Отець Олег Климончук про Центр ментального здоров’я: «Церква дає слово надії, про те, що Господь справді нас любить»
Кожна людина прагне до здоров’я та щастя, яке є базовими речами для повноцінного існування людини в суспільстві та світі. Одним із підвалин нашого гармонійного життя є стійка, здорова й позитивна психіка. Останнім часом, особливо внаслідок війни в Україні, можна спостерігати ситуацію погіршення ментального здоров’я населення, де в боротьбі з виявами війни необхідна підтримка, супровід, допомога відповідного фахівця.
Нещодавно в Києві було створено Центр ментального здоров’я Київської архиєпархії УГКЦ. Це та установа, що надаватиме турботу і допомогу потребуючим.
Про те, як функціонуватиме центр, чим займатиметься в інтерв’ю Департаменту інформації УГКЦ розповів керівник Центру, бакалавр психології розвитку і виховання Папського салезіанського університету в Римі, магістр клінічної психології з основами когнітивно-поведінкової терапії Українського католицького університету о. Олег Климончук.
«Центр ментального здоровʼя» займатиметься зціленням ран війни, турбуватиметься про здоров’я українців сьогодні.
— Отче, у Київській архиєпархії УГКЦ нещодавно відкрили Центр ментального здоров’я, який Ви очолили. Розкажіть, що це за центр?
«Центр ментального здоровʼя» займатиметься зціленням ран війни, турбуватиметься про здоров’я українців сьогодні.
Діяльність центру буде спрямовано передовсім на найвразливіші сьогодні категорії — військові, родини військових.
Також це діти, які потребують особливої уваги, їхні батьки, сім’ї, люди, які втратили житло, втратили близьких. Допомога також надаватиметься людям, які пережили травматичні події внаслідок війни, які переживали окупацію, були близько до бойових дій, а також людям, які хвилюються через війну, через що в них з’являються психологічні труднощі.
Зокрема, працюватиме з нашим духовенством, священниками, родинами. Адже священники, як і інші люди, які сьогодні багато працюють, служать, наприклад, волонтери, вчителі, лікарі, рятувальники, часто перебувають на грані вигорання і ми маємо їх першими підтримати, щоби вони могли продовжити своє служіння.
— Хто надаватиме допомогу потребуючим і як відбуватиметься лікування?
Надаватимуть допомогу фахівці психічного здоров’я, психологи, психотерапевти, тренери з різних тем ментального здоров’я. Ця робота буде зосереджена на двох головних підходах: лікування і превенція.
Превенція, тобто запобігання розвитку важких психологічних труднощів, переважно працює у груповій формі.
Це переважно тренінги, заняття для людей із психологічної освіти, заняття з підсилення їхньої стійкості у здатності витримати ці важкі, непрості події.
Лікування ж стосуватиметься більше людей, які все-таки мають психічні труднощі, симптоми, можливо, психіатричні розлади. Цим уже займатимуться психотерапевти з науково-доказових методів, які зможуть ефективно працювати з цими проблемами.
Плануємо також залучати довірених психіатрів, які надаватимуть підтримку нашим пацієнтам.
Центр ментального здоров’я буде зосереджуватися передовсім у Київській архиєпархії: будуть декілька локацій у Києві, де проводитимуться заходи. Також співпрацюватимемо з іншими єпархіями, оскільки сьогодні люди багато роззосереджені, допомагатимемо тим, які, наприклад, переїхали, - для них будуть заходи онлайн.
Загалом психотерапія ґрунтуватимуться на розмові, у стосунку психотерапевта з людиною, яка страждає, і в цьому стосунку, буде реалізовуватися певний протокол лікування.
— Отче, як відбуватиметься саме лікування?
Потрібно розуміти, що ми говоримо про превенцію і лікування.
Превенція чи освіта у сфері психології передбачає конкретну навчальну роботу з певних психологічних тем, як-от стійкість, яка включає в себе здатність справлятися з негативними емоціям, витримувати стрес, відновлюватися, відпочивати, спілкуватися з іншими. Буде превенція вигоранню, великої втоми на роботі. Тому ці речі будуть використовуватися для безпосереднього навчання, до цього ж будуть інтерактивні речі, техніки, пов’язані з тілом, з творчістю, які будуть допомагати відновлюватися, підібрати кращий фактичний матеріал для лікування, використовуватимемо інтерактивні методи різноманітні.
Якщо говорити про лікування, то це вже тоді, коли існує певні психологічні труднощі, буде більша індивідуальна робота. Інколи це теж групова робота, наприклад, групи підтримки людей, які пережили втрату, групи військових, тощо.
Більше в цьому випадку все-таки зосереджуватимемося на індивідуальній праці, це буде психолог-консультант або вже психотерапевт, котрий буде з людиною через розмову, допомагатиме людині знайти причину своїх труднощів, допомагатиме людині змінити ті неправильні, деструктивні, хибні думки, через які людина може почуватися дуже погано, або допомагати людині зменшити і регулювати ці реакції на думки та переконання.
