«Місце, де формується цілісна людина», — отець Пантелеймон Саламаха про 30 років Бучацького ліцею святого Йосафата
Уже три десятиліття при Бучацькому монастирі отців василіан Воздвиження чесного Хреста Господнього діє особливе місце, де юнаки з усієї України вчаться не лише формул і дат, а передусім вірності, служінню та любові до Бога й Батьківщини. Бучацький ліцей імені святого Йосафата, заснований у перші роки відновлення незалежності, народився із прагнення відродити християнське виховання та давню василіанську традицію шкільництва, яку ні війни, ні переслідування не змогли знищити.
12 листопада, у День пам’яті святого Йосафата, тут відбудуться урочистості з нагоди 30-річчя навчального закладу, які очолить Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Це — нагода побачити, якими плодами зросла праця отців, педагогів і сотень вихованців, що будували цей простір віри, науки та братерства.
Напередодні ювілею Департамент інформації УГКЦ поспілкувався з директором ліцею о. Пантелеймоном Саламахою, ЧСВВ. У розмові він відкрив не лише історію становлення закладу, а й те, як тут сьогодні формують характер, покликання і духовну зрілість молодої людини в непростий час для України.
Коріння, що сягає століть
— Отче Пантелеймоне, Бучацький ліцей — це не просто навчальний заклад, а частина багатовікової василіанської освітньої традиції. Як ця традиція вплинула на заснування й ідентичність сучасного ліцею?
— Василіанські монастирі беруть початок від святого Василія Великого — одного з найвизначніших Отців Східної Церкви. Коли говоримо про наш ліцей, потрібно пам’ятати: за ним стоїть не просто історія закладу, а ціла спадщина Чину святого Василія Великого. Василіани були просвітителями: засновували школи, друкарні, перекладали книжки, привозили в найвіддаленіші села світло освіти й віри.
Шкільництво та виховання молоді має багатовікові традиції, і жодні вітри долі не могли цьому перешкодити. Василіани завжди прагнули шкільництва — як для ченців, так і для світської молоді. Вони ніколи не нехтували найменшою можливістю освітньої діяльності серед молоді, бо чітко знали, що це ті зерна, з яких поновлюватиметься врожай для чину і Української Греко-Католицької Церкви.
Цей дух — бути поруч із людьми і служити молоді — ми просто успадкували й несемо далі. Бучацький ліцей імені святого Йосафата зберігає неперервність освітньо-виховної місії, поєднуючи глибоку духовність зі сучасними підходами до навчання.
— Якою була місія отців василіан у сфері освіти в попередні століття і як вона продовжується сьогодні через діяльність ліцею?
— Найстарішою монашою спільнотою в Україні є Чин святого Василія Великого. Бучацький монастир Воздвиження чесного Хреста Господнього ЧСВВ був освітнім і духовним центром, починаючи з 1712 року. У XVI столітті у цій місцевості він був єдиним освітнім центром, де українська молодь здобувала знання й утверджувалася у вірі.
Рівень школи був таким високим, що в ній підвищували знання навіть ті священники, які служили в парафіях, зокрема бучацькі декани і парохи. При монастирі існувала спочатку семінарія, яку згодом реорганізували в гімназію з конвіктом із метою надання освіти для простих неосвічених людей. Пізніше при монастирі відкрили вищі курси філософії, згодом — препандію (вчительську семінарію, дворічні курси для вчителів народних шкіл).
У 1911 році гімназійний конвікт реорганізовано в Місійний інститут імені святого Йосафата для підготовки василіанських місіонерів у Галичині та за її межами. Однак розвиток Місійного інституту перервала Перша світова війна. Після її закінчення заклад продовжив свою діяльність, прийнявши 60 дітей-сиріт із різних куточків української землі.
Метою ж Місійного інституту була не лише освітня діяльність, а й виховна. Акцент робили на розумній, жертвенній любові до виховника, яка вимагає розумного наближення до дитини і її світогляду, терпеливість, побожність, розумна строгість, потреба й обсяг самоосвіти. У 1940 році інститут заборонила більшовицька влада. Монастир було напівзруйновано. І лише за 45 років, після виходу з підпілля УГКЦ, отці василіяни відновили освітню діяльність.
