Проповідь Блаженнішого Святослава у свято Різдва Христового
Милосердя й вірність зустрінулися разом,
справедливість і мир поцілувались між собою (Пс. 85, 11).
Преосвященні владики!
Всечесні отці!
Дорогі брати і сестри в різних куточках світу,
які зараз із нами моляться за допомогою «Живого телебачення»!
Дорогі парафіяни нашого Патріаршого собору!
Дорогі діти, молоде!
Дорогий непереможний український народе!
Христос народився!
Різдво Христове шириться Україною. Посеред крові та сліз, серед вогню від сьогоднішнього масованого ракетного обстрілу ми святкуємо Різдво. Коли ворог намагається нас занурити в темряву, заморозити, коли хоче вкрасти в нас усе, що є добре, світле, людяне, ми святкуємо Різдво.
Створюється враження, що коли Бог приходить до людини, то все пекло біснується. Так сталося нині. Ми служили ранішні богослужіння Різдва Христового в криптах цього [Патріаршого] собору, у бомбосховищі, де ще із вчорашнього вечора ночували діточки, жінки і старці. Саме туди сказав нам зійти Господь. Саме там Він захотів народитися і саме там ми нині вперше співали: «Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, що заради нас нині плоттю народився від безневісної і пречистої Діви Марії» (Величання Утрені Різдва Христового). Син Божий народився в тілі непереможного українського народу, у його стражданнях і надії.
Сьогодні особливе свято, бо не людина до Бога приходить, а Бог прийшов до людини. Усі вчорашні богослужіння запрошували нас знайти хвилинку, зупинитися і поглянути на новонародженого Спасителя. Той, хто мав час подивитися на Дитятка Ісуса, в обличчі якого можна побачити невидимого Бога, мабуть, пережив особливий, містичний момент.
Святий Іриней Ліонський каже: «Отець є недосяжний, але у своїй любові, у своєму благоволінні та всемогутності дав привілей тим, хто Його любить, побачити Його… Діянням Святого Духа Він стає видимим сьогодні у своєму Сині!» (Проти єресей IV, 20, 4–5). Тому «блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт. 5, 8).
Господь Бог захотів, щоб людина пізнала Його через вияв любові до кожного з нас. Він, невидимий, стає видимим і знаним у своїх ділах любові до свого народу. Саме сьогодні це сталося між нами. Святе Євангелія, яке ми чули, запрошує нас зробити крок у глибину цього таїнства Божої близькості до людини в Різдві Христовому.
У євангельському читанні ми щойно почули про поклоніння. Осердям цього тексту є момент, коли мудреці-зорезнавці, дізнавшись від книжників у Єрусалимі, де згідно з Писанням має народитися Христос, пройшли далекий шлях і знайшли того, кого шукали. Цікаво, що їх привела до Вифлеєму і навчила поклонятися істинному Богові зоря. Волхви, поклонившись Дитяткові, принесли свої дари.
Що означає поклонитися? Для сучасної людини це не завжди зрозумілий жест. Поклонитися істинному і живому Богові — це повернутися назад, до джерела власного життя, буття, до того, хто нас животворить. Тож зоря привела мудреців до джерела їхнього світла.
Небо і земля нині кожного з нас веде до Вифлеєму, щоб ми побачили, де і в кому зараз народилася наша надія, щоб ми набралися життя, сили і всього того, що робить нас людьми. Сьогодні поклонитися Ісусові означає зачерпнути повноти життя. Бо це Він є тим Царем, якому мудреці приносять золото і в руках якого лежить усе небесне й земне багатство, що його людина може потребувати.
Христос нині сам прийшов до тих, кого назвав блаженними: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5, 3), адже Він є багатством і скарбом убогих. Христос нині прийшов як найбільша радість до тих, хто плаче, кажучи: «Блаженні засмучені, бо будуть утішені» (Мт. 5, 5), адже Він приносить небесну, надлюдську радість, якою вони втішаться. Христос, найвища істина, нині приходить і каже: «Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5,10).
Цього дня між нами народився той, хто є найвищою Божою справедливістю і в кому здійснюються слова пророка: «Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою. Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба» (Пс. 85, 11–12). Це в Ньому сьогодні Божа справедливість приходить і кормить тих, що «голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться» (Мт. 5, 6).
