Проповідь Блаженнішого Святослава у свято Благовіщення Пречистої Діви Марії
Пречиста Діво Маріє, будь нашою учителькою віри, навчи нас, християн України третього тисячоліття, бути справжніми слугами Господніми. У момент лютої борні з російським агресором дай нам силу віри, щоби сила Всевишнього нас отінила, аби ми могли почуватися сильними Господнім словом, Божим Духом та разом із Тобою здійснити те, на що не здатна жодна людина, — перемогти гріх, смерть, диявола і його слуг, вийти з тієї рабської неволі, у яку вкотре заганяє нас людська неміч і злість.
І Слово стало тілом і оселилося між нами (Ів. 1, 14).
Всечесні та преподобні отці!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні Христова Церква святкує велике свято, можливо, одне з найбільших свят, присвячених Пречистій Діві Марії, — свято Благовіщення.
Цього дня ми запрошені до особливого слухання Божого слова про подію, яка стала поворотною в історії спасіння людства. У той момент, коли архангел Гавриїл прийшов до Пречистої Діви Марії і благовістив Їй, що Вона стане матір’ю Сина Божого, — почався новий етап спасіння людства. Можна сказати, розпочався час Нового Заповіту.
Щоб заглибитися у велич цієї тихої, багатьом не відомої події, цього дня, коли ми служимо Літургію святого Івана Золотоустого разом із Вечірнею, послухаймо і зіставмо із нею ще одну подію, яка стала поворотним моментом історії спасіння в Старому Заповіті. Нині у старозавітних читаннях ми чули про покликання Мойсея в пустелі. Мойсей побачив серед пустельного місця кущ, який палав вогнем, але не згорав, і з якого до нього промовив Господь: «Я є Бог отців твоїх — Авраама, Ісаака і Якова. Голос плачу, крику Мого народу дійшов до Моїх вух. І ось Я посилаю тебе» (пор. Вих. 3, 1–10). Йдеться про покликання вивести Божий народ із єгипетської неволі. Проте Мойсей відповідає на Господні слова запитанням: «Боже, як Тобі на ім’я? Бо я прийду до Твоїх людей, а вони мене спитають, який Бог до мене промовив». Господь розкриває своє таємниче ім’я, кажучи: «Я той, хто є, — хто є з тобою, хто зараз починає велике діло визволення свого народу з єгипетського рабства. Той, хто є, послав тебе» (пор. Вих. 3, 14–15). Відтоді починається велика історія виходу Ізраїлю з єгипетської неволі до обітованої землі.
Можна провести паралелі із сьогоднішньою подією Благовіщення. До маленької хатинки в Назареті, що в Галилеї, приходить архангел Гавриїл і каже: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Благословенна ти між жінками… [ти] вродиш сина, даси йому ім’я Ісус. Він буде великим і Сином Всевишнього назветься» (Лк. 1, 28. 31–32). Пречиста Діва Марія, подібно до Мойсея, на цю благу звістку відповідає запитанням: «А як це мені станеться, якщо я не знаю мужа?». І тут Гавриїл (його ім’я означає «сила Божа») каже їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить» (Лк. 1, 35).
Гавриїл об’являє Марії якесь дивне, незбагненне значення слова «син». Це слово насамперед означає стосунок синівства стосовно джерела буття — отця чи матері. Ми є синами чи доньками, бо маємо батьків і матерів. Слово «Син Божий» веде нас до одкровення Бога Отця, а слово «Син Діви» — до Богородиці, тобто тієї, що стала Матір’ю Божого Сина за Його людською природою. До моменту Благовіщення і після нього у Всесвіті, на небі й на землі, є тільки дві особи, які можуть сказати до Бога «Сину». Це — Отець Небесний, який назвав себе Мойсеєві «Я той, хто є» та в події Благовіщення відкриває своє батьківство. Якщо народиться «Син Всевишнього», то це означає, що наш Бог є Отцем, який сьогодні об’являє себе також нашим батьком і який піклується про свій народ.
Проте є ще одна особа, яка може Богові сказати «Сину». Це — Пречиста Діва Марія, яка сьогодні приймає Його як свого Сина. У момент Благовіщення Син Божий стає Сином Діви. Тому тропар нинішнього свята говорить нам про цю визначальну подію в історії нашого спасіння так: «Сьогодні спасіння нашого начало… Син Божий Сином Людським стається, і Гавриїл благодать благовістує».
У той момент, коли Пречиста Діва Марія приймає Боже запрошення, виявляє себе як Господня слугиня, промовляє спасенне дівоче «так» на слово сили архангела, Бог стає людиною. Дух Святий, третя особа Пресвятої Тройці в цю мить сходить на Неї. Отець виявляє своє батьківство. Син Божий стає Сином Діви, а Дух Святий довершує це таїнство. Ось чому сьогодні початок нашого спасіння.
