Проповідь Блаженнішого Святослава у свято Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Слава на висотах Богу й на землі мир
людям Його вподобання (Лк. 2, 14).
Високопреосвященний владико Вісвальдасе, Апостольський нунцію в Україні!
Преосвященні владики!
Всечесні отці!
Дорогі в Христі брати і сестри в різних куточках земної кулі,
які в цій різдвяній Літургії в Патріаршому соборі єднаються з нами
за допомогою живої трансляції!
Наші достойні улюблені київські парафіяни, гості сьогоднішнього свята!
Наші діти!
Наша молоде!
Наші воїни!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Христос народився!
Ця радісна вістка є головною новиною цього дня для всіх народів і в усіх країнах світу. Небо і земля схиляються перед своїм Творцем і Спасителем, який прийшов до кожного з нас. Увага всього людства прикута до дивного містечка, що зветься Вифлеєм. Щоб розповісти, що сталося там, Церква співає: «Діва днесь преістотного родить і земля вертеп неприступному приносить. Ангели з пастирями славословлять, а волхви зо звіздою подорожують, бо ради нас родилося Дитя мале — предвічний Бог» (Кондак свята Різдва Христового).
Прислухаймося до обставин сьогоднішнього євангельського читання (Мт. 2, 1–12) і до того, що спонукало всіх євангельських осіб рухатися до Вифлеєма. Чому Марія і Йосиф опинилися в тому містечку? Звідки там узялися інші особи? І чому з Далекого Сходу, з Вавилона, поспішили мудреці? Христове Євангеліє є глибоким і надзвичайно цікавим. Тож занурмося в мудрість Божого слова, скерованого до нас у цей святковий день.
Лука (пор. 2, 1–5) каже, що причиною руху Пресвятої родини до Вифлеєма був указ імператора Августа. В часи його правління панував так званий Римський мир (Pax Romana) і імператор наказав зробити перепис населення.
У Святому Писанні перепис завжди вважався чимось особливим — втручанням людини в таїнство життя, що належить лише Богові. Так людина наче хоче «виміряти» людське життя, яке творить і наповнює тільки Він. Пам’ятаємо, як Давид тяжко покутував за перепис в Ізраїлі (II Сам. 24). Ми не знаємо, чому Август захотів зробити перепис: можливо, економічні, політичні або військові плани були його мотивом. Але він точно не зважав на людську гідність, на становище вагітної жінки, яка була змушена поневірятися в найуразливіший момент свого життя!
Умови того перепису вимагали, щоб кожен повернувся до того населеного пункту, звідки походила його родина. Євангелист пише: «Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна» (Лк. 2, 4–5). Уявіть собі: увесь народ рушив! Щасливчиками були ті, хто залишався на своїй малій батьківщині. У Вифлеємі, мабуть, було багато людей, і мешканці не думали виявляти гостинність до тих, хто прийде. Людські плани не передбачали того, щоб приймати когось до особистого життєвого простору.
Але як ми сьогодні почули, була ще група людей з-поза меж влади імператора, у сусідніх країнах, які рушили до Вифлеєма з іншої причини: їх вела зоря. Вони навіть сміливо звернулися до Ірода, щоб дізнатися, де розташований той Вифлеєм, остаточна мета їхньої подорожі. Вавилонська наука, що обчислює рух небесних світил, впливає на наше життя, зокрема на нашу культуру, до сьогодні. Так віддавна люди, прагнучи сповнення мрій, вдивлялися в небо, шукали гармонії, пізнання долі, справедливості та миру. Вони шукали на небі того, чого не могли знайти на землі.
І над усім тим народом, що рухається і шукає, будує плани, у яких немає місця для іншої людини, лунає з неба голос ангела: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям Його вподобання» (Лк. 2, 14). Ангел ніби промовляє: усе те, що ви шукаєте на небі: правду, справедливість, мир — прийшло до вас і народилося між вами. Той, кого шукаєте на небі, сьогодні є ось між вами на землі, як маленьке Дитятко! Ба більше: таїнство Різдва в тих обставинах говорить нам, що на землі може запанувати мир лише тоді, коли на ній знову знайдеться місце для людського життя, — як це було в планах Бога, який творив небо і землю саме для того, щоб вони були простором життя для людини. Мир запанує між людьми лише тоді, коли в людському суспільстві, у його планах знову знайдеться місце для гідності й пошани до жінки при надії та до маленької дитини. Мир у людському суспільстві, у світі можливий лише тоді, коли справедливість охоронятиме цю тендітність, лагідність і навіть немічність, яка сьогодні відкривається нам як Божественна сила в маленькому, новонародженому Спасителі.
