Проповідь Блаженнішого Святослава під час урочистостей з нагоди прийняття нових членів до Товариства українських християн-католиків «Обнова»
«Обнова» давала і дає докази живучості носіїв Євангелія упродовж багатьох років. Навіть війни її не зламали — вона відродилася і так потрібна сьогодні, зокрема вКиєві. Ви будете покликані говорити правду як Богом послані учні істини, хоч би якою вона була тяжкою, — правду Україні і про Україну.
Преподобні та всечесні отці!
Дорогі наші обновляни, для яких ми сьогодні служимо, наскільки дають змогу обставини в Києві, цю урочисту Літургію!
Дорогі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні ми чули дуже цікаве Боже слово про те, як Ісус Христос уперше посилає своїх учнів проповідувати Святе Євангеліє. Це подібне до першої практики учня під керівництвом і супроводом учителя. Згодом вони повернуться й Ісус розпитуватиме їх про відчуття та досвід.
Посилаючи учнів, Учитель їм щось дав — вони йдуть у світ не з порожніми руками чи устами. Христос каже: дав їм силу і владу над усіма бісами, оздоровляти недуги і тоді проповідувати Царство Боже та лікувати недужих (пор. Лк. 9, 1–2). Нагадаю, що ці елементи були певними символами йознаками, якими старозавітні пророки передвіщали прихід Месії. І ось, присутність між Божим народом цього довгоочікуваного Месії і тої сили, яка з Нього виходить, і є Євангелієм, тією доброю новиною. Адже Добра новина — це не інформація, а сила, яка виходить з нутра Божого Сина. І саме нею Господь наділяє своїх учнів.
Він також каже: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте» (Лк. 9, 3), маючи на увазі, що якщо вони стануть носіями тієї сили, яку дав Господь, усе інше їм буде не потрібне. Чому їм не требабуло нічого брати зі собою в дорогу? Ті, до кого Бог посилає, приймуть їх як своїх, як братів і сестер. Христос каже: «В яку б хату ви не вступили, там перебувайте до вашого відходу» (Лк. 9, 4). Цікаво, що в іншому місці апостол Петро запитаєУчителя: що буде нам, тим, які залишили все і пішли за Тобою? Христос відповість: «Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради Мене та ради Євангелія, — не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне» (пор. Мр. 10, 29–30).
Та сила, якою Ісус Христос наділяє своїх учнів, знайде відгук у тих, хто чекає на Добру новину, на Євангеліє, на ту силу, якою можна вигнати будь-яке зло і його слуг спочатку зі свого внутрішнього духовного світу, а відтак і з того середовища, світу, народу, до якого посилає із проповіддю Господь своїх учнів. Почувши ці слова, запитаймо себе: а звідки нам взяти цю силу? Сьогоднішнє Боже слово запрошує нас відкрити той дар Божої сили Євангелія в нас самих. Недаремно митрополит Андрей Шептицький стверджував, що ключ до перемоги України лежить у ній самій.
Коли ж Господь наділив нас, християн, Його учнів, цією силою? Це відбулося в Таїнстві Хрещення і Миропомазання. Адже кожен охрещений в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа стає учасником потрійної місії Ісуса Христа: священничої, царської та пророчої. Для того щоб ми змогли в собі їївіднайти, можемо використати слова наших обновлян: потрібно обновитися, начебто наново побачити, як багато ми вже маємо з того, що дав нам Господь Бог.
Насамперед треба відкрити те, що ми всі є учасниками Його священничої місії. Священство мирян, про яке ми часто забуваємо, є чимось, що дає можливість нам віддати самих себе й одні одних Богові. Це — цікава, глибока річ, коли людина сама себе, як Христос, який був водночас і священником, і жертвоприношенням, віддає себе Отцеві. Той християнин починає жити значно більшим, глибшим, надприродним життям.
Кожен християнин наділений царською місією. Що це означає? Те, що кожен християнин, як і апостоли, покликаний проголошувати, будувати та поширювати Царство Небесне на землі, а це ніщо інше, як будівництво нових видів стосунків між людьми, заснованих на добрі, істині, на тому, що ми називаємо християнськими цінностями. Якщо людська християнська спільнота як мережа стосунків не несе тої благовісті Царства Небесного, то не має життя і приречена вмерти, бо позбавлена сили, яка єднає розрізнених людей.
Пророча ж місія — проголошувати світові Боже слово, учнями якого ми є. Бо пророк — це не віщун, який говорить лише про те, що буде колись. Ні! Пророк — це носій Бога сьогодні, що відкриває для наших теперішніх обставин перспективу вічності, оцінює поточні вчинки, події і переживання з перспективи покликання до вічного життя в Бозі. Пророк — це той, хто голосом Божим стукає в серце невіруючої людини нині, є Його голосом і носієм.
Думаю, кращого Божого слова для нашої «Обнови» годі було знайти. Сьогодні ми дякуємо Господеві, що в нас у Києві є така молодіжна спільнота, гаслом якої від заснування є обновити все у Христі. Ми тішитимемося прийняттям нових членів. Така подія під час війни є пророчим знаком, — знаком того, що Божа сила, яка перебуває в християнах, є ключем і запорукою перемоги над будь-яким злом. Вона є тою владою, яку дав Господь Бог, щоб ви могли проганяти бісів, те зло, яке легіонами, танками і ракетами, наступає на нашу землю.
Нині кожен християнин повинен зрозуміти, наскільки ми сильні в Бозі. Ті, хто вступає у спільноту обновлян, майте на увазі, що стаєте покликаними ширити Царство Боже на землі. Засновники для того вас і покликали до життя як молодіжну християнську спільноту студентів-католиків, щоб обновити все в Христі. Звідси й назва — «Обнова».
Сьогодні молитимемося, щоб ви відкрили в собі загальне священство мирян, навчилися жити жертовним життям, щоб це гасло «Самі себе і один одного Христу-Богові віддаймо», яке так багато разів чуємо під час Божественної Літургії, стало основою вашого життя. Ви творите спільноту «Обнова»не лише, щоби брати — нових друзів, гарні моменти спілкування і розваг. Ні! Ви приходите, щоби віддати — самі себе й один одного Христові, а також, як Його учні, одержатисилу, яка дасть можливість поширити цю правду поза межі спільноти. Але, якщо цих головних християнських цінностей, у які ми віримо і якими живемо, не буде, якщо не буде Царства Небесного, то ваша спільнота не матиме шансу вижити в сучасному світі.
Ми бачимо, що «Обнова» давала і дає докази живучості носіїв Євангелія упродовж багатьох років. Навіть війни її не зламали — вона відродилася і так потрібна сьогодні, зокрема вКиєві. Ви будете покликані говорити правду як Богом послані учні істини, хоч би якою вона була тяжкою, — правду Україні і про Україну.
Вітаємо вас, дорога українська молоде, обновлена в Дусі Святому, у Христі, у товаристві. Дякую Богові, що можу бути з вами. Дякую Йому за те, що підготував нам такі таїнственніобставини — давно ми не молилися без світла в Патріаршому соборі. У вас є щось особливе, і ці особливі обставини це підкреслюють. Тому йдіть і будьте собою — християнами йносіями Царства Небесного. Звіщайте своїм життям Добру новину про присутність між нами Христової сили в ім’я нашого Господа і Спасителя. Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
