Глава УГКЦ у 143-й день війни: «В українців підіймається несприйняття вбивчої політики агресора і наш гнів перетворюється на силу мужності»
Ми бачимо, як гордість одного диктатора, у руках якого є дуже багато засобів знищення людського життя, може бути руйнівною силою, що спокушає і зводить на гріховні дороги цілі народу. Ця гордість є причиною вбивств, війни, руйнувань і смерті людини. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму щоденному воєнному зверненні у 143-й день повномасштабної навали російського війська на нашу землю.
За словами Предстоятеля, за останню добу, зокрема минулої ночі, знову здригалася і була щедро окропленою людською кров’ю українська земля. Ми тільки оговтувалися від масштабних ракетних ударів по Вінниці, як вночі ворог потужно обстріляв ракетами Одесу. Було завдано ракетних ударів місту Дніпру. Багато інших наших міст і містечок зазнали нічних ракетних атак, про всіх їх годі згадати… Десятки людей загинули, сотні поранені…
«Але, — наголошує духовний лідер, — Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться. І Україна перемагає. Ми бачимо, як підіймається хвиля народного несприйняття цієї вбивчої політики агресора. Гнів українців перетворюється на силу мужності, готовність боронитися, захищати рідну землю і свій народ».
У цей день Глава Церкви роздумував над найбільшою бідою людини, одним із головних гріхів, які диявол навіює людині, — над гріхом гордості і про основне знаряддя перемоги над цим первородним лихом людського роду, — про чесноту покори.
«Гордість, — вважає він, — найнебезпечніша пристрасть, матір усіх гріхів. Саме через гордість сатана, цей ангел світла, відпав від Бога. Саме гордість зруйнувала зусилля багатьох праведників і подвижників християнського життя».
Гордість, пояснює духовний лідер, є ідолопоклонством людини перед собою.
«Не хтось інший, — каже Блаженніший Святослав, — а „я“ людини стає її ідолом, якому вона приносить у жертву все і всіх довкола себе та стає закритою до Божої благодаті. Такій людині не може помогти ані Бог, ані інша людина. Тому гордість є першим гріхом, який спричинює всі інші гріхи і часто є останнім, який долається внаслідок аскетичного зусилля і духовної боротьби».
Предстоятель відзначає, що наш Спаситель Ісус Христом, щоб побороти диявола і його гордість, якою наповняється горда людина, став покірним, упокорив себе аж до смерті. Бо саме покора людини руйнує цей гріх. Справжня покора людини є не приниженням людської гідності, а навпаки — її віднайденням.
«Ми сьогодні просимо нашого Спасителя, який став покірним аж до смерті для того, щоб ми жили і були спасенні, порятувати наш народ і нашу Батьківщину. Нехай наша покора буде перемогою над злом, яке ми бачимо довкола нас. Нехай ця Божа покора, яка є інструментом спасіння людини, стане взірцем для християнської покори кожного з нас. Бо ми упокорюємося перед Богом, і тоді падає будь-яка диявольська гординя, яка вимагає ідолопоклонства перед нею», — попросив Блажннніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