Загалом психотерапія буде грунтуватися на розмові, в стосунку психотерапевта з людиною, яка страждає, і в цьому стосунку, буде реалізовуватись певний протокол лікування.
Війна — це великий стрес, велике пережиття багатьох травм і страхів, вже третій рік переживання постійної загрози.
— Отче, Ви як спеціаліст клінічної психології, розкажіть, які проблеми психологічні, душевні зараз виникають у людей?
Війна — це великий стрес, велике пережиття багатьох травм і страхів, вже третій рік переживання постійної загрози. І це змушує нас почуватися дуже погано, це може стимулювати розвиток наших хронічних та психологічних хвороб. Такий стресогенний чинник, який може перехилити нашу рівновагу в бік патології, в бік захворювання.
І в цьому плані ми почали багато чути про війну саме в останні роки і про психічне здоров’я, бо загроза дуже сильна і цей стрес дуже великий. Але війна триває вже давно, від 2014 року, тому багато людей вже від 2014 року переживають ці труднощі, просто не в такому великому масштабі, як сьогодні. Але загалом ми почали говорити більше про теми психічного здоров’я, почали зменшувати стигму, страх людей звертатись за допомогою фахівців.
В Україні загалом почали змінюватися підходи в бік науково-доказових методів, які справді працюють, які поширені в Європі і всьому світі. Це також зміна законів, які регулюють психіатричну, психотерапевтичну допомогу. Ці теми поступово розвиваються.
І звичайно, що оскільки останні роки ми маємо значно більшу потребу, значно більший стрес, тому це стимулює ще більше розвиток тем психічного здоров’я. І в першу чергу, це ті найпоширеніші психологічні проблеми, які сьогодні зустрічаються в людей. Це депресивні розлади, тривожні, це розлади пов’язані з психологічною травмою, такі як, наприклад, ПТСР.
Також розлади, пов’язані з втратою, оскільки розуміємо, яка велика кількість людей сьогодні загинула в Україні, а в кожного із загиблих є рідні, які переживають втрату.
Отже, маємо депресивні тривожні розлади, травми, втрати, розлади вживання речовин, які сьогодні в Україні дуже поширені. Відповідно ці труднощі найбільше зараз виникають, і загалом у світі найбільше поширені в сфері психічного здоров’я.
Коли з’являється сильний стрес, він може стимулювати розвиток цих розладів у людини.
Сьогодні, дійсно, в суспільстві вже є багато інформації про те, що потрібно звертатися по допомогу. Тому часто уже люди самі звертаються за допомогою.
Але буває таке, що людина боїться взагалі всього, що зв’язано зі словом психо: психіатри, психолог тощо. Тоді буває таке, що вони зустрінуть когось іншого, хто свідомий цієї ситуації, чи, наприклад, прийдуть до Церкви, до священника і він їм порадить. Буває таке, що люди побачили, почули щось гарне в соціальних мережах чи десь в Ютубі і їх це змусило задуматися.
Власне, превенція також полягає в тому, що ми загалом даємо людям освіту про психічне здоров’я, головні труднощі, які можна переживати, розповідаємо, як вони лікуються, як їм запобігти, або куди треба звертатися. Тому це також буде роль центрів ментального, психічного здоров’я і нашого центру загалом.
Якщо людина має труднощі, це потребує роботи, багатьох ресурсів і обставин, які допоможуть їй почуватися краще.
— Зважаючи на Ваш досвід і центр, який Ви очолюєте, чи є якийсь яскравий приклад або методика, яка має найбільш дієвий ефект, вплив на процес лікування?
Якщо ми говоримо про світову практику, то зі згаданими розладами найбільше сьогодні працює когнітивно-поведінкова психотерапія, але навіть вона включає в себе вже сьогодні цілу сім’ю різних методів психотерапії. Це може бути поєднання різних методів, тому головне, щоб це був метод, який має наукову доказову базу, тобто що є доведена його ефективність з тими чи іншими труднощами психічного здоров’я.
Тому не можна так сказати, що є якась чудодійна методика чи якийсь спосіб, як вилікуватися за один раз, такого не буває. Якщо людина має труднощі, це потребує роботи, багатьох ресурсів і обставин, які допоможуть їй почуватися краще.
Якщо ми говоримо про духовність і цінності, звичайно, Церква — це та, хто буде підкреслювати ці цінності для своїх вірних.
— Отче, яка роль Церкви у відновленні психологічного здоров’я населення?
Загалом, в психології для кожної людини велику роль відіграють духовність і цінності людини.