У цій події такого дивного діалогу між дівочим серцем і глибиною Божого батьківства, коли по-новому розуміємо зміст слова «син», відкриваються глибинні засади, підвалини існування Христової Церкви. Сьогодні оновлюється людський рід. У лоні Пречистої Діви Марії зачинається новий Адам, родоначальник нового людства — Ісус Христос. А Вона у своєму дівицтві стає Матір’ю не тільки Сина Божого, а й усіх тих, хто повірить у це таїнство. Сьогодні новому людству Господь дарує нову Єву — Матір усіх живих.
Те, що відбувається в момент Благовіщення, Святі Отці окреслили одним словом — «таїнство воплочення». В особі Сина Божого Ісуса Христа, який предвічно народжується від Отця поза часом і простором, бере на себе простір і час людського існування та зачинається у дівичому лоні, цього дня поєднується Божа й людська природа. Нині таїнство воплочення відкривається як зміст існування Христової Церкви. Бо це воплочення, як навчають Отці, Господь Бог хоче продовжувати в часі та просторі існування людства аж до кінця світу в тілі своєї Церкви, віруючого Божого люду.
Сьогодні тим лоном, якому повсякчасно в різних народах наш Небесний Отець хоче продовжити силою Святого Духа воплочення свого Сина, є Церква Христова, ми з вами, віруючий народ. Це ми запрошені в це свято, так само як Пречиста Діва Марія, не тільки слухати, що до кожного з нас промовляє Господь Бог, а й слухатися — підкорити Йому своє життя, свою волю. Відповідаючи на голос Отця, який промовляє до мене через свого благовісника, який сповіщає, що Він хоче і мені сьогодні дати Духа Святого, щоб я своє тіло віддав для воплочення Сина Божого разом із Пречистою Дівою Марією, кожен із нас запрошений сказати такі сакраментальні слова: «Ось я слуга Господній (слугиня Господня): нехай сьогодні, у це свято, мені, Боже, станеться за Твоїм словом». І тоді, як каже апостол, Слово стане тілом і оселиться між нами.
Немає духовного життя без присутності в серці людини Духа Святого. Немає християнського життя, коли ми відмовляємося втілювати свою віру в повсякденні. Немає християнського свідчення у світі, коли християни сприймають Боже слово як далеку від життя ідею і живуть так, ніби Бога немає, за словами святого Івана Павла ІІ.
У це свято кожен із нас запрошений перевірити, наскільки воплочує у своїх повсякденних вчинках Боже слово, свою віру в Бога. Коли людина відкривається для Божого слова, Дух Святий знаходить у ній своє місце і свою оселю. І те, що неможливе в людей, стає в ній можливим завдяки діяльній присутності Божої сили.
Свято Благовіщення в нашій Церкві традиційно є днем молитви за ще не народжених дітей, за тих синів і дочок України, яких Господь Бог дарує батькам у нашому народі і які, зачинаючись у лоні матері, очікують на своє народження. Велике лихо трапляється тоді, коли лоно матері перетворюється на лоно смерті. Як важливо, щоб матір і батько, які почули благовіщення про те, що Господь Бог дарує їм нове життя, сказали Богові: «Ось ми слуги Твої, нехай, Боже, нам станеться за Твоїм словом»! Як важливо, щоб мати, дізнавшись цю добру новину, промовила: «Дитино моя!» — і почала будувати життєдайний стосунок зі своєю дитиною. Лише в такому разі сила благодаті благовіщення перемінить життя цієї родини і всього народу. «Той народ, який вбиває своїх ще не народжених дітей, не має майбутнього», — це знаменні слова, які папа Іван Павло ІІ промовив до польського сейму, закликаючи його прийняти цей великий задум спасіння, що його Господь Бог має стосовно історії конкретного народу.
Ми сьогодні просимо: Пречиста Діво Маріє, будь нашою учителькою віри, навчи нас, християн України третього тисячоліття, бути справжніми слугами Господніми. У момент лютої борні з російським агресором дай нам силу віри, щоби сила Всевишнього нас отінила, аби ми могли почуватися сильними Господнім словом, Божим Духом та разом із Тобою здійснити те, на що не здатна жодна людина, — перемогти гріх, смерть, диявола і його слуг, вийти з тієї рабської неволі, у яку вкотре заганяє нас людська неміч і злість.
Пречиста Діво Маріє, через Твої молитви голос крику і плачу нашого народу дійшов сьогодні до вух Бога, нашого Отця і Спасителя. Нехай нашому народові станеться за Словом спасіння нашого Бога Отця, Його Сина, який воплочується в тілі українського народу силою і діянням Святого Духа. Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
