Проповідь Блаженнішого Святослава у третю неділю після Зіслання Святого Духа та в день Всеукраїнської прощі до Зарваниці
Бог дбає про кожного з нас, дбає про Україну. Це — слово нашої надії. Господь сьогодні хоче, щоб всі ми разом відчули на собі те Його піклування любові. Тому каже апостол Павло: «… Ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, терпеливість — досвід, а досвід — надію» (Рим. 5, 3–4).
Надія ж не засоромить, бо любов Бога
Високопреосвященний владико Вісвальдасе,
Апостольський нунцію в Україні!
Високопреосвященні та преосвященні владики — члени Синоду Єпископів нашої Церкви, які сьогодні є тут разом і моляться за свій народ на цій Божественній Літургії!
Преподобні та всечесні отці!
Дорогі в Христі сестри і брати з різних частин земної кулі, які прийшли до дому нашої Небесної Матері Богородиці Зарваницької!
Дорогі брати і сестри, які єднаються з нами в молитві за допомогою нашого «Живого телебачення»!
Дорога молоде! Дорогі діти!
Достойні представники органів державної влади різного рівня, народні депутати!
Наше Богом бережене військо!
Слава Ісусу Христу!
Насамперед бажаю привітати вас у цьому домі Пречистої Діви Марії, чудотворному місці, де ми справді досвідчуємо, що Бог є серед нас, разом з нами і в нас.
Сьогодні Господь Бог до нас промовляє, говорить словом свого Євангелія до кожного, хто готовий його слухати і прийняти. Ми чуємо нині слово про око. Каже Христос: «Світло тіла — око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле» (Мт. 6, 22). Із цього слова до наших сердець стукає добра новина про те, що сам Господь Бог споглядає на нас світлим оком. Він бачить кожного з нас там, де ми є щодня, — бачить наші труди, болі та страждання. Те око, яким Він на нас дивиться, є світлим.
А що означає ясне чи темне око? Господь дивиться на нас не як сторонній, холодний суддя. Світле око щось нам дарує, подає і нас оживляє. Ми знаємо, що коли світло світить, то посилає до нас якусь життєву силу. Усе в природі, щоб жити та розвиватися, потребує сонячного світла. Однак у цьому разі йдеться не про оптичні ефекти. Боже око сяє на нас, даючи нам свою любов, вливаючи в наші серця свого Духа. А світло, яке посилає нам Небесний Отець, — це воскреслий і присутній між нами Господь Ісус Христос, той самий, що страждав, був похований і воскрес на третій день згідно з Писанням. Він сам про себе сказав: «Я — світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Ів. 8, 12). Дух Святий вливає в наші серця любов, яка нас тримає при житті, оновлює наші сили. І саме ця Божа любов є змістом і джерелом нашої надії. Тому каже апостол Павло до нас сьогодні, що «надія не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (пор. Рим 5, 5).
Відвідавши з владиками цими днями в селі Заздрість родинний дім патріарха Йосифа, ми начебто ступили на те місце, де світоч Церкви, великий українець зростав під світлом Божого ока. Один із наших співбратів-єпископів, який був серед перших студентів Українського католицького університету в Римі, розповів нам про світле око Йосифа Сліпого. Він поділився з нами спогадами про те, як вручив патріархові свою велику за обсягом докторську дисертацію: «Я бачив і запам’ятав на все своє життя, як сяяли його очі, як він тішився, наче батько, що його син росте, розвивається, здобуває освіту».
Отже, світле око означає все те, що Бог нам хоче дати, влити в наше серце сьогодні, зараз у своєму Сині Ісусові силою і діянням любові Святого Духа. А ми, створені за Господнім задумом як носії, світильники Його світла, коли дивимося на світ, на людей і на самих себе Божим поглядом любові, тоді самі маємо світле око. Якщо ми замислюємося над тим, що можемо дати іншій особі, як її любити, то наше око стосовно неї є ясним.
Та якщо людина дивиться на світ, на ближнього споживацьким оком, думаючи лише про те, як би щось від нього взяти, як би його обдерти на власну вигоду, тоді в неї темне око. Стосовно цього Боже слово каже: «А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява — якою ж великою буде!» (Мт. 6, 23).