«Слава на висотах Богу й на землі мир людям Його вподобання» (Лк. 2, 14). У Різдві все наче міняється місцями: зірка вифлеємська запалює шлях, а зірка земного царя Ірода гасне. Той, хто вважав себе спасителем усіх, розуміє, що народився інший, справжній Спаситель. Сьогодні сповнюються слова Пречистої Діви Марії: «Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками» (Лк. 1, 52–53).
Сьогодні небо і земля кличуть до Вифлеєма всіх нас, хто шукає сповнення мрій і того, як вижити в сучасному світі, — хто шукає миру для України! Ангел веде нас і запрошує знайти те, чого шукаємо, у новонародженому Дитяткові Ісусі.
«Слава на висотах Богу й на землі мир людям Його вподобання» (Лк. 2, 14). У цьому святі ми бачимо, що людина є в Божому плані, що на неї Господь покладає своє благовоління. Він уподобав собі людину, любить її, тому в неї воплотився. Бог став людиною, щоб людина стала Богом — навчає нас давня церковна мудрість.
«Слава на висотах Богу й на землі мир…» (Лк. 2, 14). Це слово з новою потугою лунає сьогодні в наших серцях, молитвах, думках, коли весь світ намагається знайти якийсь мирний план для України. Ми чуємо: навіть якщо в тих могутніх світу цього є інші плани, — економічні, політичні чи військові, — у цих планах часто немає уваги до людини, не кладеться в основу повага до життя тієї людини, яка має жити в гідності й свободі на своїй Богом даній землі. Ми молимося за всіх, хто за допомогою міжнародних зусиль намагається покласти край війні в Україні. Мудрість Різдва нині каже нам: якщо в цих планах не буде передбачено, що наша Батьківщина стане простором, де кожна маленька дитина може жити, розвиватися і мати майбутнє, — тоді такі плани ніколи не створять умов для справжнього, справедливого й довготривалого миру.
Ми кажемо сьогодні на весь світ: ви говорите нам про території, але ми — не територія, а живі люди. І до нас нині приходить Спаситель як один із нас. Він воплочується в наші сльози і страждання, Він є присутнім навіть у темних наших будинках і в холодних наших домівках, щоб усе помінялося місцями, щоб замість смутку дарувати нам небесну радість Різдва. Тому вітаю вас із цим святом. Разом із нами Бог, каже сьогодні Боже слово, «бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у Нього; і дадуть Йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс. 9, 5). І тому могутні — покоряйтеся, небесний Князь миру народився!
З цим великим святом, з тією радістю, яка приходить не з землі, а з небес, від Бога, хочу привітати кожного з вас. Нехай це наше вітання, ця справжня християнська радість із Патріаршого собору в Києві розійдеться хвилею по всьому світу.
Насамперед сьогодні молимося за наше військо. Підтримуємо і вітаємо цих наших справжніх миротворців, які ціною власного життя творять простір життя в Україні, дають нам змогу жити, молитися, працювати й мріяти про майбутнє. Дівчата і хлопці на фронті, я знаю, що багато хто з вас зараз молиться разом із нами. Вітаємо вас із цим святом. Нехай наш Спаситель Христос зігріє вас, подасть вам світлу надію й силу для перемоги.
Особливо вітаємо наших вірних, дітей України, які опинилися на окупованих територіях і не можуть бути в храмі та святкувати Різдво з колядкою на устах за прадавнім українським звичаєм. Їх ми обіймаємо нашою молитвою, любов’ю і пам’яттю. Усю світову українську громаду — від Австралії й Аргентини до Канади та США, від Зеленого Клину в Сибіру та Казахстані до західного узбережжя Європи — сьогодні Київ обіймає в єдину велику українську християнську родину! Ми вітаємо всіх вас із цим великим святом присутності між нами Божого Сина в людському тілі.
Присутніх у храмі, тих, хто молиться разом із нами, хто є близько й далеко, кожну родину — усіх вітаю з цим святом. Бажаю, щоб сила коляди, яка в найтяжчі часи була засобом спротиву українців проти безбожної влади і планів земних тиранів, сьогодні стала нашою силою, яка оновить усіх втомлених. Усім бажаю веселих свят Різдва Христового, смачної куті, веселої коляди. Відвідайте один одного і привітайте з великим святом. Хай благовість ангела сьогодні стане нашим світлом надії. Цього дня скажімо: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям Його вподобання» (Лк. 2, 14). Амінь.
Христос народився!
† СВЯТОСЛАВ
