«Будувати майбутнє разом із мігрантами та біженцями»: послання Папи Франциска на 108-й Всесвітній день мігранта і біженця

Ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаємо
(Єв 13, 14).

Дорогі брати і сестри!

Основний сенс нашої «мандрівки» в цьому світі — шукання справжньої батьківщини, Царства Божого, представленого Ісусом Христом, яке буде вповні реалізоване, коли Він повернеться у Своїй славі. Його Царство ще не завершене, але вже присутнє у тих, хто прийняв спасіння. «Царство Боже перебуває в нас. Навіть якщо воно ще есхатологічне, воно є майбутнім світу, людства, і в той же час воно перебуває в нас».

Майбутнє місто — це місто «з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник» (Євр. 11, 10). Його проєкт передбачає інтенсивне будівництво, до якого ми всі повинні відчувати особисту причетність. Йдеться про кропітку працю особистого навернення та переміну реальності, щоби більше і більше відповідати Божому задуму. Історичні драми нагадують нам про те, як далеко нам ще до того, щоб досягти нашої мети, Нового Єрусалиму, «житла Бога з людьми» (Од. 21, 3). Але ми не повинні падати духом через це. У світлі того, чого ми навчилися під час випробувань останнім часом, ми покликані відновити наше зобов’язання будувати майбутнє, яке більше відповідає Божому задуму, світу, де кожен може жити в мирі та гідності.

«Нового ж неба й землі нової, згідно з його обіцянкою, очікуємо ми, в яких справедливість перебуває» (2 Пт. 3, 13). Справедливість є одним із основних елементів Божого Царства. У щоденному намаганні віднайти Його волю, її треба будувати з терпеливістю, жертовністю та рішучістю, щоб усі голодні і спраглі наситились (пор. Мт. 5, 6). Справедливість Царства треба розуміти як реалізацію Божого порядку, Його гармонійного задуму, де у Христі, який помер і воскрес, все створіння знову стає «добрим», а людство «дуже добрим» (пор. Бут. 1, 1–31). Але для того, щоб панувала ця чудова гармонія, ми повинні прийняти Христове спасіння, Його Євангеліє любові, щоб усунути нерівність і дискримінацію нинішнього світу.

Ніхто не має бути відкинений. Його задум є по суті інклюзивний і фокусується на жителях екзистенціальних периферій. Серед них багато мігрантів та біженців, вимушено переселених осіб та жертв торгівлі людьми. Розбудова Божого Царства має бути разом із ними, бо без них це не буде Царство, якого хоче Бог. Залучення найбільш незахищених верств населення — необхідна умова для одержання повноцінного громадянства в цьому Царстві. Бо ж Господь каже: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли, нагий, і ви мене одягли, хворим, і ви навідались до мене, у тюрмі був, і ви прийшли до мене» (Мт. 25, 34–36).

Будувати майбутнє разом із мігрантами та біженцями також означає визнання і цінування того, який внесок кожен із них може зробити у процес будівництва. Мені до вподоби застосовувати цей підхід до феномена міграції, про що читаємо й у пророчому видінні Ісаї, де чужинці постають не як загарбники та руйнівники, а як охочі робітники, які відбудовують стіни нового Єрусалиму, Єрусалиму, відкритого для всіх народів (пор. Іс. 60, 10–11).

У цьому пророцтві говориться про прибуття чужинців як про джерело збагачення: «Скарби моря попливуть до тебе, багатства народів прийдуть до тебе» (Іс. 60, 5). Справді, історія вчить нас, що внесок мігрантів і біженців був фундаментальним для соціального й економічного зростання наших суспільств. І так воно є і до сьогодні. Їхня праця, жертовність, молодість та ентузіазм збагачують спільноти, які їх приймають. Але цей внесок може бути набагато більшим, якщо його цінувати та підтримувати через різні цільові програми. Йдеться про величезний потенціал, який готовий виявити себе, якщо тільки дати йому таку можливість.

Жителі нового Єрусалиму, говорить далі у пророцтвах Ісая, завжди тримають ворота міста широко відчиненими, щоб чужинці могли ввійти зі своїми дарами: «Брами твої будуть завжди відкриті; ні вдень, ні вночі не будуть зачинятись, щоб принести до мене скарби народів» (Іс. 60, 11). Присутність мігрантів і біженців — це великий виклик, але й можливість для культурного та духовного зростання для всіх. Завдяки їм маємо можливість краще пізнавати світ і красу його різноманітності. Ми можемо дозрівати в людяності та разом будувати ще більше «ми». У взаємній відкритості народжується простір для плідного зіставлення між різними баченнями та традиціями, які відкривають розум до нових перспектив. Відкриваємо також багатство, що міститься в невідомих нам релігіях й формах духовності, і це спонукає нас поглиблювати наші власні переконання.

В Єрусалимі народів храм Господній стає красивішим завдяки пожертвам, які надходять із чужих країн: «Усі кедарські вівці зберуться коло тебе, і невайотські барани будуть тобі служити, зійдуть на жертовник мій, немов люба жертва, і я прославлю дім моєї слави» (Іс. 60, 7). У цій перспективі прибуття мігрантів та біженців католиків дає нову енергію церковному життю спільнот, які їх приймають. Часто вони додають ентузіазму, який може оживити наші громади й наші відправи. Взаємообмін різними виявами віри та духовності стає привілейованою можливістю, щоби глибше переживати католицизм Божого народу.

Дорогі брати і сестри, а особливо ви, молоде! Якщо ми хочемо співпрацювати з нашим Небесним Отцем у будуванні майбутнього, робімо це разом із нашими братами та сестрами мігрантами й біженцями. Будуймо його сьогодні! Бо майбутнє починається сьогодні й починається з кожного з нас. Ми не можемо залишити наступним поколінням відповідальність за рішення, які необхідно прийняти тепер, щоби Божий задум щодо світу міг бути реалізований і щоби прийшло Його Царство справедливості, братерства та миру.

Молитва

Господи, зроби нас носіями надії, щоб там, де є темрява, панувало твоє світло, а там, де є незгода, відроджувалася віра в майбутнє. Господи, зроби нас знаряддям Твоєї праведності, щоб там, де є винятки, процвітало братерство, а там, де є жадібність, процвітало бажання ділитись. Господи, зроби нас будівничими твого Царства разом із мігрантами та біженцями і з усіма, хто перебуває на екзистенційних периферіях. Господи, навчи нас, як це добре жити разом як брати та сестри. Амінь.

Рим, Святого Івана в Латерані, 9 травня 2022

ФРАНЦИСК