Ми, християни, маємо унікальну можливість набратися Божого світла і світити на інших людей. Тоді нам нічого не забракне і ми зможемо досвідчити слова сьогоднішнього Євангелія: «Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш — їжі, тіло — не більш одежі. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші?» (Мт. 6, 25–26). Отже, світло Божого ока, яке світить на Всесвіт, живить його, підтримуючи його існування.
Бог дбає про кожного з нас, дбає про Україну. Це — слово нашої надії. Господь сьогодні хоче, щоб всі ми разом відчули на собі те Його піклування любові. Тому каже апостол Павло: «… Ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, терпеливість — досвід, а досвід — надію» (Рим. 5, 3–4).
Сьогодні нас сюди покликала Богородиця, щоб ми досвідчили Божу любов до нас та сповнилися надією, щоб тут у сповіді лишили свої тягарі та в Її руки віддали свої болі, сльози. Вона особисто готова зараз усе це від нас узяти і передати нам світло Божого життя.
Господь Бог запрошує нас випромінювати на світ Його світло, — світло надії. Боронь Боже, щоб християни України носили в собі, зокрема під час цієї жорстокої війни, темне, лихе око! Наш український пророк Тарас Шевченко називає таке око неситим:
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає —
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину… (Поема «Сон»).
Загарбник, який приходить, щоб нас убивати, нищити, вигублювати, не тільки дивиться на нас своїм чорним оком, а й хоче потягнути за собою Україну в ту домовину, яка для нього — для духів нечистих і ангелів темряви — підготована. Не піддаймося йому!
Дивімося на наш народ, на наших людей, на Батьківщину світлим оком. Не питаймо себе: що Україна мені дала? Думаймо натомість: що я можу дати Україні?! Тоді світло Божого ока живитиме все довкола через мене. Не питаймо інших: що ти дав мені? А дивлячись на плач, сльози, горе нашого народу, думаймо: що я можу дати ближньому, який до мене сьогодні приходить? У ньому сам Господь, страждаючи, каже: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших — ви Мені зробили» (Мт. 25, 40).
Переживімо нині разом досвід тієї Божої любові у Святих Таїнствах Христової Церкви. Приймімо Тіло і Кров нашого Спасителя в Євхаристії і подивімося на світ світлим оком. «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, — каже Євангеліє, — а все те вам докладеться» (Мт. 6, 33). Царством Божим є ніхто інший, як сам Господь Христос, присутній у Таїнстві Євхаристії серед свого народу.
Дорогі в Христі брати і сестри, ця Божественна Літургія є кульмінацією Всеукраїнської прощі та, водночас, урочистим завершенням Синоду Єпископів нашої Церкви. Тут, у Зарваниці, майже два тижні 50 єпископів, з’їхавшись із різних країн земної кулі, працювали і молилися для добра нашого народу, зраненого неоколоніальною війною та розсіяного по всьому світі.
Наша Церква є наче материнським лоном, яке об’єднує українців в Україні і на поселеннях для вияву солідарності та обміну дарами, взаємної підтримки й допомоги, без яких наша країна тепер не може вистояти. Вона [Церква] є простором, у якому присутній живий Христос з усією своєю силою Євангелія, про яку каже апостол Павло: «Я не соромлюся Євангелія, бо вона є сила Божа на спасіння кожного, хто вірує» (пор. Рим. 1, 16). Ми сьогодні хочемо, щоб та Божа сила у всій своїй повноті виявилася в тілі змученого, зраненого народу, бо саме з неї випромінює для нас надія, саме в ній є секрет нашої непереможності, невмирущості, стійкості нашого духа і з цієї сили світить світло на перемогу над неситим оком російського загарбника!
Пречиста Діво Маріє, наша Мати зі світлим Божим оком, перша, яка засяяла тим Божим світлом, коли Син Божий прийняв тіло у Твоєму лоні і став людиною, рятуй Україну, рятуй кожного з нас! Поможи нам пережити досвід Твоєї любові, який дає надію, що нею ми перемагаємо наші страхи, болі, труднощі, навіть нашу втому і розпуку. Мати Божа, з Тобою і в Тобі наш народ крокує до дня перемоги добра над злом! Пресвятая Богородице, Мати України, спаси нас! Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
