Проповідь Блаженнішого Святослава на гробі святого Йосафата з нагоди початку навчального року в Римі
Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи! (Лк. 5, 20)
Дорогі в Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Насамперед бажаю подякувати нашій римській громаді за те, що цього ювілейного року тут, біля мощів святого священномученика Йосафата, постійно лунає молитва нашої Церкви. Тут ми молимося не тільки до нього, а й разом із ним за наш народ, за нашу Церкву. Ця молитва є джерелом стійкості, силою нашого народу серед жахливих обставин війни.
Вітаю наших студентів із початком навчального року в римських школах. На цій Літургії ми просимо Господа Бога за посередництвом святого Йосафата про ласку просвіщення Духа Святого для наших студентів, про те, щоб навчальні роки були для них періодом зростання не тільки в людській мудрості, а й у Його [Духа] благодаті.
Це Святе Євангеліє, Боже слово, яке ми сьогодні чуємо, розказує нам про два чуда (пор. Лк. 5, 17–26): одне з них — видиме, зовнішнє, а друге — невидиме, внутрішнє. Друге виявляє і пояснює перше.
Зазвичай ми звертаємо увагу на чудо оздоровлення розслабленого чоловіка, у якого були здорові руки, ноги та інші члени тіла, але не було внутрішнього зв’язку, що перетворив би весь набір частин і органів тіла на єдиний діяльний організм. У цьому полягає розслаблення.
Проте ми часто недобачаємо внутрішнього чуда, яким є прощення, відпущення гріхів. Як християни, члени новозавітного Божого люду, ми так звикли до цієї дійсності, що нерідко недооцінюємо її. У старозавітний час прощати провину людині міг той, супроти кого вона завинила, а якщо він, наприклад, помер, то прощення вже годі було отримати. А що казати про всемогутнього Бога? Хто міг бути певним у Господньому прощенні до того моменту, коли Він сам став між людьми, щоб дарувати їм відпущення гріхів?
Каже нам апостол Іван, що «кров Ісуса Христа… нас очищує від усякого гріха» (I Ів. 1, 7). І це найбільше чудо — воно дає людині можливість встати! Бо слово «встань» означає «воскресни», тобто повернися до життя, зв’яжи воєдино душу і тіло, усі свої члени, не будь більше розбитим, немічним, розслабленим, візьми своє ложе і ходи. Це таїнство відпущення гріхів Христос дарував нам ціною свого страждання, своєї смерті і свого на третій день воскресіння.
Це чудо зцілення людської душі, яка потім урухомлює, оживляє людське тіло, ми щоразу переживаємо у Святому Таїнстві Сповіді. Відпущення гріхів — це перемога над людськими гріхами, яка чиниться словом, силою воскреслого Христа в тілі Його святої Церкви.
Нинішнє Боже слово допомагає нам відкрити ще одну рису, особливість подвигу служіння святого Йосафата. Ми знаємо що він, як ревнитель Святого Таїнства Сповіді, був «душехватом». Він міг залишити все, зупинити свою подорож, стати край дороги і слухати сповідь людини, уділяючи їй таїнство Божого прощення.
На превеликий жаль, у сучасному секуляризованому світі Святе Таїнство Сповіді майже вмерло. Мало хто розуміє і усвідомлює силу Божого чуда, яке Господь Бог хоче і далі чинити в житті християнина. Ми сьогодні говоримо про синодальний шлях, коли треба йти разом. Але як іти будучи розслабленим? Лише той, хто пережив таїнство Божого милосердя, кому Господь Бог особисто сказав: «Твої гріхи відпускаються!» — може встати і разом з усією Церквою прямувати до повноти зростання в Христі.
Ця молитва, ці Божі слова лунають в особливих обставинах. Я вчора мав нагоду розмовляти з отцем Олександром із міста Берислав, що на Херсонщині. Це місто над берегом Дніпра пережило окупацію і звільнення. Буквально цими днями в Бериславі був майже зруйнований наш храм, його кухня. До того в ньому перед іконостасом наша парафія годувала сотні людей. Молімося за наших братів і сестер на Півдні України, за наших парафіян, які тримають там гуманітарний фронт. На жаль, багато з них загинуло протягом останніх тижнів. Сьогодні ми молимося також за людей, які були вбиті російськими злочинцями в селі Гроза Куп’янського району на Харківщині. Вчора навіть центральний друкований орган Ватикану «L’Osservatore Romano» на першій сторінці помістив статтю про цей злочин під назвою «Senza pietà» («Без милосердя»).
У цих жахливих обставинах просімо в Господа Бога про милосердя, любов до нашого народу. Спішімо до Таїнства Сповіді. Сповідаючись зі своїх гріхів, ми перемагаємо гріх і зло у власному серці й стаємо носіями Христової перемоги довкола нас.
Ми сьогодні просимо: святий Йосафате, молися за нас, виблагай нашому народові внутрішньої сили, щоб ми не потрапляли у розслаблення в будь-яких обставинах і були носіями життєвої сили Твого прощення! Україна спливає кров’ю… Ти, що пролив свою кров за святе діло єднання Церков, випроси в нашого Спасителя, щоб Він своєю Божественною кров’ю помазав і зцілив рани нашого народу. Моли Бога за нас. Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