Відродження після десятиліть мовчання
— Хто стояв біля витоків створення Бучацького ліцею імені святого Йосафата на початку 1990-х років?
— Отець Іван (Теодозій) Майкович, ЧСВВ, прибув до Бучача в 1990 році. Саме він був ініціатором відновлення василіанської обителі та першим директором історико-філософського ліцею-колегіуму. Важливо додати, що співзасновниками ліцею, окрім василіан, була і місцева влада — Бучацька районна рада та Бучацька районна державна адміністрація.
Бучацький ліцей імені священномученика Йосафата відкрили в 1995 році і тут навчалося 32 хлопці восьмого класу з різних областей України. На наступний рік у ліцеї вже було три класи: восьмий і два девʼятих, загалом — 76 учнів. Ліцей став поліконфесійним, де здобували освіту греко-католики, православні тощо. З 2001 по 2020 рік навчальний заклад був колегіумом. Із 2020 року — Бучацький ліцей імені святого Йосафата.
— Що стало головним поштовхом до створення саме духовно-освітнього закладу при монастирі в час незалежності України?
— Головним поштовхом стало відродження релігійного життя та духовних традицій українського народу після десятиліть переслідувань Церкви.
Після відновлення незалежності з’явилося те, чого нам так бракувало — свобода: свобода молитви, свобода відбудовувати монастирі, знову вчити молодь без страху й відкривати монастирі та духовні школи. Основною причиною відкриття таких закладів була потреба в духовному відродженні суспільства після років переслідувань і необхідність виховання молоді на засадах християнських цінностей.
— Чому покровителем ліцею став саме святий Йосафат Кунцевич?
— Покровителем ліцею обрано святого Йосафата Кунцевича, тому що його життя і діяльність є прикладом справжньої віри, служіння Богові та жертовної любові до людей.
Серед основних причин, чому саме він став покровителем ліцею — його приклад християнського життя. Як ми знаємо, святий Йосафат відзначався глибокою духовністю, щирою молитвою, покорою і працьовитістю. Він також багато уваги приділяв навчанню, проповіді, формуванню віруючої та освіченої молоді. Важливим було і те, що все своє життя Йосафат присвятив справі єдності Церкви, порозумінню між людьми різних вір і культур. Святий Йосафат Кунцевич помер мученицькою смертю. Його смерть заради віри — символ мужності, вірності переконанням та любові до ближнього. Ну і звісно, він є виховним та духовним ідеалом для учнів — постать Йосафата надихає молодь бути чесною, справедливою, відповідальною, духовно зрілою.
Отож святий Йосафат Кунцевич уособлює основні цінності християнського виховання: віру, знання, служіння, любов та єдність, які покладено в основу освітньої місії закладу. Саме тому він і є нашим покровителем.
Де знання зустрічається з вірою
— Бучацький ліцей — це освітній заклад, а також місце християнського виховання. Як Ви формуєте його головну духовну місію сьогодні?
— Ми завжди говоримо: наш ліцей — це не стіни і не програма. Це — спільнота. Тут знання живуть поряд із молитвою, а навчання — зі справжньою дружбою.
Педагоги ліцею — це не лише викладачі, а й свідки віри, приклад християнського життя. Через цю співпрацю вчителя та учня народжується середовище довіри, де духовне виховання не є окремою дисципліною, а природною частиною освітнього процесу.
Духовна місія не «висить у повітрі» — вона тут особливо відчутна. Головна місія ліцею — виховання гармонійної, морально зрілої та духовно багатої особистості на засадах християнських цінностей, любові до Бога, людини й України.
— Які духовні практики є невідʼємною частиною життя спільноти ліцею: молитви, Літургії, реколекції, прощі?
— Духовне життя в нашому закладі освіти має свій ритм, у якому поєднані навчання і віра. Щоденна спільна молитва — це наш початок і закінчення дня. Перед уроками ми довіряємо Богові свої справи, а після — дякуємо за прожитий день. І знаєте, це дуже змінює атмосферу. Хлопці вчаться бачити Бога у простих речах, а спільна молитва справді дає змогу зміцнювати віру і формує почуття єдності.
