EN
#43 — «Символ віри»: яке місце займає Хрещення в житті людини?

#43 — «Символ віри»: яке місце займає Хрещення в житті людини?

13 березня 2021, 21:00 105

У 43-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ роздумав над десятим членом «Символу віри»: «Ісповідую одне Хрещення на відпущення гріхів». Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу духовну мандрівку, вивчаючи члени нашого «Символу віри». Сьогодні розглянемо його десятий член, який каже, що ми віримо в одне Хрещення на відпущення гріхів.

Тут дуже важливо зауважити, що в цьому одному члені ми маємо начебто дві частини. З одного боку, Церква нас вчить про те, що ми віримо в одне Хрещення, не два, не кілька, а з іншого — що існує відпущення гріхів. Віра у відпущення, прощення гріхів Богом є дуже важливим елементом нашої християнської віри і нашого духовного життя. Отож що таке Хрещення? Яке місце воно займає в житті кожної людини? Що означає бути охрещеним?

Завдання Христових учнів

Зі святих Євангелій ми знаємо, що Ісус Христос після свого воскресіння, ще перед вознесінням на небо, дає своїм апостолам завдання, посилає їх на місію. Слово «апостол» означає «посланець». Осердям цієї місії є проповідь Божого Слова: «Ідіть і зробіть учнями усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». Такі слова читаємо у Євангелії від Матея (28, 19). Христос каже, що ми, як учні Христа, повинні не лише слухати Боже Слово, а і його проповідувати та передавати.

Завданням апостолів є також уділяти Таїнство Хрещення в ім’я трьох осіб Пресвятої Трійці. Євангелист Марко додає, що Христос каже своїм учням: «Той, хто охреститься, буде спасенний, а той, хто не охреститься, буде осуджений» (16, 16). Отож, Хрещення в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа є начебто першим визначенням, хто такий християнин, хто такий учень Христовий. Християнин — це охрещена в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа особа. Таїнство Хрещення є першим Таїнством, яке уділяє Христова Церква своїм дітям. Його ще називають Таїнством утаємничення, яке впроваджує людину в життя Христової Церкви, робить членом Церкви як Христового Тіла.

Віра веде до Хрещення

Замало повірити в те Боже Слово, у того Бога, який мені в цьому Слові об’являється. Віра веде до Хрещення. Віра — це дія людини. Ми віримо, відкриваючись до Бога, а Хрещення — це дія Бога. Бог діє через своїх апостолів, учнів, а змістом цієї Божої дії є участь людини в пасхальному таїнстві Ісуса Христа.

Хрещення — нове народження людини від Бога

У Євангелії від Івана Таїнство Хрещення називається Таїнством народження людини від Бога. У пролозі цього Євангелія ми чуємо такі слова: «Ті, які прийняли Його [Христа. — Блаженніший Святослав], Він їм дав владу синами Божими статися, які ні від плоті, ні від крові, але від Бога народилися» (1, 13). Отож, Хрещення — це нове народження людини від Бога.

В іншому місці, у розмові з Никодимом, Христос виразно навчає: «Ніхто, хто не народився з води і Духа, не увійде в Царство Небесне» (Ів. 3, 3). Іншими словами, щоб бути християнином, замало лише прагнути до Бога, замало лише людського зусилля. Щоб бути християнином, треба прийняти Божу дію. Господь має мене народити з води і Духа як свого Сина чи свою доньку.

Таїнство нового створення людини

Апостол Павло називає Таїнство Хрещення Таїнством нового створення людини. Святий Іван Золотоустий про Хрещення говорить у символічний спосіб: якщо ми маємо золоту чашу, яка була забруднена і понищена, і хочемо привести її до первісного вигляду, то її замало обмити, натомість необхідно наново створити. Цю чашу потрібно знову покласти у вогонь, розплавити і вилити. Тоді вона матиме ту саму форму, ті самі риси, буде виготовлена з тієї самої частинки золота, але тепер є новою. Ось таке нове створення відбувається з нами, людьми, у Таїнстві Хрещення.

Таїнства християнського втаємничення

Відповідно до традиції нашої Церкви, Таїнство Хрещення ми уділяємо разом із Таїнством Миропомазання, коли людина отримує через помазання святим миром благодать Святого Духа. Хрещення і Миропомазання дають нам можливість приймати Тіло і Кров Христа — Таїнство Євхаристії. І цих три Таїнства ми називаємо Таїнствами християнського втаємничення. Відповідно до стародавньої традиції Церкви, їх уділяють разом.

