«Молімося за Україну та її народ, щоб хрест, який вони несуть, був не на смерть, а на життя», — владика Кеннет Новаківський до міжнародної спільноти
Владика Кеннет Новаківський, єпископ Української католицької єпархії Пресвятої родини із осідком у м. Лондоні (Великобританія), поділився своїми роздумами на початок Великого посту із читачами британського інтернет-видання «Церкви разом в Англії» («Churches Together in England»).
Насамперед очільник Лондонської єпархії Пресвятої родини зазначив, що час Великого посту — це час роздумів про страсті Господа нашого Ісуса Христа і про страждання, які Він перетерпів за кожного з нас.
За словами єпископа, ця жертва Божого Сина сталася з причини наших гріхів. «Маючи свободу волі, замість того, щоб піти за Господом як створіння, створені на Його образ і подобу, ми дозволили і продовжуємо дозволяти спокушати себе Обманщику, який спокушає нас до злих справ і до темряви, видаючи її за доброчесність і світло. Як іронічно, що лукавий названий Люцифером — „Той, що несе світло“, адже він протистоїть Тому, Хто є Світлом світу (див. Ів. 8, 12). Але нас заспокоює пролог Євангелія від Івана: „У Ньому було життя, і життя було світло людей. Світло світить у темряві, і темрява не перемогла його“ (Ів. 1, 4–5), текст, який у візантійській традиції читається у Великодню неділю», — зазначає владика Кен.
Відтак архиєрей пригадав про війну, яку продовжує вести проти окупанта і загарбника його рідна Батьківщина. Ця війна породила незліченну кількість страждань народу України через злі дії її сусіда. Цей сусід розв’язав кампанію насильства і руйнування, яка шокує нас своєю нелюдськістю. Продовжуючи, єпископ підкреслює той факт, що багато хто каже, що такого невимовного страждання не було в новітній історії, але правда полягає в тому, що ми не звертали уваги і втратили пильність. «Ми думаємо про такі місця, як Боснія, Чечня, Сирія, Грузія і навіть Україна за останні дев’ять років. Якимось чином ми змогли відвернутися і переконати себе, що це нас не стосується, подібно до тих, хто бачив, як Ісуса вели на Голгофу, але відвернувся і намагався не привертати до себе зайвої уваги», — мовив єпископ.
«Сьогодні весь світ бачить безглузде насильство в Україні та страждання українського народу. Ціла країна, яка майже втричі більша за Великобританію, день за днем піддається бомбардуванням і вторгненням, а цивільне населення стає навмисною мішенню. У наших українських братах і сестрах ми впізнаємо наших власних батьків і матерів, братів і сестер, синів і дочок. Ми думаємо: „Якби не Божа благодать, то це був би я“. І Дух Істини спонукає нас до співчуття до вдів і сиріт, до матері з малими дітьми, чоловік якої захищає свою землю від загарбника», — веде далі у своїх роздумах автор.
Але, за його словами, цього недостатньо. «Хоча світова спільнота виявила велику солідарність і підтримку, а також готовність прийняти хоча б частину з мільйонів людей, переміщених війною, якщо ми хочемо перемогти зло, яке виникло, а воно повинно бути переможене в ім’я людства, то ми повинні зробити більше. Перш за все, ми не можемо і не повинні відвертатися, бо розп’ятий Христос присутній у тих, хто страждає».
Ті, хто ще рік тому були крамарями, студентами, акторами, професіоналами, тепер змушені були покинути свої домівки, або ж поранені і оплакують втрату рідних і близьких, — продовжує архиєрей. Багато з цих звичайних людей стали захисниками своєї землі. Владика Кеннет свідчить, що майже щодня нас просять відправити Панахиду за членами сім’ї або друзями, які загинули в боях або під час бомбардувань.
«Молімося за Україну та її народ, щоб хрест, який вони несуть, був не на смерть, а на життя. Нехай вони знайдуть у собі сили і відвагу протистояти терору, який на них обрушився. Молімося також за загарбників, щоб Дух Святий відкрив їм очі і вони жахнулися своїх діянь. Але будьмо також упевнені в перемозі Христа, бо у Своєму Воскресінні Він звільняє тих, хто приймає Світло і дає ласку розуміти, що означає бути дітьми Світла», — закликав міжнародну спільноту до постійної молитви за український народ владика Кеннет Новаківський на завершення своїх Великопосних роздумів.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