить сила благодаті Святого Духа, є сьогодні умовою виживання об’єднаної Європи, а відтак ‒ і умовою перемоги України в цій несправедливій війні.
Дякую вам за те, що ви тут, у Зальцбурзі, плекаєте цю єдність у лоні нашої Української Греко-Католицької Церкви. Наша парафія справді нагадує добру матір із широкими обіймами, яка пригортає всіх. Учора я мав нагоду спілкуватися з місцевими журналістами, і вони розповідали мені, що наша громада виходить далеко за межі цього храму. Вона є свідченням української мови, культури та нашої спадщини в австрійському культурному й національному середовищі.
Один журналіст запитав мене: «А чому українці співають під час війни?». Я відповів: «Для нас, українців, пісня ‒ це не просто розвага. Пісня ‒ це те, що зцілює нашу душу, єднає нас із нашими попередниками, допомагає нам творити спільноту навіть із поранених сьогодні людей. І ця пісня, часом тужлива, ‒ наша спільна мрія про майбутнє».
Ми тут, у Європі, є не прохачами, а носіями істинних європейських і християнських цінностей, народом, який повернувся до свого європейського дому, творить його сьогодення і є надією на майбутнє.
Складаю вам щиру подяку, що ви тут плекаєте віру в Бога та знаєте дорогу до вашої Церкви, співаєте українських пісень! Дякую, що живете об’єднаною і живою християнською спільнотою. Ви творите майбутнє цього міста, Австрії і Європи.
Особливо дякую всім вам за допомогу, яку ви скеровуєте до України. Ми спілкувалися з вашими отцями. Скільки акцій ‒ на місцевому та державному рівнях, а також на рівні Єпископської конференції Австрії ‒ було організовано на підтримку України! Прошу вас, не втомлюйтеся. Нехай любов до Батьківщини дає вам нові сили для того, щоб разом із вашими братами і сестрами в Україні продовжувати це свідчення єдності й правди.
Нехай Господь усіх вас щедро благословить. Прошу вас: не загубіть своєї місії, яку ви маєте виконати в цьому місці й цій країні. Будьте собою, збережіть своє українське коріння. Тоді матимете що сказати суспільству, яке вас гостинно приймає. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
† СВЯТОСЛАВ
