EN

Місто-герой Ірпінь: героїзм у служінні постраждалим

24 квітня 2023, 16:00 1118

Одна пані сказала: «Мені дуже приємно, що виїхавши з рідного дому через війну, я тут відчула турботу, тепло й опіку і немов би приїхала додому… Яке це щастя, коли ти не один зі своїми болями та проблемами. Дякую Богові й ірпінчанам за все!».

Місто-герой Ірпінь: героїзм у служінні постраждалим

Це свідчення про благодійну та соціальну діяльність парафії Різдва Пресвятої Богородиці м. Ірпеня не одиноке. Адже з перших днів війни завдяки старанням місцевих священників Мирослава Латинника і Віталія Воєци та парафіяльної спільноти храм перетворився на осередок підтримки й піклування про всіх стражденних і потребуючих. Сьогодні це також осередок зцілення ран, завданих жорстокістю та безжальністю війни, спровокованої російськими загарбниками на теренах України. Ця соціальна діяльність парафіяльної спільноти має багато граней, однією із яких завдяки Патріаршій фундації «Мудра справа» стала роздача гарячих обідів для найбільш потребуючих. Про неї сьогодні поговоримо зі священниками Мирославом Латинником і Віталієм Воєцою.

Передовсім варто зазначити, що благодійну ініціативу із приготування гарячих обідів уже з початку зими 2022 року підтримала Філадельфійська митрополія, яка складається із Філадельфійської архиєпархії, Стемфордської єпархії, єпархії Святого Йосафата з осідком у м. Парма (штат Огайо, США) та єпархії Святого Миколая Чудотворця з осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США). Постання кухні в Патріаршій курії, на якій здійснюється приготування страв, відбулося за сприяння і допомоги Італійської єпископської конференції. Згодом благодійна ініціатива об’єднала кілька парафіяльних спільнот на Київщині, однією із яких став Ірпінь.

Христос воскрес! Дорогі отці, раді вітати вас у це світле свято Христового Воскресіння.

Тривалий час у місті Ірпені завдяки старанням вашої парафіяльної спільноти та підтримки Патріаршої фундації «Мудра справа» відбувалася роздача гарячих обідів для найбільш потребуючих. Оскільки ця благодійна ініціатива вже добігла завершення, хочемо із вами поспілкуватися про її результати та значення як для вас особисто, так і для тих, хто був до неї залучений.

Хто став організатором благодійної ініціативи з гарячими обідами?

Отець Мирослав Латинник: Воістину воскрес!

Для того, щоби означити початок будь-якої справи, ми маємо зрозуміти та пригадати події, які передували цьому.

Місто-герой Ірпінь під час повномасштабного наступу російських військ на Київщину зазнало значного руйнування. Багато людей загинуло, більша частина міста була зруйнована чи зазнала пошкодження, зокрема домівки та майно людей. Чимало людей опинилося на вулиці, шукаючи притулку в модульних містечках, знайомих чи поза містом. Також велика кількість містян втратила роботу — залишилася без найнеобхідніших засобів для існування. Не можна увагою оминути й тих осіб, які прибули до Ірпеня, шукаючи притулку, покинувши рідні домівки та сторони через наближення бойових дій. Ці факти загальновідомі як в Україні, так і за її межами. Тому наше місто та його мешканців не залишають без уваги різні благодійні організації як в Україні, так і за кордоном.

З перших днів деокупації міста Ірпеня Збройними силами України та зусиллями місцевої самооборони на чолі з мером Олександром Маркушиним одразу з усіх куточків України і з-за кордону почали пропонувати свою допомогу десятки різних організацій, фондів, небайдужих осіб. Варто наголосити, що насправді допомога линула з перших днів війни, але більших масштабів набула вже після звільнення міста від російських окупантів, катів і нелюдів.

До цих різних благодійних ініціатив долучилася і наша Українська Греко-Католицька Церква. Найперше зробила це через Благодійні фонди Карітас Україна та «Карітас-Київ», які надають і досі допомогу у вигляді побутових речей, питної води, продуктових наборів тощо, а також засоби для заміни покрівель та вікон. Також спільнота «Лицарі Колумба в Україні» привозила та привозить постійно продуктові набори для потребуючих не лише міста, а й регіону. Окремо варто наголосити на непересічній допомозі й солідарності парафіяльних громад Київської архиєпархії. Серед них можемо згадати і подякувати отцю Романові Шкрібенцю, котрий привозив із Бердичівського району Житомирської області необхідну продуктову, речову й медичну допомоги, зібрані його парафіянами і небайдужими для мешканців «Залізного містечка» в Ірпені. Також подяка отцю Віталієві Марцинюку, що у Фастові організував для ірпінчан велику партію продуктів і необхідних речей. Насправді, це десятки різних волонтерів та небайдужих осіб, що підтримували й підтримують містян усім необхідним!

