EN

Отець Любомир Яворський: «Робімо все, аби з війни вийти іншою країною»

24 жовтня 2023, 10:53 286

Патріарший економ УГКЦ о. Любомир Яворський розповідає про те, як Церква через Патріаршу фундацію «Мудра справа» допомагає долати різні виклики, з якими церковні громади й окремі люди зіткнулися внаслідок війни.

Отець Любомир Яворський: «Робімо все, аби з війни вийти іншою країною»

«Війна в Україні дуже сильно ранить на всіх рівнях: душу, тіло, руйнує економіку і породжує гуманітарні та соціальні виклики», — зазначає в інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News патріарший економ УГКЦ о. Любомир Яворський, який виконує це служіння від вересня 2018 року, а Декретом від 10 жовтня 2023 року Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав поновив його мандат на наступне п’ятиріччя.

Фундація «Мудра справа»: відповідь на виклики війни

Отець Любомир зазначив, що один із важливих інструментів, які використовує Українська Греко-Католицька Церква для допомоги потребуючим під час війни, — це Патріарша фундація «Мудра справа». Вона, за словами священника, була створена ще до війни і її основна мета полягала в тому, щоб у контексті різних проблем та викликів сприяти трансформації українського суспільства у співпраці із громадянським суспільством. «Але під час війни важко говорити про високі матерії, — зауважив патріарший економ. — Треба розуміти, що сьогодні людина потребує їжі, води, потребує опіки і зцілення ран. Тому з перших днів війни ми почали запускати різні проєкти від Патріаршої фундації „Мудра справа“, які допомагали об’єднувати українське суспільство, а також наші парафії, громади, єпархії у всьому світі навколо того, щоб Церква через свою мережу могла дійти до найбільш постраждалих і потребуючих».

Допомога переселенцям: евакуація, розміщення та психологічна підтримка

Отець Любомир розповів, що завдяки консультаційному центру, який діє при Патріаршій фундації «Мудра справа», було вирішено переформатувати діяльність Паломницького центру: оскільки під час війни організація паломництв призупинилася, то всі ресурси — транспорт, персонал тощо — спрямували на евакуацію внутрішньо переміщених осіб. Завдяки Паломницькому центру від 7 травня 2022 року було здійснено понад 120 евакуаційних рейсів, під час яких евакуйовано 6 108 осіб. Патріарший економ вказав на важливість того, що до цієї діяльності були залучені духівники, психологи, водії — весь персонал Паломницького центру.

Отець Яворський зазначив, що труднощі і проблеми, з якими стикалися потребуючі, зокрема біженці, підказували їм як фундації, у якому напрямі рухатися. «Коли привезли людей, їх потрібно було десь поселити. Тоді ми почали робити інвентаризацію нашого майна, щоби зрозуміти, що маємо і куди можемо поселяти, — розповідає він. — Почали розміщувати вимушено переселених осіб по наших місцях. Коли вже бракувало для них місць там, то почали робити модульні будинки, щоби збільшити житловий фонд». Наступним кроком, за словами священника, була організація для ВПО духовно-реабілітаційних поїздок Заходом України (наприклад, до Зарваниці, Гошева, Крехова), щоб, з одного боку, допомогти їм відволіктися і так подолати важкий психологічний стан, а з іншого — ознайомити з Українською Греко-Католицькою Церквою, вірні якої плекають цінності «толерантності, співчуття і любові».

Нагодувати голодного

«Ми справді були на межі гуманітарної катастрофи», — наголошує співрозмовник, пригадуючи слова Блаженнішого Святослава, сказані під час подячної промови наприкінці Літургії в базиліці Святого Петра, відслуженої 10 вересня 2023 року під час Синоду Єпископів УГКЦ у Римі. Глава УГКЦ тоді зазначив, що «в Україні ніхто не помер від холоду, голоду чи з інших гуманітарних причин там, куди досягала сила католицької любові та вселенської солідарності».

Власне для того, щоб ніхто не страждав від голоду, Патріарша фундація «Мудра справа» започаткувала проєкт формування продуктових наборів. «Коли ми створили цей проєкт, — розповідає о. Яворський, — ми пригадали, що маємо церковні підприємства. Наприклад, сестри Пресвятої родини в Гошеві виготовляють макаронну продукцію, приймають біженців і їм треба з чогось жити, звідкись брати кошти на функціонування, утримання. І ми запропонували сестрам: „Ми купуватимемо вашу макаронну продукцію, і ви годуватимете людей“».

Патріарший економ висловив думку, що цей проєкт продуктових наборів — однин із найуспішніших фундації «Мудра справа». Він наголосив, що за півтора роки війни вони забезпечили продуктовими наборами майже пів мільйона осіб (набір на дві особи на тиждень). Саме завдяки цьому проєктові, за його словами, греко-католицькі священники на Сході України мали змогу підтримати людей у дуже скрутних ситуаціях і не відправляли їх із порожніми руками, коли ті приходили за допомогою. «Це правда, що наша основна місія — звіщення Божого слова, — зазначив він. — Але ми пропонуємо Боже слово ділом, показуємо ділами милосердя, як ділимося цим Божим словом. Бо воно навертає людину, а також зігріває її».

