Проповідь Блаженнішого Святослава у Фатімі в 17-ту неділю після Зіслання Святого Духа
… Велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш (Мт. 15, 28).
Ваша екселенціє Жозе, єпископе Фатіми-Лейрії
та голово Єпископської конференції Португалії!
Дорогий владико Степане, душпастирю для українців поза межами наших церковних структур, який невтомно чуває над нашими громадами, зокрема тут, у Португалії!
Шановна пані посол України в Португалії!
Дорогий пане Павле, очільнику української громади в цій країні!
Дорогі наші сумівці, які святкують 100-річчя своєї славної молодіжної спільноти!
Всечесні та преподобні отці!
Дорогі паломники-українці, що з’їхалися не лише з Португалії, але й з Іспанії, України, Канади!
Дорогі в Христі брати і сестри, що єднаються з нами в молитві
за допомогою сучасних засобів комунікації!
Дорогі в Христі!
Слава Ісусу Христу!
Насамперед дозвольте мені духовно обійняти всіх вас, як батько обіймає своїх дітей, яких давно не бачив. Востаннє ми тут разом молилися дев’ять років тому. Скільки всього сталося за цей час! Але Господь дарував нам ще одну мить, коли знову виявляється природа нашої Української Церкви — Церкви-матері, що єднає зболений народ на рідній землі з тими, хто перебуває в розсіянні.
Сьогоднішня ніч в Україні була особливо жорстока і кривава. Московський диявол біснується щонеділі. Цієї ночі найбільше від початку війни постраждав Львів. Росія випустила по Україні 500 дронів і 50 ракет. Під Львовом, у селі Лапаївка, загинула ціла родина у своєму домі — четверо людей, серед них 15-річна дівчина.
Та сьогодні я прибув із Києва до Фатіми як паломник і молільник миру. Ми всі разом хочемо стати тут, на святому місці об’явлення Пречистої Діви Марії, щоб через Неї піднести наші серця й руки до Христа-Господа, благаючи, аби Він стримав убивчу руку московського окупанта.
Слово Святого Євангелія, яке ми щойно почули, надзвичайно сильне. Воно несе в собі Божу всемогутність, що виливається посеред людської немочі, слабкості. Ісус наче кидає виклик усім упередженням, які людина має щодо Бога.
Христос перетинає кордон — виходить за межі обітованої землі та вступає в міста Тир і Сидон, звідки колись не раз на Божий народ насувалася війна. І до нього приходить жінка, яку Матей називає ханаанянкою. Вона є уособленням, іконою ханаанеян, з якими юдеї століттями воювали за свою землю.
Розмова, записана Матеєм, надзвичайно глибока й актуальна для нас сьогодні. Христос промовляє дві фрази, що для сучасної людини можуть звучати провокативно. Перша: «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля» (Мт. 15, 24); друга ще гостріша: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам» (Мт. 15, 26). Цікаво, що український переклад частково нівелює певні нюанси цих висловів. Насправді слова Христа — не твердження, а радше запитання.
Апостоли могли думати, що єдиний живий та істинний Бог, Творець і Спаситель — це лише Бог юдеїв. Вони проєктували на Бога людські упередження, обмежували Його всемогутність рамками однієї нації. Христос ламає ці уявлення. У Ньому Дух Святий об’являє єдиного Спасителя всього людства!
Жінка приходить, відчуваючи себе людиною другого сорту. Так юдеї ставилися до поган, називаючи їх собаками, а їхніх дітей — щенятами. Але Христос руйнує навіть це почуття другосортності ханаанянки. Бо для Бога немає першорядних чи другорядних. Кожна людина для Нього — улюблена дитина.
Що ж шукає Христос? Він шукає нагоди обійняти цю дитину, дати їй відчути, що вона не забута, а люблена. Руйнує уявлення, ніби в Бога замало хліба для всіх: «Ти просиш крихт — Я дам тобі хліб, про який ти й не мріяла».
Христос являє себе як хліб життя, який подається кожному в Таїнстві Пресвятої Євхаристії. Лише коли жінка одержала того хліба, — хліба дітей Божих, — її донька відразу стала вільною. Звільнилася від демона, який її тяжко мучив. Ханаанянка отримала гідність доньки Авраама, а її дитина — свободу Духа Святого, який дарує свободу дітей Божих.
Тому ця зустріч завершується найвищою похвалою, що вписала жінку та її доньку золотими літерами в історію спасіння світу. «О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш» (Мт. 15, 28).