Нам вдалося ефективно координувати весь цей благодійний процес через парафіяльну спільноту Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ міста Ірпеня, щоби справді підтримати тих, хто має найбільшу потребу в такій допомозі.

Так-от, повертаючись до запитання про початок благодійної ініціативи з роздачі гарячих обідів від Патріаршої фундації «Мудра справа», ще перед її початком через отця Любомира Яворського й отця Олега Панчиняка ми отримували великі партії продуктових наборів, якими ділилися не лише з потребуючими в Ірпені, а й розвозили по регіону, доставляючи, зокрема, до медичних закладів Києва та області, а також тим категорія осіб, що мали в цьому найбільшу потребу.

І ось одного дня у новинах побачили повідомлення, що патріарший економ отець Любомир Яворський повідомив про старт нового благодійного проєкту Української Греко-Католицької Церкви, що реалізується завдяки Патріаршій фундації «Мудра справа». Йшлося про служіння найбільш потребуючим у холодну пору року через приготування і роздачу гарячих обідів у місцях, які постраждали від російської окупації упродовж цієї війни. «При Патріаршій курії у місті Києві ми запустили кухню, на якій готуємо 200 обідів щоденно. Відтак вони роз’їжджаються греко-католицькими парафіями Києва й околиць: Буча, Ірпінь, Гостомель, Бровари, Бориспіль. Також надзвичайно активно це соціальне служіння запроваджує парафіяльна спільнота на чолі зі своїм душпастирем на Позняках», — зазначив отець Любомир.

Ще на початку 2023 року з цією ініціативою до нас звернувся отець Олег Панчиняк і дав завдання приготувати все для того, щоби в місті ми змогли підтримати населення і в такий спосіб. Ми радо погодилися, адже ідея направду була дуже гарна. У голові відразу виринали моменти нелегкої праці, життєвих турбот і те благо, коли ти міг на хвильку зупинитися й посмакувати добрим гарячим обідом, щоб мати сили рухатися далі! Тим більше в той час, як всі ми пам’ятаємо, через пошкодження росіянами нашої енергосистеми були неабиякі проблеми зі світлом. Тож питання приготування їжі перетворювалося або в неможливий етап життя, або у «квест», з яким не всі могли дати собі раду. Особливо, коли в родині були маленькі діти.

Хто став адресатами цієї благодійної ініціативи: переселенці, місцеві потребуючі, соціально незахищені особи? І де відбувалися роздачі обідів?

Отець Віталій Воєца: Звичайно, без підтримки місцевої влади нам було би вкрай важко щось організувати. Ми звернулися за порадою і допомогою до керівника відділу культури, національностей та релігій Ірпінської міської ради Євгенії Антонюк. Тоді вона відповіла, що «такого рівня ініціативи вже давно практикуються у нашому місті. Проте ми завжди раді, коли різні благодійні організації пропонують допомогу, зокрема й у такому форматі».

Після першої роздачі, що відбулася 9 січня 2023 року, треба було дещо заохотити людей приходити. І тоді пані Євгенія на своїй сторінці у фейсбуці написала: «В Ірпінській міській публічній бібліотеці імені Максима Рильського вже декілька місяців поспіль відбувається реєстрація на отримання фінансової допомоги різними громадськими організаціями та фондами. Дуже часто людям, які реєструються, доводиться проводити у черзі багато годин, адже в Ірпені фінансової допомоги потребують і мешканці, житло яких значно постраждало чи знищене, і внутрішньо переміщені громадяни. Від сьогодні за ініціативою парафії Різдва Пресвятої Богородиці для цих людей було організовано роздачу комплексних обідів. Це було приємною несподіванкою для усіх. Але така увага до людей дуже важлива в наш час! Такі ж обіди були передані в пункт незламності біля Ірпінської міської ради».

До речі, понеділок як день роздачі обідів був вибраний невипадково. Адже це перший після вихідних важкий робочий день, і нам хотілося зробити приємну несподіванку й підтримати людей.

Оголошення пані Євгенії подіяло і вже на другу та наступні роздачі приходило більше осіб. Ми ж розміщували оголошення на наших ресурсах. Долучилося і «місцеве радіо». Люди в різний спосіб повідомляли один одному. Також пані Євгенія дописувала «нагадування на своїй сторінці»: «Нагадую, що щопонеділка о 13.30 біля приміщення Ірпінської міської публічної бібліотеки імені Максима Рильського (вул. Шевченка, 3 а), кожен, хто потребує, може безкоштовно отримати комплексний обід! Не соромтеся, якщо ви потребуєте допомоги! Можливо, маєте сусідів чи знайомих, які опинилися у скруті, то повідомте їм про цю акцію».