Пункти незламності

Ще один проєкт фундації «Мудра справа», про який розповів о. Любомир Яворський, — це встановлення Центрів зцілення ран, які постають на основі Пунктів незламності, що існували при храмах УГКЦ. Він вказав на велику важливість таких центрів при храмах, бо «Церква — це, немов магнетичне ядро, яке притягує до себе багато добра та багато різних організацій», і священник, який опікується таким пунктом, відразу налагоджує зв’язок із Карітасом або сам є його керівником, і фундація «Мудра справа» також допомагає із продуктовими та гігієнічними наборами. Крім того, при таких Пунктах незламності працюють психологи, які займаються як із дорослими, так і з дітьми. «Коли в українських містах і селах був блекаут, то діти приходили в наші Пункти незламності стежити за навчанням онлайн, вони там складали екзамени, — розповідає він. — Бо в кожному пункті є Starlink, генератори, відтак інтернет і світло. Вони зробили направду дуже гарну роботу. І далі ми готуємося до холодної голодної зими. Вже одну важку зиму пережили, тому трішки знаємо, як це робити. Ці проєкти справді показали свою досить високу ефективність».

Фундація «Мудра справа» та БФ «Карітас»: взаємопідтримка і співпраця

«Діяльність Патріаршої фундації „Мудра справа“ перегукується з діяльністю інших харитативних церковних структур, як-от Карітас. У чому відмінність? — Відповідаючи на це запитання, патріарший економ зауважив: — Часто про це нас запитують також донори». Він пояснив, що БФ «Карітас України» також створений Патріаршою курією і відповідає на гуманітарні виклики. «Це — наш найбільший гуманітарний фонд, і він справді дуже ефективний», — зазначив священник, додаючи, що Карітас є церковною інституцією — «це  „руки“ Церкви, які голодного годують, спраглого напоють. І ніхто цього ефективного інструмента в Церкві не замінить». Але існують «додаткові ресурси, інші інструменти, які допомагають один одного підсилювати, бо масштаб кризи в Україні сьогодні дуже великий».

«Фундація „Мудра справа“, — зауважив наш співрозмовник, — це не гуманітарний проєкт, який відповідає на всі гуманітарні виклики, бо для того є Карітас. „Мудра справа“, завдяки своєму консультаційному центру, — це платформа, подібна до фундації „Церква в потребі“, яка допомагає залучати ресурси і допомагає Церкві служити у своїй церковній мережі. І тому всі проєкти „Мудрої справи“ спрямовані на нашу Церкву, яка потім виходить назовні й надає людям допомогу». Натомість Карітас, як зауважив о. Любомир, має також багато гуманітарних проєктів, які не є суто церковними, і вони мають свої певні вимоги і до звітності, і до служіння.

Тісну й ефективну співпрацю між Патріаршою фундацією «Мудра справа» та БФ «Карітас Україна» можна побачити в Пунктах незламності. Наприклад, буває, що парох, який опікується Пунктом незламності, є одночасно директором місцевого Карітасу, тоді він ще ефективніше може здійснювати це служіння.

«„Мудра справа“ залишається платформою взаємодії, — відзначив економ. — Ми залучатимемо ресурси: до нас звертаються єпархії, парафії за допомогою в реалізації певних ідей та ініціатив. І, власне, через таку платформу ми залучаємо ресурси та допомагаємо їм. Колись, до війни, основною темою було соціальне підприємництво, тобто багато парафій хотіло створювати якісь малі підприємства, наприклад пекарні. І зараз вони це роблять, і ми, власне, через „Мудру справу“, через наш консультаційний центр їх консультуємо». Але, як наголосив священник, війна визначила інші пріоритети.

Суть терпінню надає воскресіння

Отець Любомир Яворський розповів, що, започатковуючи проєкти в різних частинах країни, він сам їде в ті місця, щоб зустрітися і поспілкуватися з людьми. «Знаєте, сьогодні в Україні майже немає людей, до яких не прийшла війна», — каже він, згадуючи багатьох, хто розповідав йому про свої трагедії та болі. «Війна — це жахлива річ. Можна про ті болі дуже багато говорити», — зазначає священник, додаючи, що смерть і страждання Ісуса Христа має сенс, бо Він воскрес. «Якби не було воскресіння, не було б сенсу цього терпіння, — наголосив він. — Сьогодні ми, як український народ, терпимо, страждаємо, нас вбивають, нас розпинають. Що надасть сенсу? Те, що ми називаємо трансформацією, зміною. Ми маємо стати іншими». Ознаки цієї трансформації, за його словами, можна побачити вже тепер. Це — єдність, солідарність, підтримка. «Є винятки, і ми це бачимо й читаємо в новинах, але це вже не критична більшість, — каже він. — Критична, більшість нині відповідальна. Сьогодні ми бачимо, що це вже зовсім інший народ — кров’ю омитий сильний народ, який не зможе піти в іншу сторону, бо не зможе подивиться в очі тим матерям, дружинам, дітям загиблих. Треба робити так, щоби вони могли сказати: „Мій син загинув, але я бачу для чого, бо сьогодні це інша країна“. І це наше завдання, і Церкви також як морального голосу українського суспільства, гучно говорити та працювати, кожен на своєму місці, як і завдання інших інституцій, аби ми вийшли з цієї війни іншою країною».

Vatican News

Дивіться також