«Ми плачемо вашими сльозами, і ваша пролита кров є нашою кров’ю»: представники УГКЦ з усього світу під час ІІІ сесії Всецерковного форуму розповіли про солідарність з Україною
11 березня 2023 року другим засіданням закінчилася ІІІ сесія Всецерковного форуму Української Греко-Католицької Церкви у форматі онлайн. У зустрічі взяли участь понад 130 делегатів разом зі своїми єпископами з усього світу.
Делегатів привітав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Він пригадав, що під час першої зустрічі ІІІ сесії Форуму, що відбулася 4 березня, учасники прослухали презентації про душпастирський план УГКЦ до 2030 року та душпастирську програму зцілення ран війни. Відтак делегати окремих єпархій з України — Самбірсько-Дрогобицької, Стрийської, Сокальсько-Жовківської, Бучацької та Коломийської — ділилися досвідом душпастирської праці за час повномасштабної війни в Україні.
Сьогодні, за словами Блаженнішого Святослава, «прозвучало ехо болю України в різних куточках нашої Церкви, на різних континентах земної кулі». Адже досвідом душпастирської праці ділилися делегати з єпархій із різних куточків світу — Вроцлавсько-Кошалінської, Ольштинсько-Гданської, Прудентопольської, Едмонтонської, Торонтонської, Саскатунської, Нью-Вестмінстерської, Чиказької, Пармської і Стемфордської, а також із Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.
Також було надано слово представникові від Чернівецької єпархії, який не мав технічної змоги приєднатися попереднього разу. Він розповів, що в Чернівецькій єпархії велику увагу приділяють освітній та практичній підготовці священників, що душпастирюють із переселенцями й біженцями. Територія області не зазнавала жодних ракетних ударів чи бомбардувань, що дає змогу організовано працювати з потребуючими.
Пані Івона Марцішак, делегат від Вроцлавсько-Кошалінської єпархії, повідомила, що з часу початку російсько-української війни кордон із Польщею перетнуло близько 10 мільйонів українців. Багато парафій змобілізувалися, щоби допомогти їм забезпечити базові потреби. «За минулий рік на території єпархії було створено 14 нових парафій. Також передано багато гуманітарних вантажів та транспорту для лікарень і війська», — розповіла вона.
Отець Степан Прихожденко, делегат від Ольштинсько-Гданської єпархії, розповів про системну допомогу, яку надавала єпархія біженцям з України.
Блаженніший Святослав подякував структурам Церкви в Польщі за їхнє служіння, зазначивши, що багато хто з наших біженців пізнає українську мову, культуру, традицію саме завдяки їхній праці.
Пані Надір Возівода, делегат Прудентопольської єпархії, повідомила, що і до Бразилії дісталася значна кількість українських біженців. «Місцева Церква зараз сконцентрувалася на моменті пошуку покликань до богопосвяченого життя та священства, оскільки відчуває великий брак священнослужителів. Також багато працюємо над формацією нашої місцевої спільноти в підвищенні загального рівня її релігійності», — поділилася п. Надір.
Після цього своє бачення основної теми ІІІ сесії Всецерковного форуму УГКЦ представив о. Юліан Білий, представник Едмонтонської єпархії, який повідомив, що на сьогодні на території Канади перебуває понад 100 тисяч біженців, котрі отримують допомогу від наших душпастирських структур. Церква в Канаді тісно співпрацює з багатьма українськими організаціями в пошуку житла, матеріальної допомоги біженцям та їхньої соціальної інтеграції.
Відтак було надано слово о. Андрієві Онуферку, делегату від Торонтонської єпархії. Він розповів, що від початку війни на території їхньої єпархії всі структури були мобілізовані для допомоги Україні на рівні єпархіальних та парафіяльних спільнот. Ця допомога, з огляду на специфіку законодавства Канади, кооперована з організаціями-партнерами Карітасу (Catholic Near East Welfare Association — CNEWA), оскільки є певні обмеження щодо проведення фінансових трансакцій.
Опісля Блаженніший Святослав передав слово о. Романові Артимовичу, представнику Чиказької єпархії. Священник розповів, що, враховуючи специфіку територіальної протяжності єпархії, можливості допомоги є досить значними, вони використовуються не тільки в місцях великого скупчення українців, а й там, де наших людей зовсім небагато. «Закупляємо велику кількість речей для потреб армії, формуємо гуманітарні вантажі та грошову допомогу. В єпархії багато працюємо на інформаційному фронті та проводимо мітинги, щоб поширювати правдиву інформацію про війну в Україні та реальний стан справ кожному американцю».
Пані Олена Коренда, делегат від Пармської єпархії, розповіла, що, крім різної матеріальної допомоги, велику увагу в єпархії приділяють молитовній підтримці, моральному та духовного супроводам у контексті лікування травм війни біженців, які масово прибули до Америки.
Пані Софія Щур, делегат від Стемфордської єпархії, окреслила душпастирські дії, якими на території єпархії і поза її межами (через матеріальну допомогу) огорнута велика кількість вірних. Солідарність духовенства і вірних Стемфордської єпархії з Україною та українськими біженцями вона окреслила такими словами: «Ми плачемо вашими сльозами, і ваша пролита кров є нашою кров’ю».
«Дякую за ваше свідчення єдності з Україною. Ваші слова про те, що ви плачите нашими сльозами, а кров, пролита в Україні, є вашою кров’ю, стануть свідченням єдності нашої Церкви в час війни, зокрема під час нашого Форуму. Це — гасло, яке можна викарбувати на фасаді наших церков», — ствердив Отець і Глава УГКЦ у відповідь на свідчення делегатів.
Владика Степан Сус, представляючи Пасторально-міграційний відділ, поінформував, що відділ охоплює понад 60 священників і багатьох вірних, які живуть у 18 країнах світу. На сьогодні, він перебуває на Кіпрі, де до спільноти 5 тисяч українських греко-католиків додалося ще майже 20 тисяч біженців, які, прибувши на сюди, відкрили для себе три наші парафіяльні спільноти.
Відтак митрополит Вінніпезький Лаврентій Гуцуляк у загальному представив служіння єпархіальних структур на теренах Саскатунської єпархії.
Наприкінець Блаженніший Святослав подякував усім делегатам за те, що мали терпеливість і час слухати, як б’ється зболене серце України, українського народу і нашої Церкви.
«Ці два вечори були особливим простором зцілення. Адже що потрібно для зцілення? Треба бути разом і мати можливість вилити перед кимось свій біль. Це були вечори загоювання ран війни, — наголосив Патріарх і додав: — Прошу, донесіть нашу спільну вдячність до тих громад, які ви представляли під час Форуму. Я переконаний, що ті внутрішні сили, які ми відкриваємо у просторі єднання нашої світової громади, нашої глобальної Церкви, є запорукою того, що ми непереможні».
«Україна була, є і буде. Наша Церква була, є і буде душею України, її народу. Дякую за ваше свідчення, за почуття, які ви тут вилили, за ваші емоції, за ту колосальну працю, яку зробили і робите. Ми віримо, що життя сильніше за смерть, а правда завжди перемагає. Перемога України кується на наших очах», — ствердив Глава УГКЦ.
Департамент інформації УГКЦ