Усе це спрацювало, і за кілька приїздів по понеділкам цих 200 обідів уже почало бракувати, бо приходило значно більше людей.

Для полегшення роботи бібліотеки, вже з третього разу ми змістилися ближче до центральної площі.

Скільки відбулося роздач обідів і скільки приблизно осіб було охоплено як загалом, так і щоразу? І чи були партнери, які долучилися до проведення акції?

Отець Мирослав Латинник: Якщо спробувати порахувати, то щопонеділка нам привозили 200 обідів. Отож саме така кількість людей їх і отримувала. Ми приймали цю допомогу 15 понеділків поспіль — разом виходить 3 000 осіб.

Проте в понеділок відразу після Пасхи, 17 квітня, на кухні, де готують ці обіди, був вихідний. Тож, щоб не пропускати цього дня, адже люди на нас уже чекають, ми попросили наших друзів приготувати 200 великодніх пасок. Так у Світлий понеділок роздавали для мешканців нашого міста пасочки. Це був 15-й понеділок поспіль, коли ми привозили гарячі обіди, а цього дня з нагоди святкування Воскресіння — свіженькі смачні паски! Ми справді хотіли розділити радість пасхальних свят з усіма. Ми хотіли, щоб кожен міг відчути нашу турботу, увагу та цю радість свят, а відтак нести її іншим!

У цьому контексті висловлюємо подяку за цю підтримку й ініціативу нашим давнім друзям — Мар’янові Штурмаку та Ользі Вітик, які подбали про приготування великодніх гостинців.

Хто безпосередньо займався роздачею обідів на місці? Якою була участь Української Греко-Католицької Церкви загалом і вашої парафіяльної спільноти зокрема у здійсненні цієї ініціативи?

Отець Віталій Воєца: Найперше ми дякуємо нашому незмінному водієві — отцю Сергієві Синовіцькому за доставку цих обідів. Хоч усі вони були вкладені у пластикові контейнери, проте треба мати велику водійську віртуозність, щоби від кухні, яка на Лівому березі, привести гарячими, щоб нічого не пролилося із перших страв, ще й по наших дорогах (ред. — сміється). Отець Сергій із цим завданням справлявся на відмінно!

На окрему подяку заслуговують усі наші невтомні волонтери з осередку «Карітас-Ірпінь». Це — хлопці й дівчата, котрі попри свою основну роботу, знаходили завжди час прибігти і допомогти нам зорганізувати цей захід. Ми, як священники, не уявляємо нашу соціальну діяльність без їхньої підтримки та допомоги. Коли ж про цей захід дізнавалося більше людей, до нас долучилися парафіяни. Часто вони брали своїх дітей, щоб ті також могли допомогти тим, хто в потребі.

Усі працювали з добрим настроєм, у спеціальних жилетах із написом «ВОЛОНТЕР» та в медичних рукавичках. Бувало, що погодні умови бажали бути кращими: то сильний сніг чи мороз, а то дощ лив, як з відра. Але ми впоралися з цим завданням. Ми знали, для чого це робимо, і це було мотиваційним моментом для всіх!

Хто ще брав участь у зустрічах із потребуючими, які приходили? Чи траплялися під час роздач цікаві історії чи свідчення, якими варто поділитися?

Отець Мирослав Латинник: Завжди під час роздавання допомоги були присутні два священники. Ми постійно були відкриті на спілкування. Щоразу люди підходили чи просто подякувати, чи поцікавитися, хто ініціював цю допомогу, та попросити, щоб ще на якийсь час вона продовжилася. На кожне прохання продовжити ще на місяць роздачу обідів радо погоджувалися керівники «Мудрої справи».

Ми зустріли багато різних людей: як тих, хто перебуває у скрутних обставинах життя, так і тих, хто прибув до нашого міста з різних міст і селищ, де зараз точаться бої, — Бахмута, Маріуполя… Громадяни змушені були виїхати звідти, щоби врятувати своє життя. Переважно це особи старшого віку, але були й молоді люди з дітьми.

Дуже приємно, що про цей наш захід дізналося багато людей. Ми також радіємо, що попри холодну погоду, змогли зігріти кожного не лише гарячими стравами, а й огорнути увагою і теплом, своєю турботою.

Ми, як священники, також часто слухали важкі історії порятунку, бачили біль в очах цих людей і ставали тими, хто вчергове їх може вислухати та підтримати.

Яке значення мала ця благодійна ініціатива для вас особисто, для вашої парафіяльної спільноти, для громади міста?