Якщо ми говоримо про духовність і цінності, звичайно, Церква — це та, хто буде підкреслювати ці цінності для своїх вірних. Загалом, говорячи про духовні цінності, є відомий науковець Віктор Франкл, який пережив концтабір, говорив про цінності, про важливість сенсу існування для того, щоб вижити в цих умовах.
Хочу зацитувати уривок про пошук сенсу існування.
«Це рушійна сила життя людини. Цей сенс унікальний, він може бути знайденим лише самою людиною», — йдеться в книзі. Загалом, сенс, який людина має в своєму житті, він може допомогти людині пройти дуже важкі труднощі, дуже важкі ситуації
Тому духовність і цінності у мене є в основі загальнолюдського буття для чого взагалі жити.
Церква, відповідно, ці цінності, сенси промовляє, вчить людину молитися, дає їй слово надії, про те, що Господь справді нас любить і є поруч з кожним із нас.
Вона дає людині сенси для чого жити сьогодні, для чого треба триматися: є любов до Бога і до наших близьких. Тому, наприклад, сьогодні наші воїни теж боронять нас в ім’я того, щоб любити.
Коли ми знаємо, що любимо, тоді можемо витримати величезні труднощі. В цьому сенсі, з точки зору психології, цінності і духовність, є базою, дуже важливими для людей. І також для того, щоб підтримати людину, щоб людина витримала складні життєві ситуації, потрібні цінності.
Церква цим живе, цінностями. Якщо Господь кличе нас любити Бога, свого ближнього, то Церква, церковні спільноти мають соціальне служіння любові. Тому сьогодні є Карітас, який допомагає, є церковні різні ініціативи, які допомагають страждаючим людям сьогодні. В тому числі, страждаючим від психологічних труднощів.
Крім того, церква це є теж спільнота людей. Маючи постійний контакт з багатьма людьми, священики можуть людям допомогти, підказати куди звернутися. Вони використовують свою публічність, доступ до своєї пастви, щоб люди могли зцілитися, почуватися значно краще.
Стійкість — це здатність витримати важкі удари, ситуації життя, вистояти в них і відновитися.
— Чи є якась універсальна методика, як нам під час війни зберігати психологічну та духовну рівновагу?
Через постійне сьогоденнішнє пережиття великого стресу українцями зростає кількість людей, які мають труднощі. У даному випадку, в першу чергу, ми загалом можемо говорити про поняття стійкості або резильєнтності.
Стійкість — це здатність витримати важкі удари, ситуації життя, вистояти в них і відновитися. Тому ми говоримо про те, що потрібно з одного боку знати про психічне здоров’я, дбати про нього, знати про головні розлади, куди з ними звертатись. Також потрібно дбати про свій відпочинок, про відновлення своїх ресурсів. Водночас має бути соціальна підтримка, перебування зі своїми близькими, рідними, що дуже важливо.
Також допомагає почуватися значно краще молитва, віра. Навіть просто дбати про свій організм, про сон, їжу і відпочинок, що теж має позитивний вплив. Можна сказати, що це такий пазл з різних складових, де ми повинні прикласти зусиль, щоб підтримати себе сьогодні, свою психіку.
— Отче, чи думали Ви уже про майбутній розвиток центру?
Центр ментального здоров’я було тільки створено, тому в наших цілях сьогодні зібрати команду фахівців, сформувати також можливості фінансування для цих проєктів, пошук громади, місця, де ми можемо ці проєкти реалізовувати. Тому це ніби робота, яка вже почалася, але з іншого боку, більша її частина в майбутньому.
Потрібно пам’ятати, що коли щось сталося, коли погано почуваєшся, це не страшно звернутися за допомогою: вибрати хорошого фахівця, який має дві досвід, компетенції, і звернутись до нього.
— Щоб Ви побажали чи які б настанови дали для зміцнення віри і душевної гармонії людей?
Щоб мати стосунок з Богом, якого ми потребуємо, як і з нашими близькими, потрібно проводити якісний час з цією особою. Щоб знайти духовну гармонію в душі, потрібно практикувати наші цінності, молитися, вірити, читати Свято Письмо. І робити це якісно, старанно, щоб це був для нас важливий час.
Нехай цей час не буде великим, але краще кілька хвилин якісних, коли ми можемо побути особою Божою.
Щодо психічного здоров’я, то треба пам’ятати про те, що ми вразливі, що можемо мати труднощі. І в цих труднощах, по-перше, старатися підтримувати себе і своїх близьких, щоб не спуститися в сторону патології, щоб триматися при здоров’ї.
Потрібно пам’ятати, що коли щось сталося, коли погано почуваєшся, це не страшно звернутися за допомогою: вибрати хорошого фахівця, який має дві досвід, компетенції, і звернутись до нього.
Якщо ми справді вже погано почуваємося, звернімося по допомогу, щоб отримати її, щоб зрозуміти, що відбувається, і тримати ситуацію на контролі.
Розмовляла Вікторія Мазур,Департамент інформації УГКЦ
