«Господь дивиться на кожного поглядом любові, але Він не любить гріх людини», — владика Богдан Дзюрах у свято Богоявлення

9 січня 2024, 11:02 81

Господь показує нам дорогу спасіння, визволення, дорогу життя. Ісус прийшов у цей світ задля нашого спасіння, щоб ми, будучи приречені на смерть нашими гріхами, отримали в Ньому дар вічного життя. Йоан Хреститель — предтеча, який звіщає наближення нашого Спасителя. А сам Господь над Йорданом приходить, щоб розпочати те діло, задля якого Він прийшов, — діло нашого спасіння. Такими словами розпочав проповідь преосвященний владика Богдан Дзюрах у свято Богоявлення Господа і Спаса нашого Ісуса Христа в катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен.

«Господь дивиться на кожного поглядом любові, але Він не любить гріх людини», — владика Богдан Дзюрах у свято Богоявлення

Про це йдеться на сайті Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії.

Беручи до уваги слова пророка Ісаї: «Обмийтесь, станьте чистими! Усуньте з перед Моїх очей нікчемні ваші вчинки, перестаньте чинити зло! Навчіться добро чинити, шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтесь за вдову!» (Іс.1, 16.17), — єпископ звернув увагу присутніх у храмі на шлях, яким має йти людина, щоб осягнути визволення і спасіння.

Обмийтесь, станьте чистими!

Під час святкування Богоявлення ми схильні зосереджувати увагу на зовнішніх обрядах, але не допускаємо, щоб ті вони промовили до нашого серця, щоб ті літургійні дійства ввійшли до нашої душі та нас перемінили.

Навіть свято Богоявлення часто називаємо Водохреща. Зосереджуємося на воді, яка є носієм Божої благодаті, джерелом очищення, але також знаком того, що нам потрібно внутрішньо очиститися і перемінитися. Саме те, про що говорить пророк Ісая, а радше Господь його вустами, а в Новому Завіті словами предтечі Івана: «Обмийтесь!».

Тут не йдеться тільки про зовнішнє обмивання, ритуальне, поширене у Старому Завіті і до нині в багатьох релігіях, — люди зовнішньо омиваються, щоби приступити до храму. Пророк Ісая каже про щось більше: «Станьте чистими». Тут пророк говорить, що це означає усунути з перед Божих очей нікчемні наші вчинки.

Усуньте з перед Моїх очей ваші нікчемні вчинки, перестаньте чинити зло!

Коли ми хочемо бути улюбленими Божими дітьми, то маємо змінюватися. Хрещення було моментом переміни, зміни способу життя. Люди йшли на Йордан із цілої країни, бо відчували, що щось потрібно змінювати. І Йоанове хрещення було на відпущення гріхів. Подумаймо, якої переміни Господь очікує від нас, що потрібно усунути з перед Його очей. Господь дивиться на кожного поглядом любові, але Він не любить гріх людини. Будь-що можна приховати від стороннього ока, але Господь усе бачить. Сьогодні, коли питимете цю освячену воду, просіть для себе просвічення, щоби Бог відкрив вам очі, щоби ви розуміли, що є негідним у Божих очах, із чого потрібно очиститися.

Навчіться добро чинити!

Але християнське життя не полягає тільки в боротьбі з гріхом. Воно полягає в тому, щоб людина уникала зла і чинила добро. Християнство — це віра, душею якої є любов. Віра, чинна любов’ю, спасає нас. Тому наступним кроком у переміні життя має бути те, про що каже пророк Ісая: «Навчіться добро чинити!».

Щоби виплекати щось добре, потрібно потрудитися. Люди, які йшли до Івана Хрестителя, розуміли, що потрібно змінити спосіб життя, але не знали, як це має вигдядати.

Шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову!

Тридцять років тому наш народ став на дорогу пошуків правди. Ми зрозуміли, що тільки одна правда визволить нас — правда Божа. Ісус сказав: «Ви пізнаєте правду і правда вас визволить». І ми почали пізнавати правду про нашу історію, яку в нас хотіли вкрасти. Ми почали пізнавати правду про нашу ідентичність, про наше коріння, про те, чиї ми діти. І ми відчули подих нового життя, бо ця правда почала нас визволяти. Але поряд є темні сили, які століттями тримали наш народ у неволі. Зараз ми змушені захищати правду і пригнобленого, як казав пророк Ісая: «Захищайте пригнобленого!». Ми сьогодні схиляємо голову перед нашими захисниками, які захищають наш пригноблений народ, які проганяють із нашої землі темряву навали агресора. Ми віримо, що вони, як воїни світла захистять наш народ і нашу землю.

Але ми, яких захищають українські воїни, неможемо залишитися такими, як були ще вчора. Кожен із нас мусить стати на дорогу переміни. Інакше наш край не зміниться. Перемога починається не тільки на фронті, але в серці кожного з нас. Господь ставить перед нами завдання — ділитися одягом із тими, кому його бракує, ділитися харчами з тими, хто сьогодні голодує, захищати пригноблених, обороняти сироту, заступатися за вдів. Навіть мусимо стати на захист наших захисників, яких позбавляють їхніх прав, як вони захищають нас. Від цих усіх речей залежить наше майбутнє. Кожен із нас має внести свою лепту в цю велику перемогу над злом у власному житті.

Сьогодні Господь дивиться на нас, як на свій улюблений народ. Над кожним із нас Він сьогодні каже: «Ти є син мій улюблений і донька моя улюблена». Але той Божий клич над нашими тілами і душами є одночасно закликом до того, щоб ми вийшли на духовний Йордан. Там ми очищатимемося духовно і вчитимемося добро чинити. Це — той шлях, який нам вказує Господь і яким разом із нами йде. І нехай Він допоможе нам своєю благодаттю пройти цей шлях до кінця.