«Сьогодні Ісус запрошує нас просто бути поруч Нього», – о. Віталій Храбатин у підсумковій науці

П'ятниця, 10 квітня 2020, 21:28

Сьогодні в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві завершилися великопісні реколекції онлайн. В останній науці, яку виголосив о. Віталій Храбатин, він пригадав кожному християнину про запрошення товаришувати Ісусові у період Його засуду, розп’яття і погребення. Після науки до присутніх звернувся Блаженніший Святослав.

Завершилися сорок днів Великого посту. Відтепер ми запрошені не так до аналізу нас самих, як до товаришування Ісусові у Його дорозі. Про це сказав реколектант на початку науки і пояснив: «Ми запрошені бути біля Ісуса, коли завтра Він воскресить Лазаря. Коли Марія обмиє йому ноги. Бути з Ним, коли Він в’їжджатиме в Єрусалим… Церква запрошує бути поруч, коли Ісус вмиватиме ноги учням. Бути близько, щоби дивитися і потім іти й робити так само, уподібнюючись до Ісуса».

Це запрошення Ісуса – бути, як зауважив о. Віталій, не відповідає критеріям логіки світу, який хоче більше мати, аніж бути. «Не маємо часу для рідних, для близьких, друзів, бо всі біжимо. Ми бігли, допоки світ не зупинився, – наголосив священник і додав: – Тепер же кожен з нас стоїть розгублений і не знає, що робити далі». Отець Віталій поділився власним досвідом служіння у лікарні: коли хтось є хворим, то не очікує багато слів, потіхи, але щоби просто хтось був поруч. Саме до цього сьогодні запрошує нас Ісус – щоб ми просто були поруч із Ним. Без осудження чи нарікання. Просто були».

Продовжив науку священник коментарем уривку про розп’яття з Євангелія від Івана. Отець Віталій ствердив, що євангелист Іван, який споглядав сцену розп’яття власними очима, є для нас прикладом до наслідування на найближчі 10 днів. «Споглядати хрест, – наголосив він, – означає дозволити формуватися у школі Ісуса. Бо хрест не є прикрасою, ані біжутерією, ані оберегом, але школою любові Христового учня». Цієї любові справді потрібно вчитися, оскільки Ісус запрошує любити не так, як хтось, але любити так, як Він. Робити так, як робить Він.

Завершуючи науку, референт Пасторально-міграційного відділу закликав просити Бога, щоби сподобив нас любити такою самою любов’ю, як Ісус, не шукаючи собі оправдань. «Візьмімо три багатства Церкви, які дозволяють зупинитися біля Ісуса і плакати разом з ним – Слово Боже, хрест і Богородицю», – заохотив о. Віталій Храбатин і додав, що сьогодні настав час, аби замовкнути і вслухатися в тишу, в якій промовляє Ісус. Від того, як хто з нас вміє слухати, за словами реколектанта, можемо зрозуміти, чиєю він є дитиною, як сильно він любить свою Церкву та свого Господа і скільки готовий заплатити за це свідчення.

На завершення великопісних реколекцій Блаженніший Святослав подякував усім реколектантам, які виголошувати науки впродовж чотирьох попередніх тижнів: о. Романові Островському, д-ну Даниїлові Ґаладзі, о. Андрієві Нагірняку та о. Віталієві Храбатину. Рівно ж Глава Церкви висловив слова подяки всім, хто брав участь у цих духовних вправах, які «були поєднані з неустанною молитвою захисту до Господа Бога перед обличчям смертельної небезпеки новітньої хвороби».

 

Департамент інформації УГКЦ