Дружина священника розповіла, чому її покликання — не лише хустина і мовчання
Ірина Більська, дружина о. Олександра з Берислава, власним прикладом руйнує стереотипи про життя жінки священника, розповідаючи, що її покликання — це не просто зовнішній образ у хустині та мовчання, а активне служіння і підтримка у служінні Церкві та людям.
Про це вона розповіла в інтерв’ю Департаменту інформації УГКЦ.
За словами п. Ірини, на Півдні України досі побутує уявлення, що їмость має бути завжди в хустині, непомітною та мовчазною.
«Є стереотип, що дружина священника не повинна вирізнятися, має ходити в хустинці й завжди мовчати. Для мене ж це передусім покликання підтримувати свого чоловіка і служити разом із ним», — зазначає вона.
Пані Ірина наголошує: бути дружиною священника — це не «стояти осторонь», а розділяти відповідальність і служіння. У її випадку це вилилося в розбудову активного соціального служіння на місцевості, що пережила окупацію і щоденні виклики війни.
Читайте також:
Ірина Більська: «Для мене бути дружиною священника — це бути тією, яка вміє підтримувати свого чоловіка»
Разом із чоловіком та командою однодумців вона організувала благодійну кухню «П’ять хлібів та дві риби», соціальний хаб, дитячі простори, мобільні служби й акції допомоги. Лише за час війни вони роздали понад 90 000 безкоштовних обідів, запровадили благодійне таксі, створили гардероби для потребуючих і забезпечили психологічну підтримку.
«Бути дружиною священника — це передовсім бути тим, хто вміє підтримувати, розуміти та діяти. Це означає бути поруч із чоловіком і парафією в радості та у випробуваннях. Дружина священника має бути обізнана у всіх питаннях, адже ніколи не знаєш, що тебе запитають парафіяни. Вони очікують від тебе підтримки, допомоги й розради», — наголошує п. Ірина.
Департамент інформації УГКЦ
