«Віра світу у правду про Христове Воскресіння залежить від нас, від тих, що увірували», — владика Йосиф у Томину неділю

Неділя, 26 квітня 2020, 20:50

Цього року у Великодні свята Бог відкриває нам двері особистого храму. Пригадаймо собі, що ми і є храмом Святого Духа. Задумаймося: може, карантин і ці всі заборони тиснуть на нас для того, щоб кожен із нас увійшов у власний храм Святого Духа. Кожна умиротворена душа буде шукати в лабіринтах особистого храму правду й істину. Буде шукати відповіді на вічні і фундаментальні питання.

На цьому наголосив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння ГНІХ у Томину неділю.

Сьогоднішню проповідь владика Йосиф розпочав словами з вірша Івана Франка: «Щоб згладилась моя провина, Він дав за мене свого Сина… Він дав душі моїй безсмертність, дав запоруку безпохибну, що як умру, то не загибну, що смерть моя — не скін фатальний, а  вхід до раю тріумфальний».

Після цього зауважив, що саме в цих рядках струменить правдиве джерело віри в сущого і живого Бога, — того Бога, що сам воскресає і дарує воскресіння усім людям.

У сьогоднішньому Євангелії чуємо про те, що Ісус до своїх учнів приходить крізь замкнені двері і говорить до них: «Мир вам!» За словами проповідника, це саме ті слова, котрих учням найбільше бракувало, позаяк вони перебували у страху перед юдеями. Вони замкнулися і не знали, що далі робити. Їм бракувало миру, щоб згадати слова Христа про Воскресіння.

«Мир вам! Нам так бракує усім миру, щоб повірити в Бога. Нам бракує всім миру, щоб повірити в людину. Нам бракує миру, щоб повірити в себе як твір Божий! Змінився світ, Бог змінив цінності. Проте в той час учні Христа ще не могли цього зрозуміти. Крім радості й людського захоплення, нічого більше не випромінювало з апостолів», — наголосив архиєрей.

«Мабуть, віра світу в Христове воскресіння, віра в людину, у Бога, в наші можливості, як часточки божества в цьому світі, залежить від того, наскільки переконливо ми споглядатимемо на рани Христові і з якою впевненістю ми голоситимемо світові, що Христос — це Господь і Бог мій», — додав єпископ-помічник Київської архиєпархії.

«Христос увійшов крізь замкнені двері. Справді, як це могло статися? Чи можливо це? Чи можливо являтися то тут, то там учням і апостолам. Чи можливо воскреснути?» — запитує проповідник.

І пояснює: «Так, бо ми забуваємо, що говоримо про не одного з пророків чи вчителів, а про воскреслого Бога і Господа нашого Ісуса Христа! Він має владу над життям і смертю. Він має у своїй владі дарувати світові мир. Ми ніколи не зможемо повірити так глибоко, переконливо і випромінювати цю правду про Христове Воскресіння, коли в храмі власної душі не знайдемо правдивого Божого миру», — переконаний владика Йосиф.

Архиєрей впевнений, що особистим внутрішнім миром можна побороти як коронавірус, карантинні заходи, так і економічні проблеми та політичні негаразди.

«Сьогодні ми не маємо нагоди водити гаївки, наповнювати велелюдні площі міст, тішитися у релігійних чи суспільних громадах. Проте людина завжди може проповідувати воскреслого і розп’ятого Христа. Замало радіти, що воістину Христос воскрес. Ми мусимо жити так, мусимо змінитися настільки, щоб ті, хто має кризу віри, хто втратив віру, повірили, побачивши наше життя, що Христос воістину воскрес! Щоб вони могли зрозуміти, що не може людина сама змінитися, якщо не вірить у Христове Воскресіння», — додав проповідник.

«Дорогі, завдаймо собі труду своїм правдивим й істинним життям з Богом проповідувати, що Христос воістину воскрес», — на завершення проповіді закликав владика Йосиф.

Департамент інформації УГКЦ