Глава УГКЦ в Долині очолив святкування з нагоди 100-річчя від дня народження Блаженнішого Мирослава Івана (Любачівського)

Ми вдячні сьогодні цій долинській землі за те, що дала УГКЦ і українському народові такого провідника, яким був Отець і Глава УГКЦ Мирослав Іван (Любачівський). Цього дня ми святимо вперше в історії нашої Церкви пам’ятник, який споруджений на його честь. Адже Церква має святий обов’язок пам’ятати своїх наставників і дякувати Богу за дар їхнього життя і служіння.

Про це сказав Глава і Отець Блаженніший Святослав у проповіді під час Архиєрейської Божественної Літургії, що відбулася в храмі Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ в Долині, що на Івано-Франківщині, 10 серпня 2014 року з нагоди 100-річчя від дня народження Блаженнішого Мирослава Івана кардинала (Любачівського).

Продовжуючи проповідь, Першоієрарх Церкви зазначив, що багато людей сьогодні себе запитують, як можна бути святим у грішному світі. «Жити по-християнськи означає  покладати всю свою надію на Бога. Наскільки людина поєднана вінцем віри зі своїм Спасителем, настільки вона здатна перебороти зло добром», - пояснив він.

Розмірковуючи про життя кардинала Мирослава Івана, Глава УГКЦ зауважив, що слова  «Господь - кріпость моя» стали гаслом життя його попередника. За словами проповідника, коли Блаженніший Мирослав Іван покинув Долину, він занурився в буремне життя стрийської гімназії, де творилися закутки українського визвольного руху. Згодом він навчався у Львівській богословській академії.  Потім, у найнебезпечніші роки для Європи, вчився в Австрії та Римі. «Усе своє життя він ішов поверх розбурханого моря, цілковито довіряючи своє життя Богові. Саме його Господь покликав повернути до княжого Львова освідок УГКЦ з вигнання додому», - додав він.

Як розповів Блаженніший Святослав, згодом «цей провідник УГКЦ і народу тріумфально повернувся на Батьківщину, яка теж тоді була подібна до розбурханого моря». «Проте він з постаттю молитовного і лагідного старця, тримаючи Ісуса за спасительну руку, провадив човном Церкви», - підкреслив проповідник.

Насамкінець Предстоятель Церкви додав, що саме кардинал Мирослав Іван 20 років тому поставив  його в сан ієрея, а згодом  скерував теперішнього очільника УГКЦ на студії до Рима.

«Скарб життя Блаженнішого Мирослава Івана важливо зробити скарбом особистого життя віруючих людей у сучасному світі», - сказав наприкінці проповіді Глава Церкви.

     Урочистості з нагоди 100-річчя від дня народження Блаженнішого Мирослава Івана кардинала (Любачівського) продовжилися освяченням пам’ятника на його честь. Після цього Глава Церкви поспілкувався із представниками місцевих мас-медіа.

Трохи згодом Блаженніший Святослав освятив пам'ятник подружжю Омеляна та Тетяни Антоновичів.

Додамо, що Омелян Антонович свого часу реконструював корпус Бакалаврської бібліотеки Києво–Могилянської академії, реставрував будівлі Львівської національної бібліотеки імені Василя Стефаника, у Долині відновив церкву ХVІІ століття, музей «Бойківщина» імені Тетяни та Омеляна Антоновичів і пам’ятник «Борцям за волю України». Понад півсотні відомих діячів у галузі української історії, політики і культурології удостоєні відзнак Фундації Антоновичів. Подружжя заснувало її в США три десятиліття тому. Лауреатами премії стали такі знакові постаті вітчизняної літератури, як Василь Барка, Василь Стус, Іван Дзюба, Микола Вінграновський, Іван Драч, Юрій Андрухович, Оксана Забужко. З–поміж неукраїнців нею нагородили авторитетного політика Збігнева Бжезінського за книгу «Велика помилка: народження і смерть комунізму в двадцятому столітті».

Департамент інформації УГКЦ

DEBUG

0.0451
clr:28
cch:-no-
sql:0.0217
csql:0.0000
out: 0.0000
..........
M: 3,095,688
m: 2,728,792