«Тоді, коли в Радянському Союзі були заборонені навіть похоронні процесії, ми йшли Красною площею», - Владика Володимир (Війтишин)

П'ятниця, 24 жовтня 2014, 16:54

Пригадую, коли було Тисячоліття Хрещення Русі-України УГКЦ ще знаходилася в підпіллі. Однак греко-католицьке духовенство вирішило вийти з підпілля, написавши відповідну заяву. Це був протест християнства, яке святкувало своє тисячоліття.

Про це розповідає Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир (Війтишин) у сюжеті «Живого ТБ» про період легалізації УГКЦ.

За словами єпископа, після цього кроку священнослужителі почали  відправляти Літургії вже не переховуючись, а заявляючи, що вони є  священиками УГКЦ.

«Двадцять п’ять років тому я брав участь у спільній поїздці владик і духовенства до Москви, куди ми везли листа з підписами наших вірних про легалізацію нашої Церкви. Пригадую, це був тривожний час Радянського Союзу, в якому великі права мало КДБ. Тому існувала небезпека бути засудженими. Однак ми, пройняті любов’ю до своєї Церкви і народу, зробили крок до нашої легалізації», - продовжує він.

У цій поїздці брали участь єпископи, які пам’ятали ще вільну Церкву, і молодші, котрі народилися вже в часи підпілля. Таким чином греко-католицьке духовенство показало Церкву, яка не змирилася зі своєю ліквідацією, а далі жила.

«Власне цим нашим кроком до легалізації розпочалося голодування на Красній площі, яке продовжилося на Арбаті, доки не була дозволена реєстрація громад УГКЦ. Як пам’ятаєте, у Радянському Союзі були заборонені навіть похоронні процесії, зокрема в Галичині. А ми, одягнувши священичий одяг, ішли Красною площею», - пригадує владика Володимир (Війтишин).

Департамент інформації УГКЦ