«Божий голос говорить про теперішнє», а голос неприятеля про «страх перед майбутнім та смуток через минуле», – Папа Франциск

Неділя, 03 травня 2020, 12:58

Уважно прислухатися до різних голосів, намагаючись розпізнати, звідки вони походять, аби вберегтися від спокус і від лихого заохотив Святіший Отець, застерігаючи під час недільної «віртуальної» зустрічі з вірними від спокуси замикатися у собі.

«Ісус кличе нас на ім’я, кличе нас, бо любить», – сказав Папа Франциск, розпочинаючи свої роздуми, якими він поділився перед проказуванням молитви «Царице Неба» у неділю, 3 травня 2020 року, що в Церкві латинського обряду мала назву «Неділя Доброго Пастиря». Про це повідомляє www.vaticannews.va.

Під час Святої Меси прозвучав уривок з Євангелії від Івана, в якому Ісус описує себе, як доброго пастиря: «Вівці слухаються його голосу; і він кличе своїх овець по імені й виводить їх». Там же читаємо, що існують інші голоси, за якими не слід іти: голоси чужих – злодіїв і розбійників, які бажають вівцям лиха…

Навчитись розрізняти різні голоси

Як зазначив Святіший Отець, ці різні голоси звучать також всередині нас. Існує голос Бога, «Який ненав’язливо промовляє до сумління», та «спокусливий голос», який підбиває до зла. Отже, як відрізнити голос Доброго Пастиря від голосу злодія, «Божі спонуки від нашіптувань лукавого»?

«Розрізняти ці два голоси можна навчитися: вони, в дійсності, говорять різними мовами, тобто, мають протилежні способи того, як стукати до нашого серця», – ствердив Папа. Він пояснив, що «Божий голос ніколи не заставляє: Бог пропонує Себе, а не нав’язується», натомість, лихий голос «спокушає, накидається, примушує», викликаючи сліпучі ілюзії, привабливі емоції, які, однак, проминають… Спочатку спонукає вірити, що ми всемогутні, а потім залишає внутрішню порожнечу. Божий голос, натомість, «виправляє нас з великою терпеливістю» та «завжди підбадьорює нас, завжди підтримує надію».

Минуле, теперішнє і майбутнє…

Святіший Отець звернув увагу на ще одну відмінність. Голос неприятеля «відволікає нас від теперішності та хоче, аби ми зосереджувалися на страхові перед майбутнім та на смутках з минулого». Для цього він розпалює гіркі спогади про зазнані кривди. Натомість, «Божий голос говорить про теперішнє», мовляв, тепер можеш чинити добро, тепер можеш відмовитися від образ, які ув’язнюють твоє серце.

Голоси, що викликають різні запитання

«Два голоси, – вів далі Папа, – викликають в нас різні запитання. Те, що походить від Бога, буде: “Що буде для мене добрим?” Натомість, спокусник наполягатиме на іншому запитанні: “Що мені хочеться робити?” Що мені хочеться: лихий голос завжди обертається навколо “я”, його імпульсів, його потреб, навколо принципу все й відразу. Як дитячі вередування… Божий голос, натомість, ніколи не обіцяє низькопробної радості: він заохочує ступити далі, ніж власне “я”, щоб знайти справжні добро та мир. Пам’ятаймо: зло ніколи не приносить миру, спочатку викликає нестримне бажання, а згодом залишає гіркоту».

Два різні середовища

Врешті, як зазначив Святіший Отець, ці два голоси промовляють в «різних середовищах». Неприятель віддає перевагу темряві, фальші, пліткам, Господнє ж уподобання – в світлі, істині та щирій прозорості. Неприятель нашіптуватиме: «Замкнися в собі, тебе і так ніхто не розуміє, не довіряй», а добро, навпаки, запрошує відкритися, «бути довірливими до Бога і до ближніх».

«Дорогі браття й сестри, в цей час чимало думок і турбот спонукають нас заглибитися в себе самих. Будьмо уважними до голосів, які потрапляють у наше серце. Запитуймо себе, звідки вони походять. Просімо благодаті розпізнавати та слідувати за голосом Доброго Пастиря, Який виводить нас із огорож егоїзму та веде на пасовиська справжньої свободи. Нехай же Богородиця, Матір доброї Поради, спрямовує та супроводить нас у цьому розпізнаванні», – побажав Папа.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами www.vaticannews.va