Блаженніший Святослав: Ісусе-самарянине, вчини нас Твоєю Церквою, яка огортає наш народ силою Божої любові
Господи, похились сьогодні над нами. Прийди до нас і зціли рану українського народу. Ісусе-самарянине, який вмієш шукати людину там, де вона лежить край дороги, звільни наших полонених, зціли поранених, віднайди тих, які зникли безвісти, збери розсіяних і віднови зруйноване. Вчини Твою Церкву справжнім військово-польовим шпиталем. Церкву, яка сьогодні повинна душпастирством зцілення ран огорнути наш народ таїнством, силою Божої любові. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у 25-ту неділю після Зіслання Святого Духа.
Із Главою Церкви співслужив єпископ-помічник Київської архиєпархії владика Йосиф Мілян і духовенство собору.
«Вслухаючись у слова притчі про милосердного самарянина, яка є перлиною Євангелія від Луки, ми з вами, учні Христові, нашими духовними очима вдивляємося в Бога, що похиляється над зраненим і вмираючим людством, щоб його зцілити і врятувати. Вдивляємося в Бога, який милосердиться над людиною, над ранами людства, які ранять і болять людину в усіх часах. Вдивляємося в Бога, який служить людині, даруючи їй нове життя. Ми бачимо дивну ікону Божественного служіння, Служби Божої, Божественної Літургії, яку Господь чинить щодо кожного з нас», — зазначив Предстоятель.
Читайте також:
Проповідь Блаженнішого Святослава у 25-ту неділю після Зіслання Святого Духа
Наголосивши на двох заповідях любові, про які чуємо в цій притчі та які дуже цікаво заторкують людську істоту, Патріарх зауважив, що тут ми також чуємо про чотири духовні властивості людини.
Ба більше, він переконаний, що чуючи про ці чотири елементи, які людина повинна задіяти до Бога, а потім до ближнього, ми насправді чуємо музику Божественної любові до нас.
Проповідник звернув увагу і на запитання законовчителя про те, ким є його ближній. «Ближнім стає той, хто вміє наблизитися своїм серцем, своєю душею, силою, думкою… Господь Бог приймає на себе образ самарянина, який наближається і стає ближчим, аніж свій рідний», — наголосив він.
Також Предстоятель пояснив символізм дивного заїзду, де є господар, і двох динаріїв. «Що це за такий дивний заїзд, куди Господь Бог збирає поранених? Де є той заїзд, де Божественна Служба продовжується вічно? Ранні Отці Церкви вдивляючись у цей заїзд, де хворі виздоровлюють, а поранені поступово загоюють свої рани, говорять, що цим домом оздоровлення є ніщо інше, як Церква Христова», — пояснив архиєрей.
«Доглядай його, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли вернуся» (Лк. 10, 35). «Слова „доглядай його“ — відгомін, відображення внутрішнього, таємничого діалогу осіб Пресвятої Тройці, яка зображена в іконі трьох ангелів, що зібралися довкола Бога в Тайній вечері і між собою говорять про нас, спасіння і любов до людини… Господь Бог є справжнім господарем заїзду для тих, хто подорожує до Царства Небесного, — Своєї Церкви. Тут, у Церкві, Він нас доглядає. Сьогодні ми зібралися на Божественну Літургію, бо тут Господь Бог хоче нас лікувати, нам послужити, вилити на наші рани лік — бальзам своїх Святих Таїнств», — ствердив Глава УГКЦ.
А друга частина: «… і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли вернуся», мабуть, стосується кожного з нас. «Бо це ми повинні вчитися зростати в любові, яку отримали», — додав він.
На переконання проповідника, два динарії — це дуже цікавий дар. «Історія духовного роздумування над цією притчею каже, що два динарії, мабуть, означають турботу про внутрішнє та зовнішнє людини. Бо добрий лікар знає, що для одужання людини замало лише зовнішніх ліків на її рани, треба також внутрішньої здатності організму відновлятися… Організм людини має бути здатним сприйняти те лікування, яке лікар ззовні йому дає. Йдеться про життєву силу, якою надихає людину Господь Бог, який веде її до Царства Небесного», — сказав він.
«Господь доглядає нас, Він запевняє нас у безмежності своєї любові! Як важливо нам, українському народові, зраненому старими й новими ранами, відчути, повірити, побачити свого Бога, який похиляється сьогодні над ранами України», — наголосив Отець і Глава УГКЦ.
Патріарх нагадав про 90-ті роковини великого голоду в Україні, геноциду нашого народу, який по нині нам болить. «Це начебто національна травма, що передається з покоління в покоління. Сьогодні ми бачимо, як над Україною, яка у скорботі поминає мільйони невинно вбитих українців голодом, похиляється наш Господь. Сьогодні ми чуємо, що вже понад 80 % українців отримали нову травму цієї страшної війни. Віковічні північні розбійники знову нас обдирають, розкрадають, хочуть викинути нас із дороги життя на обочину історії та вкрасти у нас майбуття. Але над нами і нині невпинно похиляється дивний, містичний, вічний милосердний самарянин», — зазначив Глава Церкви.
Як важливо нам, наголосив він, відчути себе людьми, яких сам Господь бере на свої руки. Не кидає нас серед біди, горя і скорботи, але несе до своєї Церкви. Як важливо вміти бути Христовою Церквою. Щобільше, вміти піклуватися один про одного, вміти бути співучасниками тієї Божественної терапії, яку через нас Господь хоче провести в тілі нашого народу.
«Це у своїй Церкві Він залишив Таїнства зцілення: Хрещення, Миропомазання, Євхаристію, Покаяння-Сповідь, Таїнство, яке особливо призначене для зцілення хворих, — Єлеопомазання», — наголосив Предстоятель.
«Господь Бог нам залишив тих два дивні динарії, якими сьогодні хоче всіх оздоровити. Але навчімся бути ближніми один до одного: не лише толерувати рани й емоції ближнього, але вміти злити на них бальзам, лікуючий дар любові Святого Духа, який ми, християни, самі отримуємо в Церкві», — закликав Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
