EN
Проповідь Блаженнішого Святослава у неділю після Богоявлення

Проповідь Блаженнішого Святослава у неділю після Богоявлення

8 січня 2024, 16:00 479

Покайтесь, бо Небесне Царство близько (Мт. 4, 17).

Преподобні та всечесні отці!
Дорогі в Христі брати і сестри!

Христос народився!

Цю неділю ми називаємо неділею після Богоявлення, або неділею після Просвічення. Боже слово розповідає нам про Христа, який розпочинає свою привселюдну діяльність — виходить на проповідь. Ми знаємо зі Святих Євангелій, що до тридцятирічного віку наш Спаситель вів приховане, тихе життя, а після хрещення в річці Йордан, після Богоявлення, під час якого сам Бог Отець через силу і діяння Духа Святого показав людству свого Сина, що прийшов до людини в людському тілі, Дух Святий повів Христа в пустелю, де Він був спокушуваний дияволом і переміг його.

І ось сьогодні чуємо, що Христос проповідує на півночі Святої землі, у Галилеї. Цікаво, що Матей переказує нам зміст Його проповіді однією фразою: «Покайтесь, бо Небесне Царство близько». Мабуть, кожен із вас багато разів чув ці слова. Поміркуймо над ними, заглибмося разом у проповідь самого Господа.

Цей вислів має дві частини. Перша розкриває нову об’єктивну дійсність, яка розгортається перед очима тих, до кого приходить Христос. А друга описує те, до чого Він кличе кожну людину. Що означає «Царство Небесне близько»? Ці слова вказують насамперед на те, що Бог наблизився до людини, — Отець наблизився у своєму Сині силою і діянням Святого Духа. Оце наближення Бога до людини сьогоднішнє Євангеліє представляє в образі світла. «Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, — зійшло їм світло» (Мт. 4, 16). Як промінь наближається до кожного, на кого скерований, так Господь Бог робить перший крок назустріч людині.

Пояснюючи світіння Божого світла, наближення Небесного Царства, Святі Отці говорили, що тим словом, яке Отець Небесний скеровує до людини і яке промовляє особисто до неї, є сам Господь Бог наш Ісус Христос (пор. св. Іпполит, Contro Noeto, c. 9–12). Зокрема, святий Августин, представляючи нам, як Отець Небесний висловлюється в стосунку до людини, говорить, що ми часто роздумуємо про багато речей, але якщо не кажемо про це іншим людям, то ніхто не буде знати, про що ми думаємо. Так само і людина ніколи б не збагнула, ким є Господь Бог, якби Отець не скерував своє слово до людини, яка на Нього чекає, подібно до того, хто сидить у темряві й очікує на промінь світла.

Син Божий приходить і починає говорити, проповідувати людською мовою, розкриває слово, яке несе в собі. Разом із тим відкривається перед людиною нова дійсність, яка досі була їй недосяжна. Бог відкриває своє Царство, своє життя, свою вічність перед кожною людиною, яка приходить на цей світ.

Що потрібно, щоб увійти в те Царство, щоб не пропустити повз увагу, повз вухо те слово, яке Отець у своєму Сині скеровує сьогодні до нас? Тут потрібно те, з чого починається фраза, — покаятися.

Що означає покаятися? Зазвичай, коли ми чуємо це слово, то думаємо про обрахунок власного сумління, міркуємо, що злого зробили в особистому житті, за що повинні пошкодувати. Це правильно, але не цілком. У світлі проповіді Христової Доброї новини (Євангелія) покаятися означає ввійти в Царство, наблизитися до Бога. Йдеться не про якесь моралізаторство, не про докори, які Бог скеровує до грішної людини, а про те, щоб відповісти на Його запрошення, наблизитися до Нього, змінити свій спосіб мислення і життя. Як побачити світло може той, хто відкриє своє око і скерує своє обличчя на промінь світла, так і ввійти до Небесного Царства, яке до нас наблизилося, може той, хто відповість на це запрошення. Тому каже Христос: «Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяжені, і Я облегшу вас… навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим» (Мт. 11, 28–29).

Щоразу, коли людина наближається до Бога, вона чинить крок у покаянні. Спочатку вона вважає, що все знає, що є святою і непорочною, але коли Боже світло просвітлює її, коли вона скеровує свій погляд на Господа, начебто вертаючись до дому Небесного Отця, то бачить, яка ще довга і далека та дорога… Покаятися означає щодня рухатися до того, хто нас кличе, зростати в повноті зрілості Христа, як це сьогодні нам проголошує святий апостол Павло (пор. Еф. 4, 13).

«Покайтесь, бо Небесне Царство близько». Це запрошення стосується всіх людей. Папа Франциск любить говорити, що Церква, як простір Небесного Царства на землі, відкрита для всіх без винятку. Проте, щоб зануритися в цю нову дійсність, потрібно бути небайдужим і зробити крок у відповідь на запрошення. Тож присутність Небесного Царства та його близькість до людини накладає на кожного з нас певну відповідальність. Христос каже про фарисеїв, які Його відкинули: «Якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх!» (Ів. 15, 22). Людина повинна дати особисту відповідь на Господню проповідь, на близькість до неї Небесного Царства. Ніхто не може самоусунутись від цієї об’єктивної дійсності, яка відкривається перед його очима.

Наш Бог говорить до нас щодня. Він не лишився у мовчазному далекому таїнстві, а промовив до нас у своєму Сині і наближається до нас силою та діянням Святого Духа.

Ця неділя після Богоявлення в нашій Церкві особливо присвячена Божому слову. Ранні християни могли ввійти в контакт з Божим словом лише тоді, коли його виголошували у храмі. Копією Святого Письма володіли лише імператори, царі чи благочестиві монахи у своїх монастирях. Сьогодні ж доступ до Божого слова мають усі. Тому кожен із нас повинен взяти собі за правило щодня його читати. Бо, як каже святий Єронім, хто не знає Святого Письма — не знає Ісуса Христа. Як часто ми не знаємо Того, у кого віримо!

Заохочую кожного з вас мати Святе Письмо, щодня його розгортати, читати і ним жити. Тепер можна зберегти його у смартфоні. Тож не гайте часу! Коли маєте вільну хвилину, або коли потребуєте Божого світла, щоб зрозуміти, як діяти, особливо сьогодні, під час війни, або коли хочете отримати Боже натхнення і бути причасником Його сили, щоб вистояти в боротьбі з темрявою, — заглядайте у Святе Письмо, дозволяйте Богові до вас промовляти.

Господь Бог говорить до нас через свою Церкву, через життєві обставини. Однак привілейованим моментом спілкування Бога з людиною є читання Священного Писання. Цієї неділі після Богоявлення та Божого слова відгукнімося на це запрошення, розгорнімо Святе Письмо, увійдімо в подих Царства Небесного, у те світло, яке нині хоче засяяти над кожним з нас.

Часом трапляється так, що все зупиняється, як-от сьогодні зранку, коли лунали сирени повітряної тривоги. Що нам тоді робити? Візьміть до рук Святе Письмо, прочитайте якусь нову сторінку — і ви відчуєте, як Боже світло засяє над нами, коли, здавалося б, сидимо у темряві бомбосховища чи власного страху. Дозвольте Богові наблизитися до свого життя — і почуєте, що це до вас каже Христос: «Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, — зійшло їм світло» (Мт. 4, 16). Амінь.

† СВЯТОСЛАВ


Персони

Інші проповіді