Особливе місце займають Божественна Літургія і Таїнства Сповіді та Євхаристії, які допомагають кожному відновити мир у серці. Реколекції для учнів та педагогів допомагають зупинитися, осмислити свій шлях і відкритися Божій присутності в нашому житті.
Традиційними також стали прощі до святих місць і, звісно, вшанування покровителя ліцею — святого Йосафата Кунцевича.
Ще одна духовна практика — можливість участі ліцеїстів у спільноті — Братстві Святого Йосафата. Воно має свого духівника та мету — плекання віри, любові, єдності, наслідуючи приклад святого Йосафата в щоденному житті.
— Чи можна сказати, що ліцей є своєрідною «школою василіанського духу» — місцем, де виховується цілісна людина, відкрита до служіння Богові та ближньому?
— Авжеж, наш ліцей по праву можна назвати «школою василіанського духу». Як уже зазначено, його коріння — у традиціях Чину святого Василія Великого, де поєднуються віра, знання й любов.
Ми прагнемо виховати цілісну людину, — людину як Божий образ, яка покликана розвивати свої таланти, зростати в мудрості, доброті та служінні іншим.
Тут учні вчаться не лише бути успішними, а жити за покликанням, шукати своє місце у світі, керуючись євангельськими цінностями. Молитва, праця, дисципліна, любов до правди й спільноти — ці василіанські традиції допомагають формувати цілісну особистість, здатну відповідально жити і творити добро.
— Як Ви допомагаєте учням пізнати своє покликання і вибирати життєвий шлях?
— Одне із важливих завдань Бучацького ліцею — допомогти ліцеїстам пізнати себе і своє покликання. Кожна дитина має унікальний дар і місію, які потрібно відкрити та розвивати. Для цього в нас проводять індивідуальні духовні розмови, реколекції. Учні мають змогу спілкуватися зі священниками-духівниками, монахами, представниками різних професій, слухати свідчення людей, які знайшли своє місце в житті.
Сучасна освіта з вічними цінностями
— Які напрями навчання сьогодні пропонує ліцей?
— Ліцей імені святого Йосафата — це заклад загальної середньої освіти, де надають освітні послуги для учнів 7–11 класів (базова середня та повна загальна середня освіта). Заклад поєднує якісну освіту з духовним вихованням, пропонуючи учням різні напрями навчання відповідно до їхніх здібностей і покликань.
Для учнів 10–11 класів організовано профільне навчання. На профільному рівні вивчають історію України, українську мову, біологію. Окрему увагу приділено інформаційним технологіям, екологічним і науковим проєктам. Так учні можуть поєдувати традиційні християнські цінності зі сучасними компетентностями.
— Як у навчальному процесі поєднується академічна якість, виховання характеру та духовна формація?
— У нашому ліцеї академічна досконалість нерозривно повʼязана з вихованням характеру й духовним зростанням особистості. Академічна якість забезпечує високий рівень навчання, розвиток критичного мислення, творчості та компетентностей, потрібних у сучасному світі.
Виховання характеру допомагає учням плекати чесність, працелюбність, повагу, відповідальність, здатність до співпраці й самодисципліни. А от духовна формація наповнює навчання сенсом — через молитву, участь у Літургії, роздуми над Божим словом і служіння ближнім. Саме тому випускники виходять не лише з добрими оцінками, а й із чіткими моральними орієнтирами та готовністю творити добро.
— Скільки учнів навчається в Бучацькому ліцеї і звідки вони приїжджають?
— Можемо похвалитися, що сьогодні Бучацький ліцей імені святого Йосафата — один із кращих навчальних закладів району. На 1 вересня 2025 року тут навчається 157 учнів (9 класів).
До нас їдуть вчитися майже з усіх областей України. За 30 років функціонування закладу освіти в нас не було лише учнів з Чернігівської області. Найбільше, очевидно, їх із західних регіонів України. Сьогодні навчаються також діти зі східних областей, вимушено переміщені особи.
