Глава УГКЦ у Василькові: «Подія Обрізання - прообраз таїнства Хрещення, що є дверима до джерел благодаті Духа Святого»

Четвер, 14 січня 2016, 19:30

14 січня ми святкуємо три події в один день. Найперше, сьогодні збігає восьмий день після народження Ісуса. А за законом Мойсея, кожне хлоп’я ізраїльське отримувало своє ім’я восьмого дня після народження, після обряду обрізання. Тож восьмиденне хлоп’ятко Ісус обрізується і отримує ім’я, під яким ми Його знаємо.

Зображення 1 / 6 Використовуйте клавіші для перегляду

Про це сказав під час проповіді Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав 14 січня в парафії Святого великомученика Юрія, що у Василькові біля Києві.

Тож, за словами проповідника, ім’я новонародженого Дитяти ангел об’явив у сні святому Йосифу ще перед народженням. Про це ім’я каже Святе Письмо, що «немає іншого імені під небом, через яке людина може отримати вічне життя і спасіння, як ім’я Ісус».

Друга подія – пам'ять святого Василія Великого, Отця і Учителя Церкви, Архиєпископа Кесарії Кападокійської, який цього дня увійшов у вічність. А третя - початок нового року за юліанським календарем.

«Ми, як люди, розрізняємо минулий, теперішній і майбутній часи. Людина відчуває, що її життя - плинна ріка постійних змін, над якими вона повністю не панує. Навіть більше, вона є заручником тих часів, які невпинно змінюють один одного. Тому людина шукає того, що є вічне і не переминає. Вона шукає Божого часу», - пояснив далі він.

Святе Письмо каже, що в Бозі немає трьох часів. Бог – вічний і понад часом. «У Нього вічний теперішній час. Тому людина прагне перейти з людського мінливого часу у вічне Боже «зараз». У Старому Заповіті Бог дав місток того переходу – Заповіт, Союз, який вперше уклав із Авраамом, коли Ісакові було вісім днів. Знаком того Союзу було тілесне обрізання. Цей місток був лише передсмаком перед більшим і досконалим», - сказав Глава УГКЦ.

Читаємо у читанні Апостола, що тим моментом, коли випадає можливість увійти людині в повноту часу, є особа Ісуса. Апостол Павло каже, що в Ньому тілесно спочиває вся повнота божества. «Сьогодні моментом входження у Божий простір є Святі Тайни, які є благодаттю Святого Духа, бо наповнюють нас тою самою повнотою, яку приніс у собі тілесно Ісус. Обрізання є прообразом таїнства  Хрещення, що є дверима до всіх інших джерел благодаті Духа Святого. Той, хто пережив Хрещення і приймає Святі Тайни, уже на землі живе життям вічним. Це те, що Бог нам сьогодні хоче сказати, що те запрошення, яке Він колись дав Авраамові в повноті сьогодні ми можемо досвідчити», -додав він.

Постать святого Василія – приклад вічного оновлення.  «Усякі немочі, зло, болі і страждання ми завжди прагнемо залишити у старому році. Та новизна не приходить зі зміною цифр в календарі, а від того, що ми входимо у Божий час. Святий Василій - приклад постійного оновлення Церкви, бо був реформатором богослов’я, Літургії, монашого життя. Його вчення - сьогодні подих свіжого повітря у наших пошуках, роздумах», - наголосив Предстоятель Церкви.

На переконання проповідника, у Василькові народ Київської Русі бачив оновлене нове життя Рівноапостольного князя Володимира. Бо це місто було збудоване як південна фортеця, що мала захищати Київ з півдня. Святий Володимир тут мешкав зі своєю чисельною родиною, але був змушений переглянути сімейне життя, коли став християнином. І він це зробив і надав місту своє нове хрещальне ім’я на честь Василія Великого.

«Наша громада тут розпочала новий рік у маленькому новому храмі. Ще п’ять років тому ми святкували тут Божественну Літургію в офісному приміщенні міського Будинку культури. За цей проміжок часу ми досвідчили, що силою Духа Святого ми здатні творити щось нове і краще. Ви розпочинаєте новий рік у новому храмі, який є надією на те, що незабаром тут постане величавий храм»,  - сказав Блаженніший Святослав.

Департамент інформації УГКЦ