#32 — Що Бог про себе говорить: таїнство воплочення

У 32-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ продовжив роздумувати над змістом Божого об’явлення. Цього разу у програмі йшлося про таїнство воплочення другої особи Пресвятої Трійці. Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо наші з вами роздуми над змістом нашої віри, над тим найважливішим, що робить нас християнами. Минулого разу ми говорили про те, що першою і найважливішою істиною християнської віри є віра в одного Бога в трьох особах. Той, хто не вірить в Бога у Трійці Святій єдиного, не є християнином. Тому-то всі християни й охрещені в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Сьогодні я хочу запросити вас роздумати над ще однією центральною істиною християнської віри, без якої наша віра не була б апостольською, не була б православною, тобто повною та правдивою.

Ми віримо, що Бог став людиною

Крім віри у Трійцю, християни вірять в Бога, який воплотився, який став людиною. Ця божественна Любов, яка існує споконвіку, яка існувала б, не залежно від того, постав би світ чи ні, яка є Творчою Силою, яка подає себе людині, не бажаючи бути десь далеко від неї, від свого створіння. Господь Бог захотів бути близько, бути з нами і бути у нас.

Отож, другою з найважливіших істин християнської віри є віра в те, що друга особа Пресвятої Трійці, Син Божий, взяв на себе людське тіло. Він воплотився від Духа Святого і Діви Марії та став людиною, тобто розділив з нами всю повноту людської природи.

В таїнстві воплочення божественна особа увійшла в глибину людської історії. Тут дуже важливо усвідомити собі, що таїнство воплочення є розвитком, виявом Божої любові. Бо «так Бог полюбив світ, — каже нам євангелист Іван, — що дав Сина свого єдинородного», щоб Він зійшов із небес і став одним із нас (пор. Ів. 3, 16).

Воплочення Бога було добровільним

Таїнство воплочення було добровільним. Син Божий добровільно захотів із своєї любові до людини взяти на себе все те, що позначає людську історію після сумної події гріхопадіння. Він став подібний до нас у всьому, крім гріха, — навчають Святі Отці Церкви. Він добровільно захотів розділити з нами всі труднощі, страждання, невигоди людського життя. Він добровільно захотів взяти на себе муки, страждання і смерть. Він добровільно пішов на смерть задля нашого спасіння. Він добровільно увібрав у себе весь біль і все страждання всього людського роду — від першої до останньої людини, від початку історії людства до її завершення.

Бог увібрав у себе і конкретно мою біль, страждання і сумніви

Отож, можемо сказати, що Син Божий в таїнстві воплочення увібрав в себе також і нашу біль, наші страждання, наші сумніви. Він взяв усе на себе для того, щоби взамін дати нам вічне життя.

Саме через таїнство воплочення Христос увійшов у таїнство пасхальне, позначене стражданнями, смертю і воскресінням. Саме через те, що Він став людиною, добровільно захотів страждати, Він увійшов аж у глибини аду — так далеко, наскільки людина могла втекти від нього, впасти у гріх, так далеко, наскільки могла віддалитися від люблячого Отця, так далеко, наскільки вона могла сама себе позбавити животворящої любові Пресвятої Трійці.

В таїнстві воплочення Син Божий взяв на себе усю повноту людського життя, її природи для того, щоб винести і посадити по правиці Бога і Отця. Тому що після свого страждання, смерті і воскресіння, Він вознісся на небо і возсів праворуч Отця.

Ми святкуємо Різдво, тому що віримо у воплочення Сина Божого

Якщо ми віримо у таїнство воплочення, ми святкуємо Різдво, в якому співаємо: «З нами Бог». Якщо ми віримо в таїнство воплочення, ми розуміємо, ким є той, Хто дав себе добровільно розіп’ясти і в гробі покласти, ким є той, Хто власною силою встав із мертвих і відкрив дорогу в життя усім померлим. Ми тоді бачимо в постаті нашого Ісуса Христа і Спасителя Бога, який рятує, Бога, який спасає, Бога, який відкриває нам двері в життя вічне.

Таїнство воплочення є дуже важливим елементом усього нашого духовного життя. Тим, хто продовжує це таїнство воплочення в тілі сучасного людства, є Дух Святий. Саме через таїнство воплочення той Дух Святий подається кожному з нас як дар воплоченого і присутнього сьогодні між нами у тілі своєї Церкви нашого Господа і Спасителя.

Ми визнаємо таїнство воплочення, коли хрестимося

Ось чому, коли ми християни східної традиції чинимо на собі знак святого хреста, окрім складених разом трьох пальців, які означають те, що ми віримо у Пресвяту Трійцю, двома іншими пальцями доторкаємося до долоні, щоби вказати, що ми віримо у таїнство воплочення єдиного Бога Ісуса Христа, який був водночас і Богом і людиною, Божественною особою, яка незлитно, незмінно, але й нероздільно і у всій повноті поділяла і Божу і людську природи.

Таким чином воплочений Ісус Христос став єдиним посередником між Богом і людьми. Він подолав відстань між створінням і Творцем, між видимим і невидимим, створеним і вічним, і нам, людям, нам, створінням, дав можливість жити тим життям, яким живе наш Бог Творець і Спаситель.

Нехай буде препрославлений наш Господь Ісус Христос, який захотів стати людиною, захотів увійти і в наше особисте життя, захотів взяти на себе, перейнятися усім тим, чим живу я і ви, чим жила людина вчора і чим житиме завтра, для того, щоб в собі об’єднати все небесне і земне. Амінь.

Слава Ісусу Христу!