«Нам складно говорити про надію, але вона є посеред знищення» — Данило Лубківський в ефірі «Живого ТБ»
«Важко собі уявити, як інша держава, як інший народ міг би витримати чотири роки війни з такою геноцидальною впертістю — зі знищенням енергетики, зі злочинами проти людяності — так, як це витримує Україна». Про це сказав директор Київського безпекового форуму, дипломат Данило Лубківський під час підсумкового ефіру програми «Відкрита Церква» на «Живому телебаченні». У розмові він розмірковував про знаки надії, сильні сторони України та приклади стійкості.
Ділячись власними спостереженнями, сформованими багаторічним спілкуванням із міжнародними експертами та дипломатами, Данило Лубківський наголосив на винятковості досвіду українського народу у часі повномасштабної війни.
«Я спілкуюся з багатьма різними колегами, експертами з цілого світу, ми підтримуємо зв’язок уже впродовж багатьох років. І я не раз чую від своїх друзів одну важливу річ, яка, мені здається, об’єднує всіх українців. Навряд чи можливо знайти народ такої сили і стійкості, як український народ під час повномасштабного вторгнення росії.
Більше того, Україна протистоїть не просто росії, ядерній державі з надпотужним військовим потенціалом, а цілому ядерному клубу, до якого належить Північна Корея та Іран, який користується підтримкою Китаю».
Читайте також:
Блаженніший Святослав: Українська сім’я глибоко зранена війною, але залишається джерелом стійкості народу
Дипломат також звернув увагу на складні сигнали, які Україна сьогодні отримує від частини міжнародних партнерів, і водночас підкреслив незмінну підтримку з боку американського суспільства.
«Сьогодні ми бачимо приклад того, що нинішній лідер американської адміністрації ставить знак рівності між Україною і росією, — зауважив Данило Лубківський, — це звучить достатньо цинічно. Ми, українські дипломати, сприймаємо це боляче. Але водночас розуміємо, що лідер американської адміністрації діє у свій екстравагантний спосіб, а поряд із цим існує американський народ, який був і залишається нашим стратегічним союзником. Понад 80% американців підтримують Україну».
Попри війну, український досвід сьогодні стає важливим свідченням для світу. Говорячи про це, Данило Лубківський згадав зустріч Папи Лева XIV з Блаженнішим Святославом та Синодом Єпископів УГКЦ, під час якої прозвучало чуттєве осмислення теми надії в умовах війни.
«Українці насправді демонструють чудеса. І ще раз підкреслю: іншого такого народу важко знайти. Мені здається, тут дуже по-людськи важливою була фраза Папи Лева XIV під час зустрічі з Блаженнішим і Синодом Української Греко-Католицької Церкви, коли він сказав, що важко в наших умовах говорити про надію. Він розуміє, наскільки це складно. Але водночас зауважив, що знаки й приклади, які йдуть від українського народу, демонструють: є Божа сила, є надія посеред знищення. І це дуже точне спостереження, яке стосується України».
Як один із найсильніших знаків надії у 2025 році гість програми назвав позицію української молоді: «Коли йдеться про конкретний приклад, що додало сили, мене вразила позиція української молоді. Те, що ми побачили влітку цього року, коли молодь постала на захист не просто антикорупційних органів чи певної політичної ідеологеми, а на захист європейської інтеграції — її суті, і, що важливо, на захист світла всередині країни, у значенні курсу нашої держави. Мені здається, що це був приклад, який надає великої сили. Будь-яка статистика й арифметика в Україні не працюють, доки народ не прокинеться і не стане на шлях захисту. В нас його проходять вже й наймолодші з народу».
На завершення Данило Лубківський наголосив, що сьогодні Україна живе серед Героїв, мучеників і видатних людей. За його словами, саме ці критерії, ймовірно, стали спільним знаменником, який об’єднав членів Комітету пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча у пошуку лауреатів ХІ іменної відзнаки за видатний гуманітарний внесок.
«Це завжди надзвичайно складна місія — обрати когось серед видатних українських Героїв, — сказав Данило Лубківський. — Цього року було відзначено Олександру Матвійчук — правозахисницю, голос глобальної України, а також Наталію Тарабалку, маму видатного українського героя-пілота, яка знайшла в собі силу допомагати людям після колосальної втрати. І багатьох інших людей, кожен із яких демонструє, наскільки могутнім і сильним є наш народ. І це захоплює».
Департамент інформації УГКЦ