Слухаючи ці слова про жінку, яка волає, прагнучи визволення для своєї доньки від злого духа, ми особливо чуємо їх у Фатімі. Бо першою жінкою, яка повірила, є Пречиста Діва Марія. Христос, бачачи віру ханаанянки, промовляє: «Жінко, нехай тобі станеться за твоїм бажанням!». Тож крик і молитва Богородиці — Її бажання спасіння для дітей — не лише будуть вислухані Її Божественним Сином, а й стануть шансом порятунку для всіх, хто шукає ту Матір — єдину для всього людства.
Сьогодні ми стоїмо тут, у хаті, на тому місці, де відбулося особливе Марійське об’явлення. Тринадцятого травня 1917 року в цьому місці Марія знайшла дітей. Цей час був надзвичайно важливим в історії світу, бо точилася Перша світова війна. Могутні світу цього — мудрі й сильні — потрапили в рабство демона війни. Усі країни, які воювали, були втомлені, але ніхто не знав, як цю війну можна завершити. І тоді над людством похилися Богородиця.
Але до кого саме прийшла Пречиста Діва Марія? Вона прийшла не до королів, президентів, генералів, філософів, а до дітей, щоб здійснилися слова Ісуса Христа: «Я прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. Так, Отче: бо так Тобі було довподоби» (Мт. 11, 25–26). Апостол Павло пояснює нам: «Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних» (I Кор. 1, 27).
І Богородиця вручає в руки невчених, ми б сказали, маргіналізованих, бідних діточок, потужну силу — інструмент для закінчення війни. Який це інструмент? По-перше — молитва. Вона просить дітей молитися вервицю. Ми деколи не усвідомлюємо, яку силу має молитва, що її ми передаємо в руки Пречистої Діви Марії.
По-друге — навернення. Богородиця закликає молитися за відвернення людей від зла та повернення їх до Бога. Зокрема, просить молитися за навернення росії. Вона сказала: «Якщо люди не перестануть ображати Бога, почнеться ще гірша війна… Росія поширить свої помилки по світу… Викличе війни й переслідування Церкви. Добрі люди стануть мучениками. Святіший Отець багато страждатиме. Цілі народи будуть знищені…». Діти послухалися та почали молитися. І трохи більше як через рік Перша світова війна завершилася.
Сьогодні ми відчуваємо, що те слово про долю світу, зокрема про наш народ, Україну, перебуває в осерді Божого задуму спасіння світу. Ми відчуваємо, що Пречиста Діва Марія чуває над зраненим українським народом. До змучених війною українців приходить Богородиця і каже ті самі слова: «Моліться за навернення, — за навернення тих, хто вас убиває». Бо навернення, покаяння та відвернення від зла є єдиним способом звільнитися від рабства диявола. Навернення — визвольна сила Господа, яку Він вручає тим, хто вірить. Саме це слово Боже ми чули в сьогоднішньому Євангелії!
Тут, у Фатімі, ми хочемо вплести нашу молитву у світову молитву Вселенської Церкви за мир. До цього закликає Папа Лев XIV. Зокрема, він просить усіх дітей Марії в жовтні щодня молитися за мир.
Особливо хочемо подякувати, що у Фатімі щодня лунає молитва вервиці до Богородиці за мир в Україні. І ми прагнемо цими днями взяти активну участь у цій молитві.
Ми віримо, що все, про що чуємо, станеться, бо вже відбулося. Мало хто знає, але я хочу тут свідчити про це. Двадцять п’ятого березня 2022 року, у другий місяць війни в Україні, папа Франциск відновив посвяту росії і України Непорочному серцю Марії перед фігурою Фатімської Богородиці у Ватикані. Наступного дня, 26 березня, російські війська почали відступати від Києва. Розпочалася хвиля звільнення України. Ми пережили це як «чудо над Дніпром». Я стою сьогодні перед вами живий саме тому.
Ми не знаємо, як сталося чудо, але прагнемо подякувати Пречистій Діві Марії за підтримку надлюдських зусиль наших воїнів. Ми там, на Лівому березі Києва, лишилися живі завдяки хоробрим хлопцям і дівчатам самооборони Дніпровського району столиці. Саме сьогодні ми відзначаємо свято Українських бійців самооборони і дякуємо Богородиці за пряме втручання в долю України. Ми впевнені, що Вона не покине нас і нині!
Тому просимо: Мати Божа, рятуй Твоїх дітей в Україні! Споглянь на наш народ. Май милосердя над Твоїми дітьми, яких тяжко мучить демон війни і сьогодні. Мати Божа, молися за нас! А ми будемо разом із Тобою стояти в молитві.
Господи, промов до кожної віруючої душі, яка сьогодні є тут, у Фатімі, ті самі слова, які Ти сказав жінці-ханаанянці: «… Велика твоя віра. Хай тобі буде, як бажаєш» (Мт. 15, 28). Амінь.
Слава Ісусу Христу!
† СВЯТОСЛАВ