При ліцеї маємо гуртожиток, у якому є 23 кімнати для проживання із сучасними санвузлами, медпункт та ізолятор. Тут живуть діти з інших регіонів. Організоване чотириразове харчування здобувачів освіти. Діти соціально-незахищених категорій частково або повністю звільнені від оплати за харчування. Ліцей завжди був закладом, у якому навчалися учні різних соціальних категорій. І монастир завжди відшукував кошти, щоби всі діти мали змогу здобути якісну освіту та добре виховання.
— Як виглядає типовий день ліцеїста: навчання, молитва, дозвілля?
— Ранок починається з Літургії та спільної молитви в церкві, під час якої учні та педагоги довіряють свій новий день Богові і просять благословення на працю. Після цього починаються уроки — насичені, динамічні з використанням сучасних технологій. Під час перерв ліцеїсти спілкуються, відпочивають у кімнаті чи на подвірʼї, беруть участь у гуртках, спортивних змаганнях.
Важливим моментом є спільна молитва перед обідом і подяка після нього. Після навчання хлопці мають час для дозвілля, спілкування, співу, настільних ігор, а також для духовних зустрічей із духівником ліцею.
День закінчується вечірньою молитвою подяки, коли кожен може зупинитися і поділитися враженнями, радощами й намірами на наступний день. У нас панує особлива атмосфера — родинна, спокійна і натхненна, у якій навчання та віра переплітаються.
Плоди 30-річної праці
— Які здобутки ліцею — у науці, культурі, спорті чи волонтерстві — особливо Вас тішать?
— За 30 років існування закладу освіти з його стін випущено 1 162 учні, з яких 92 — медалісти. Маємо таку статистику: 94 % випускників ліцею здобули вищу освіту, приблизно 68 % продовжують навчання у вищих навчальних закладах за обраними ще у закладі освіти профілями. Юнаки є постійними переможцями районних та обласних олімпіад, а також успішно складають випускні іспити.
Учні ліцею є активними учасниками Малої академії наук України. До прикладу, минулого навчального року троє ліцеїстів стали переможцями І та ІІ етапів конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт.
Наші ліцеїсти стабільно демонструють високі результати як у наукових, так і в спортивних та духовно-інтелектуальних змаганнях. Вони виборюють призові місця у турнірі «NATUS VINCERE», грі «Джура», спортивних етапах «Пліч-о-пліч» та щороку стають переможцями олімпіади «Юні знавці Біблії» й експедиції «Моя Батьківщина — Україна». Усе це свідчить про сильну підготовку, мотивацію та якісну роботу педагогів.
Спільнота, що стала родиною
— Як би Ви описали спільноту ліцею і що її відрізняє від інших навчальних середовищ?
— Мабуть, кожен навчальний заклад має свій ритм, традиції та дух. Є такі школи, де це відчувається по-особливому, з перших кроків. Саме таким є Бучацький ліцей святого Йосафата.
Наша спільнота — це справжня родина, обʼєднана спільною вірою та любовʼю до Бога і ближнього. Тут кожен учень, кожен вчитель чи священник — це частина великого живого організму, у якому панує взаємоповага, підтримка і радість.
Наш ліцей вирізняє особлива атмосфера довіри, тепла і взаємної підтримки. Тут важливо не лише, що учень знає, а й ким він стає. Погодьтеся, що освіта має служити не тільки розуму, а й серцю. Тому поруч із високим рівнем навчання важливе місце займають молитва, спільні служіння, духовні розмови.
Бути частиною нашої спільноти — це не просто навчатися, а зростати разом. Тут кожен може розкрити свої таланти, знайти підтримку, навчитися дружити та служити. Ліцей живе за принципом: «Бути разом — означає зростати у любові». Саме це робить нас спільнотою, у якій формується цілісна особистість — віруюча, мисляча, творча і відповідальна.
— Яку роль у формуванні атмосфери братерства й довіри відіграють духовні отці, педагоги та вихованці?
— Дуже важливу. Отці своїм прикладом і духовним проводом надихають на щирість, взаємоповагу та життя в Божій любові. Педагоги створюють середовище довіри, де кожен учень відчуває підтримку й розуміння, а знання поєднуються із вихованням серця. Вихованці через дружбу, спільну молитву та служіння вчаться співпраці, відкритості і взаємопідтримки.