Отець Віталій Воєца: Розпочну з того, що оскільки багато осіб споживало обіди на площі, ми написали оголошення: «Маємо велике прохання: якщо ви споживаєте обіди відразу після отримання, то використаний одноразовий посуд після споживання цієї їжі кидати в контейнери для сміття, які розташовані в місті! Це значно полегшує працю нашим комунальним службам і ми зберігаємо чистоту в нашому чудовому місті Ірпені». Коли говоримо про екологію та чистоту навколишнього середовища, то часте повторення, на перший погляд, звичних правил стає для багатьох правилом і на майбутнє!

Також ця ініціатива дала нагоду багатьом учасникам цього заходу — спонсорам, організаторам, кухарям, учасникам — виявити й продемонструвати євангельське діло милосердя — «голодного нагодувати і спраглого напоїти». Це також добрий вияв нашої солідарності й відкритості на потреби інших.

Згадуємо слова отця Любомира Яворського про те, що «можливо, 200 гарячих обідів — це не багато в цей період величезної біди нашого народу, але принаймні 200 конкретних осіб завдяки нашій доставці щоденно мають нагоду добре поїсти».

Для нашої релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці в місті Ірпені це вкотре стало нагодою засвідчити те, що наша парафіяльна спільнота на рівні з іншими хоче допомогти місцевій владі, яка дуже старається для потреб громадян, долучитися до всіх добрих ініціатив, не бути осторонь нагальних проблем і викликів та якнайшвидше повернути красу самого міста, добробут людей і сприяти покращенню якості життя кожного мешканця та гостя нашого чудового й найкращого міста-героя Ірпеня.

Як, на вашу думку, милосердя й увага до потреб інших дає змогу людям протистояти викликам війни та зцілювати власні рани, завдані нею?

Отець Мирослав Латинник: Покликання душпастиря — знати свою паству. Ми переконані, що наш християнський обов’язок, як священників в Ірпені, знати не лише своїх прихожан, а й цікавитися тими, хто мешкає в місті та має потреби, у яких можемо їм послужити. Перед початком акції «Гарячі обіди» дуже влучно це побачив і відзначив отець Любомир Яворський. За його словами, саме парафіяльні спільноти стали осередками здійснення різноманітного соціального служіння. «Наші священники знають потреби тих людей, які постраждали від воєнного лихоліття та сьогодні відчувають брак теплої їжі. Особливо вони звертають увагу на старших людей, які часто залишаються сам на сам зі своїми проблемами й викликами».

Отець Віталій Воєца: Саме наше місто, на рівні з багатьма іншими, отримало великі рани війни. Наші люди, котрі на собі відчули лихоліття, допомагають іншим із великою радістю. Це і є ознака справжніх українців, патріотів та християн!

Хоч сам проєкт для Ірпеня закінчився 24 квітня 2023 року, бо був перенаправлений у міста, де на цей момент є більша необхідність у такій допомозі, нам завжди приємно зустріти наших нових друзів, що декілька місяців тому приїхали в Ірпінь із місць, де йдуть важкі бойові дії, і тепер зустрічають нас, щоби просто поспілкуватися та подякувати Богові за все.

Одна пані сказала: «Мені дуже приємно, що виїхавши з рідного дому через війну, я тут відчула турботу, тепло й опіку, і немов би приїхала додому… Яке це щастя, коли ти не один зі своїми болями та проблемами. Дякую Богові й ірпінчанам за все!».

Бажаємо їм і всім нам перемоги, добробуту, добра й міцного здоров’я.

Нам залишається щиро подякувати за цю ініціативу, допомогу й підтримку у вигляді роздачі гарячих обідів. Адже впродовж 16 понеділків здійснення ініціативи в Ірпені було роздано 3 000 гарячих обідів і 200 пасочок. Тобто 3 200 осіб були огорнуті увагою, підтримкою та християнською любов’ю.


Від імені всіх учасників благодійної ініціативи та жителів Ірпеня щиро дякуємо:

«БО Патріарша фундація „Мудра справа“ й отцям Любомирові Яворському та Олегові Панчиняку за ініціативу;

отцю Сергієві Синовіцькому за завжди своєчасну доставку;

керівникові відділу культури, національностей та релігій Ірпінської міської ради Євгенії Антонюк, працівникам відділу та представникам місцевої влади за сприяння і допомогу в організації;

настоятелю парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ міста Ірпеня отцю Мирославові Латиннику й отцю Віталієві Воєці за організацію і духовну підтримку;

всім волонтерам осередку «Карітас-Ірпінь», що діє при парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ міста Ірпеня, парафіянам і всім небайдужим за допомогу та підтримку в ці нелегкі часи;

пресслужбі парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ міста Ірпеня за висвітлення подій;

фотографам — Олегові Грибу, Сергієві Проскурніну й отцю Віталієві Воєці за гарні світлини».

Розмовляв о. Іван Вихор
Пресслужба Патріаршої фундації «Мудра справа»

Дивіться також