«Христос кличе нас до відповідальності за те, що від Нього отримали», — Блаженніший Святослав
«Україна пережила ще одну пекельну ніч. Відомо про щонайменше четверо загиблих у Києві, серед яких 12-річна дитина. Сьогодні ми живі, тому що наші воїни всю ніч збивали російські ракети і дрони — несли відповідальність за свою місію захисту Батьківщини». Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у проповіді у 16-ту неділю після Зіслання Святого Духа, роздумуючи над євангельською притчею про таланти.
Блаженніший Святослав наголосив, що Христос, промовляючи притчами, відкриває глибокі істини про стосунок Бога з людиною. Недільна притча про таланти говорить не про матеріальний прибуток господаря, а про здобуток слуг у малому, які показали себе здатними до більшого.
«Ця відома притча про таланти (Мт. 25, 14–30) дуже багатозначна. Але я запрошую вас прислухатися до кількох фраз, які є ключами для того, щоби зрозуміти, що Ісус хотів сказати своїм учням. Перша деталь — коли господар роздає таланти, а потім повертається назад, щоб їх забрати, він, очевидно, добре знає своїх слуг. Адже кожному дає за його спроможністю. Друга — коли господар повертається, щоби звести рахунки, двоє перших слуг, яких він хвалить, отримують начебто однакову нагороду, незалежно від того, скільки прибутку вони принесли панові. І одному, і другому він каже: „У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим“».
«Найцікавішою у притчі є розмова зі слугою, якого пан називає лінивим і грішним, — продовжив проповідник. — Той слуга вимовляє до пана одну фразу, яка для нас дуже важлива: „Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав. Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він — маєш твоє“».
Блаженніший Святослав пояснив, що фраза «маєш твоє» дослівно означає: я за твоє більше не відповідальний. Тому слуга, який закопав свій талант, вчинив найбезпечніше для себе й отриманого майна. Він боявся не лише пана, а й відповідальності перед ним, адже інвестувати в отримане і здобувати більше для господаря означало йти на ризик.
«Ми чуємо, як господар жорстоко картає слугу. Ба більше, у кінці він каже дивну фразу: „Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має“», — акцентував Патріарх.
Відповідальність — це дуже глибоке покликання, актуальне для людини сучасного світу і культури. Євангелист Матей показує, що таку відповідальність у свій час одержав Ізраїль, Божий народ Старого Завіту: «Господь Бог дав йому свій Закон і можливість пізнати єдиного, істинного, живого Бога. Дав знання, талант і можливість, які не дісталися іншим народам світу. І тут, начебто, Христос приходить до свого народу, як той пан, що зводить рахунки зі своїми слугами: що ви зробили з тим даром богопізнання, яке я вам дарував? Звучить певне звинувачення. Втікаючи від відповідальності, від того, щоб поширити це знання, віддати його іншим як дороговказ на шляху до Бога, цей Богом даний талант став мертвим законом, бездушною буквою, що вбиває.
Христос сьогодні кличе всіх нас до відповідальності за те, що ми від Нього отримали. Немає неталановитих людей. Кожен від Господа Бога отримав усе те, що потребує для особистого щастя й розвитку. Господь кожного дуже добре знає за його здібностями і ніколи від нас не вимагає понад наші можливості».
Блаженніший Святослав пояснив, що ми часто неправильно розуміємо слово «відповідальність»: «В аскетичному житті Церкви ми маємо два пояснення, що це таке. Коли ми неправильно розуміємо, ким є Господь Бог, як Він до нас ставиться, часом думаємо, що Він є рахівником, який каратиме нас за нашу відповідальність, за те, що ми щось зробили не так. Тобто, маємо у відповідальності відповісти за скоєні наші злі вчинки. Але це абсолютно фальшиве поняття. Бо такого типу уява про Бога як про рахівника паралізує нашу ініціативу. Ніхто нічого не хоче робити, бо боїться бути покараним, боїться за те, що інші його висміють чи розкритикують».
Тому Патріарх закликав розуміти відповідальність не як страх перед покаранням, а як здатність служити ближньому, бути корисними для суспільства.
«Сьогодні безвідповідальність є причиною багатьох суспільних світових лих і катастроф. Безвідповідальний політик — це той, який нищить свою країну. Якщо цей політик є очільником держави, яка має відповідальність перед світовим співтовариством, така безвідповідальність у словах, діях, учинках стає причиною світових катастроф і воєн. Така безвідповідальність або страх перед нею руйнує сучасну культуру й людину. Скільки зараз молодих людей не можуть прийняти життєве рішення раз і назавжди, бо бояться відповідальності. Скільки людей не мають відваги творити подружжя, бо бояться відповідальності тягарів батьківства чи материнства. Як непросто нині допомогти зробити крок у довір’ї до Господа Бога тим, які мають покликання до священства чи монашого стану, бо їм треба прийняти відповідальність за це покликання і звільнитися від страх, який штовхає нас закопати талант, а потім сказати Богові: „Ось він — маєш твоє“».
Водночас Глава Церкви звернув увагу на приклади найвищої відповідальності в сучасній Україні: «Ми дякуємо нашим воїнам, медикам і рятувальникам, які в ці хвилини розбирають завали і рятують людей, ризикуючи життям, дбаючи про тих, хто чекає на їхню руку порятунку. Ми дякуємо тим чоловікам і жінкам, які не бояться відповідальності батьківства і материнства — у момент, коли ворог вбиває — вони народжують Україні нове життя».
Завершуючи, Блаженніший Святослав зауважив, що сьогодні Господь кличе нас до позитивної, активної відповідальності: «„Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає“, — цими словами Господь вказує і на нашу відповідальність, яку ми почули в сьогоднішньому Божому слові. Не втікаймо від неї!».
Департамент інформації УГКЦ
