«Мета календарної реформи в Україні — єдність», — о. Марко Морозович, декан богословського факультету Католицького університету у Вашингтоні
У понеділок, 6 лютого, Блаженніший Святослав оголосив, що УГКЦ переходить на новий календар з 1 вересня, тобто з початку літургійного року. Того ж дня про приєднання до цього рішення оголосили греко-католики Польщі. В інших країнах вірні УГКЦ або перейшли на новий літургійний календар раніше, або планують це зробити найближчим часом.
«Мета календарної реформи в Україні — єдність», — каже українсько-американський богослов о. Марко Морозович, який упродовж багатьох десятиліть вивчає східну літургійну традицію. Отець Марко в розмові з «Голосом Америки» розповів, що перехід на новий календар — це крок до єдності українців у світі й українців зі світом.
Реформа передбачає, що Різдво, наприклад, святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, як досі, Покров — 1 жовтня, а не 14-го, а День святого Миколая — 6-го, а не 19 грудня. Щоправда, святкування Великодня залишиться за старим календарем.
За словами о. Марка, за понад 440 років із моменту впровадження нового календаря папою Григорієм ХІІІ 1582 року, українці робили багато спроб перейти на точніший календар, але реформи не мали підтримки більшості вірних, як зараз.
Також він наголошує, що вперше реформа відбувається у незалежній Україні, і є надія, що її підтримає Православна Церква України.
Наталія Чурікова, «Голос Америки»: Чому Блаженніший Святослав уникає називати календар «новоюліанським», він сказав, що правильно казати «новий стиль»? У чому різниця?
Отець Марко Морозович: Мені здається, Блаженніший Святослав хоче сказати, що йдеться насправді про перехід на григоріанський календар, тобто свята, прив’язані до календарних дат, як-от Різдво 25 грудня чи Благовіщення 25 березня і так далі, будуть за тим календарем, яким ми користуємося у щоденному житті.
Що відрізнятиметься від григоріанського календаря, яким користуються у світі римо-католики йінші конфесії, — це Пасхалія, тобто визначення дня святкування Великодня, який залежить не від сонячного, а від місячного календаря.
Зараз між Східною і Західною Церквами, між православними та католиками ведеться дискусія, у результаті якої можна сподіватися, що буде знайдена спільна дата святкування Великодня. Тому календар насправді є григоріанським, і лише Великдень та рухомі свята, які відраховуються від нього, вираховуватимуться поки за старим принципом.
Н. Ч.: Українці в історії робили чимало спроб перейти на новий календар, не всі з них були вдалими. Навіть тут, на Американському континенті частина парафій, які переходили на новий календар, потім поверталися назад, і це спричиняло конфлікти. Розколів зазнали й інші Церкви через питання календаря. Чому Ви думаєте, що цей перехід вже остаточний і незабаром українці в усьому світі зможуть відзначати церковні свята в один день?
О. М. М.: Думаю, головне, щоб українці святкували свята всі разом, і ми чуємо про підтримку цього кроку від уряду й українських православних, які хочуть приєднатися до інших православних. Адже вони користуються григоріанським календарем щонайменше 100 років — з 1923 року, коли більшість православних Церков світу прийняли в літургійному житті той самий календар, яким вони користуються у звичайному світському.
І це те, про що говорить Блаженніший Святослав, що Синод Єпископів України, тобто лише тих, які служать в самій Україні, вирішили, що відбудеться перехід — з 1 вересня 2023 року. Якщо деякі парафії не готові до цього, то вони матимуть ще два роки, до 2025 року, щоб перейти на новий календар.
Різниця між цим переходом і тими, які були раніше, полягає у тому, що раніше, за Радянського Союзу, Церква в Україні піддавалася гонінням. Тому збереження старого календаря у США, наприклад, святкування Різдва того самого дня, що й в Україні, було способом показати свою підтримку та солідарність із переслідуваними братами і сестрами в Україні.
Тож тепер, коли Україна переходить на новий календар, решта українців світу так само напевно перейдуть із тих самих міркувань — задля того, щоб бути разом зі своїми братами і сестрами в Україні.
Н. Ч.: Блаженніший Святослав сказав, що в деяких країнах, зокрема у Великій Британії та Австралії, українці святкують за старим календарем. Чиє це буде рішення у цих країнах — місцевих єпархій, чи Києва?
О. М. М.: Гадаю, це відбуватиметься спонтанно. Наприклад, нещодавно Паризька єпархія ухвалила рішення про перехід на новий календар. Тож думаю, що як перейде Україна, то перейде й решта світу. Це підказує логіка, а також те, що маємо зараз нову хвилю мігрантів, в основному через війну, які хочуть мати цю єдність і відчувати та демонструвати солідарність.
Вони також хочуть святкувати разом з іншими православними, з іншими православним християнами, які перейшли на григоріанський календар.
Н. Ч.: Ви згадали православних тут, в Америці, Православна Церква Америки, яка належить до Константинопольського патріархату, дозволила деяким своїм парафіям, зокрема українським, користуватися старим календарем. Чи українські православні в Америці тепер також перейдуть на новий календар, яким послуговуються і в Константинополі, і в Греції, і, можливо, перейдуть також в Україні?
О. М. М.: Так, я сподіваюся, що православні парафії теж перейдуть. Я спілкуюся з колегами тут, у Вашингтоні, і вони кажуть, що хочуть бути з українцями і рештою християнського світу.
Н. Ч.: Як швидко, на Вашу думку, Східній та Західній Церквам вдасться домовитися про Великдень, адже зараз, коли Україна перейде на новий календар, це свято святкуватимуть по-старому, а отже, все одно в інший день, ніж українці в Америці?
О. М. М.: Так, українці в Америці здебільшого святкують Великдень за григоріанським календарем, за винятком кількох парафій, і цікаво буде подивитися, що вони вирішать.
Потрібно також пам’ятати, що за два роки буде 1700-річчя Першого Нікейського Собору. У ті часи люди святкували Великдень у різні дати, по-різному їх обраховували, і цей Собор вперше встановив однаковий для всіх спосіб обчислення [Перший Вселенський Вобор, скликаний імператором Костянтином у 325 році, установив час святкування Великодня — у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення. — Ред.].
Тому святкування річниці Першого Вселенського Собору є новим поштовхом до пошуку єдності, і, я сподіваюся, що представники Східної та Західної Церков зберуться і домовляться про спільну дату святкування Великодня.
Зрештою, домовляться не в ім’я любові до календаря, а в ім’я любові до своїх братів та сестер, з якими хочуть бути разом.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами Голосу Америки