Хто може уділяти Таїнство Хрещення?

Таїнство Хрещення уділяє священнослужитель: єпископ, священник, диякон. Але в небезпеці смерті Таїнство Хрещення може уділяти кожна людина, кожен мирянин. Кожен із вас, хто слухає мене сьогодні, у небезпеці смерті можете хрестити. Слід або занурити новоохрещеного в чисту воду, найкраще свячену, або полити цією водою його голову і промовити слова: «Хрещається слуга Божий чи слуга Божа (і тут вкажіть ім’я цієї особи) в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».

Наслідки Хрещення

Як наслідок Таїнства Хрещення, особі прощається первородний гріх, а також усі особисті гріхи, які ця людина вчинила перед Хрещенням упродовж свого життя. Це Таїнство відпускає нам гріхи.

Таїнство Хрещення залишає на душі християнина незатерту печать сина чи доньки Бога. Тому Таїнство Хрещення можна приймати в житті тільки один раз. Коли хтось когось перехрещує, то зневажає це Таїнство, зневажає благодать Духа Святого, зневажає духовну, історичну традицію Христової Церкви від її початків.

Не Хрещенням водою єдиним… Інші види Хрещення

Ми інколи розрізняємо кілька видів Хрещення. Окрім Хрещення водою, яке зазвичай уділяють у Церкві священнослужителі і яке ми щойно розглянули, в історії Церкви чуємо про Хрещення бажанням. Так ставалося, зокрема в ранні часи християнства, що людина хотіла стати християнином, її ім’я публічно проголошувалося як ім’я тих осіб, які вступають у ряди катехуменів (тих, які готуються до Таїнства Хрещення). З тієї хвилини, коли чиєсь ім’я було проголошене як того, хто бажає прийняти Хрещення, така особа отримувала ім’я «оглашенний». Ми маємо в нашій Літургії окрему єктенію — молитву за оглашенних. Інколи з різних причин ставалося так, що людина, яка хотіла прийняти Хрещення і ім’я якої було проголошене як такої, що прагне цього Таїнства, до самого моменту Хрещення не доживала. Адже урочисті публічні Хрещення відбувалися дуже рідко, в особливі моменти літургійного року. Тоді таку людину Христова Церква вважала християнином і хоронила її відповідно до всіх християнських почестей і обрядів. Такого типу входження в таїнственне життя Церкви, зокрема в західній традиції, було назване «Хрещення бажанням».

Існував ще один вид Хрещення в ранній Церкві — Хрещення кров’ю. Це коли хтось вмирав мученицькою смертю за Христа, не будучи перед тим охрещеним у звичайний спосіб через уділення цього Таїнства в Христовій Церкві єпископом чи священником. Ми знаємо про такі випадки з актів мучеництва.

Таїнство Хрещення — це перше і найважливіше Таїнство входження особи в життя Христової Церкви. Каже апостол Павло: «Усі ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. У Таїнстві Хрещення, — продовжує апостол, — ми входимо в Христову смерть, а разом з Ним воскресаємо і вже живемо новим життям» (Пор. Гал. 3, 27).

Відпущення гріхів

«Символ віри» нам говорить також про те, що Таїнство Хрещення невід’ємно пов’язане з відпущенням гріхів. Ми вже говорили про це нове народження з води і Духа, яке очищає людину, робить її новою істотою, робить її сином чи донькою Бога. Віра у відпущення гріхів є одним із центральних меседжів, чи елементів, християнської проповіді від початків Христової Церкви. Був момент, що християни вважали, що після Хрещення людина повинна жити святим життям і не повинна більше грішити. Але так ставалося, що ті, які ставали охрещені, впадали в різні, інколи навіть тяжкі, гріхи. Тоді Церква почала усвідомлювати, що і після Хрещення можливе здійснення віри людини в прощення гріхів. Після прийняття Святого Таїнства Хрещення ми отримуємо відпущення і прощення гріхів у Святому Таїнстві Покаяння-Сповіді.

Отже, як каже апостол Павло, «є один Господь, є одна віра, є одне Хрещення» (Еф. 4, 5), яке робить нас Божими дітьми, причасниками того життя у воскресінні, яким Христос нас наділяє через таїнственне життя Христової Церкви. «Усі ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися», — співає Христова Церква.

† Святослав,
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви

Персони

Інші проповіді