Як ми почули, дари приносять мудреці, але насправді це Спаситель є найбільшим даром Отця людині, яка має заховані в Ньому всі свої нетлінні скарби та спадкоємство небесного синівства. Тому Він каже тим, що приймають Його сьогодні: «Блаженні тихі, бо вони успадкують землю» (Мт. 5, 4).
Сьогодні народжується Христос, який, будучи істинним миром для людей, каже: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт. 5, 9). Блаженний той, хто вміє поклонитися новонародженому Спасителеві й прийняти все те, що Він нам приносить. Тому святий Августин навчає, що саме в Різдві Господньому відбувся цей вічний поцілунок правди та справедливості, які народили нам небесний мир — Христа. Це — правда, про яку співає Давид (Пс. 85, 11–12) та яка із землі плодоносить нині в Пречистій Діві Марії. Це — справедливість, яка походить із небес і сходить на нашу спраглу справедливості Україну та якою є наш Господь Ісус Христос (пор. Augustinus, Serm, 185).
Ми радіємо, бо маємо надію, — маємо серед нас і в нас того, на кого надіємося, і лише чекаємо, щоб ця надія виявилася в повноті. Христос є надією України, у Ньому — наша сила, стійкість і перемога! У Ньому — наше спасіння!
У цей великий день, коли небо і земля святкують разом, коли живі й ті, що відійшли у вічність, об’єднуються біля джерела життя, вітаю всіх вас! У нас ніхто не може відібрати цього свята, бо не людина, а Бог його нам сьогодні дарує!
Святкувати Різдво сьогодні означає пізнати на власному досвіді, що світло, яке нам дає Христос, сильніше за темряву. Навіть коли довкола нас ця темрява згущується, то Його світло стає ще яскравішим. Нині тепло Божої любові огортає кожну людину, кожну родину, бо Господь хоче, щоб ми почули і відчули, що Він є з нами. Не дарма ж ми співаємо в це свято: з нами Бог!
Бажаю донести це християнське вітання до тих, хто в цю мить переживає свіжі рани ранкової повітряної атаки: до палаючого Харкова, до наших міст і сіл на Півдні, Сході й Заході України. Хай це Різдво Христове, яке несе близькість Бога до людини, перетворить наш смуток на справжню радість.
Вітаю із цим святом наших воїнів, завдяки яким ми зараз живі. Наші захисники сьогодні знищили всі літальні апарати, якими ворог атакував Київ. Дякуємо дівчатам і хлопцям на фронті. Христос хоче, щоб Його, Новонародженого, знайшли в окопах і бліндажах так, як ми нині знайшли Його в крипті Патріаршого собору.
Там, де ворог намагається сіяти смерть, нині з небес приходить життя. Хай це вітання дійде до всіх лікарняних палат, де наші захисники лікують свої рани.
Вітаю внутрішньо переміщених осіб і тих, хто втратив рідних, домівку, майно, кому ворог зруйнував життя і світ. Хай вітання з Різдвом полине на поселення: до далекого Сінгапуру і Токіо; до Сибіру і Казахстану; до окупованих територій і Криму; до наших вірних в Австралії, Аргентині, Бразилії, у Північній Америці, Західній Європі і аж до краю землі, — всюди, де б’ється українське серце. Господи, прийди до нас сьогодні, дай нам свою радість і благослови нашу землю Твоїм небесним, справедливим миром!
Усім вам зичу веселих Різдвяних свят, благословенного Ювілейного року надії, що його вчора відкрив у Вічному місті Папа Франциск, урочисто відчинивши святі двері. Хай цей Новий рік, у який ми вступаємо, принесе нам завершення війни, перемогу, мир і все те, про що нині молиться до новонародженого Спасителя українське серце.
Усім вам бажаю якнайбільше колядувати. Ділімося радістю, наповнюймо оптимізмом одне одного. Хай Христове Різдво буде моментом оновлення, відродження нашої Батьківщини силою Божого благословення. Амінь.
Христос народився!
† СВЯТОСЛАВ