— За 30 років існування ліцей виховав багато поколінь учнів. Чи є серед них ті, хто присвятив себе духовному служінню або суспільній діяльності?
— За 30 років існування закладу освіти з його стін випущено 1 162 учні, з них понад 200 стали священниками.
Педагогічний колектив докладає всіх зусиль, щоби здобувачі освіти ставали зрілими особистостями. Серед випускників ліцею є відомі священники, навіть єпископ — владика Степан Сус, а також протоігумен провінції — отець Йосиф Кралька, ЧСВВ.
Нашими випускниками є також: отець Тимотей Тарас Коцур, ЧСВВ, керівник українського відділу Радіо Ватикану; Тарас Різняк, завідувач оперної трупи Львівського академічного театру; Павло Макаренко, адвокат Господарського суду міста Харкова. А також відомі юристи, програмісти, лікарі, іконописці, музиканти. Це лише невеличка частинка відомих випускників. Насправді їх набагато більше. Усі вони показали себе в дуже різних галузях.
— Серед випускників є й ті, хто віддав життя за Україну…
— Так, і це найболючіша, але й найгероїчніша частина нашої історії. За роки війни ми втратили щонайменше шістьох наших вихованців — хлопців, які ще вчора сиділи в наших класах, а згодом стали захисниками на Майдані та фронті. Серед них — і зовсім юні воїни, які пішли захищати Батьківщину відразу після школи. Їхні імена назавжди вписані в пам’ять спільноти, а їхня жертва нагадує: справжня освіта формує серце, здатне до любові аж до самопожертви. Вічна їм пам’ять.
30 років: підсумки, плоди і виклики
— Як би Ви підсумували 30-річний шлях ліцею — духовно, педагогічно, спільнотно?
— Тридцятирічний шлях — це історія віри, служіння і любові до молоді. За ці роки ліцей виріс із невеличкої ініціативи василіан до потужної освітньо-духовної спільноти, яка виховує цілісну людину.
Духовно — це шлях утвердження у християнських цінностях, у щоденній молитві та Літургії, яка допомагає знайти своє місце перед Богом. Педагогічно — постійний розвиток та оновлення, поєднання класичної освіти зі сучасними технологіями. Спільнотно — це історія родини, у якій всі єднаються довірою, підтримкою і братерством. Саме це робить ліцей живим організмом.
Я би сказав, що це школа життя у Христі, яка вже три десятиліття допомагає молоді шукати істину, творити добро.
— Які плоди принесла ця праця, і що, на Вашу думку, стало запорукою успіху?
— Насправді, праця ліцейної спільноти принесла чимало добрих плодів: зростання у вірі, згуртованість, усвідомлене служіння й розвиток особистості кожного вихованця. Учні вчаться не лише навчатися, а найперше жити за християнськими цінностями.
Запорукою цього успіху стала єдність духовного і навчального виховання, щоденна праця духівників та педагогів, довіра між усіма членами спільноти. Це допомагає ліцею залишатися місцем, де формується цілісна, духовно зріла особистість.
— Які виклики сьогодні стоять перед християнською освітою, і як ліцей на них відповідає?
— Сьогодні християнська освіта доступна лише у приватних школах, на жаль. А це означає, що здобути таку освіту й виховання може не кожен. Тому дуже прикро, що на такі проблеми не звертають уваги. Сьогодні, як ніколи, християнські цінності дуже важливі. Адже у світі, де панує байдужість, егоїзм, важливо виховувати молодь у дусі любові, відповідальності.
Ми на ці виклики відповідаємо по-різному. Шукаємо шляхи, щоби зберегти ліцей, проте реформа НУШ не передбачає у своїй структурі таких закладів освіти. Тому подальша доля нашого закладу поки що невідома. Наш ліцей — єдиний в Україні заклад, де навчаються і виховуються лише юнаки.
Через наші духовні практики вихованці вчаться бачити Бога у ближньому і жити з любовʼю до людей. Саме це допомагає залишатися вірними добру, бути активними і свідомими християнами в сучасному світі.
Розмовляла Віра ВальчукДепартамент інформації УГКЦ
