«Молитва воюючого народу»: представники різних Церков обговорили роль молитви в час війни
У четвер, 5 жовтня, у межах Екуменічного соціального тижня у Львові відбулася дискусія про роль молитви для народу, країна якого перебуває у стані війни. Учасники шукали відповіді на запитання: чим є молитва, якою є її дія і, зрештою, як молитися під час війни та чому молитися саме так?
Першою думками поділилася Юлія Вінтонів, PhD богослов’я, викладачка кафедри пасторального богослов’я УКУ: «Так званий кивот невислуханих молитов… Що з ним робити? Що робити з молитвами, які були в Бучі, жінок, які були зґвалтовані, дітей, які були вбиті, солдатів, які були розстріляні? Не хочу говорити ніби зі зручного крісла про якісь патетичні речі. Що я ніби точно знаю, куди це приткинути і як це пояснити. Я вважаю, що на це треба спробувати подивитися крізь призму молитви Христа в Гетсиманському саду. Це — фактично невислухана молитва Бога. Цікаво, що деякі біблісти говорять, що коли ангел з’явився втішати Христа, буквально в цей момент Христос отримав благодать, яка звільнила Його від страждань. Інша справа, що це „утішення“ грецькою — це, швидше, підтримка, емпатія, співпереживання», — зазначила вона.
Думками про молитву воюючого народу також поділився Олександр Гейченко, богослов, ректор Одеської богословської семінарії євангельських християн-баптистів: «Коли готувався до цієї зустрічі, поставив собі таке запитання: як змінилася молитва євангельських християн-баптистів протягом цих місяців [великої війни]. Мені здається, що зміни відбулися щонайменше у трьох аспектах».
Перше, за його словами, — це предмет молитви. З’явилися такі постійні теми, які раніше були периферійними в певному сенсі. Це, звісно, військові, навіть такі речі, як міжнародні партнери, влада. Друге — це інтенсивність молитов. Багато Церков із початком повномасштабного вторгнення розпочали щоденні молитовні зустрічі і продовжують їх до сьогодні. Третє — це розуміння Бога. Для багатьох людей в євангельській спільноті досвід повномасштабного вторгнення повністю зруйнував звичний спосіб молитися і поставив їх перед фактом, що нова реальність така, що в їхньому арсеналі немає мови, якою вони можуть висловити те, що зараз переживають. Це зіткнення з абсолютно нелогічною жорстокістю, яке мотивувало багатьох звернутися до Псалтиря.
Думками під час круглого столу поділився і Павло Шварц, єпископ Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України.
«Коли ми говоримо про молитву, на мою думку, варто говорити також і про віру. Бо може бути і молитва без віри насправді. Але віра надає цій молитві сенс. Або дає можливості зрозуміти, чим є молитва. Віра дає можливості зрозуміти, що молитва — це розмова з Богом. Якщо її немає, то є великий ризик, що молитва — це просто своєрідний оберіг», — зазначив Павло Шварц.
Водночас у церковній молитві завжди є відчуття того, що десь відбувається несправедливість. Такою думкою під час круглого столу поділився о. Василь Рудейко, пресвітер УГКЦ, доцент кафедри літургійних наук Українського католицького університету.
«Те, про що ми сьогодні говоримо, на нашому конкретному прикладі. Десь відбувається абсолютно безглузда, безпідставна агресія. Гинуть люди. Ми не маємо відповіді на запитання, чому вони гинуть. Тобто, ми маємо якісь відповіді. Але в будь-якому разі будь-яка агресія безглузда. Говоримо ми про це зазвичай після того, як ця агресія вже відбулася. Церква ніколи не мала спокуси думати, що тут можна побудувати якийсь справедливий мир. У цьому світі не можна побудувати справедливого миру. Ми читаємо Святе Письмо, знаємо, що саме тоді, коли в людей є спокуса побудувати справедливий мир, він розсипається», — зазначив він.
Переглянути дискусію повністю та ознайомитися з усіма тезами учасників круглого столу можна на YouTube-каналі Інституту екуменічних студій.
Нагадаємо, форум триватиме до 7 жовтня. Під час нього відбудуться круглі столи, міжнародні панельні дискусії, семінари, виставки та майстер-класи, поділені за тематичними блоками: релігійно-екуменічний та етичний, історико-політичний, екологія, міграція, культурно-освітній та інформаційний.
Організаторами форуму є Інститут екуменічних студій УКУ, Український католицький університет, Фонд Конрада Аденауера в Україні, Німецька Лютеранська Церква.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами Інституту екуменічних студій УКУ
