Статут ордену Митрополита Андрея Шептицького

 

ДОДАТОК до

Вих. ВА 19/310

СТАТУТ

відзнаки Отця і Глави УГКЦ

«Орден митрополита Андрея Шептицького»
 

Загальні положення

  1. Орден митрополита Андрея Шептицького (далі – Орден) є однією з почесних відзнак Української Греко-Католицької Церкви, встановленою для нагородження за видатні особисті заслуги у сферах подвижництва та церковно-державно-суспільних відносин, в яких втілюються цінності та ідеали, які сповідував праведний митрополит Андрей (1865-1944).
  2. До комплекту відзнаки Ордена входять: знак Ордена, мініатюра Ордена, розетка Ордена і грамота до Ордена.
  3. Рішення про відзначення Орденом приймає Отець і Глава УГКЦ, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, отримавши згоду членів Постійного Синоду. 
  4. Орденом можуть бути нагороджені фізичні особи, громадські чи церковні інституції, представники Церков і релігійних спільнот, а також світські особи, зокрема громадські діячі, які своєю працею втілюють в життя принципи і засади, якими жив і служив Церкві і народові праведний митрополит Андрей Шептицький.
  5. Підставою для нагородженням Орденом є:
  • активна громадсько-суспільна позиція у протистоянні злу; моральний авторитет, визнаний Церквою чи суспільством; самовіддана праця у плеканні та захисті християнських цінностей, таких як право на життя, свободу і особисту гідність; громадянська мужність, самопожертва, подвиг (героїчний суспільно-значимий вчинок);
  • подвижництво у сфері міжнаціонального примирення, міжрелігійного та екуменічного діалогу, церковно-державно-суспільних відносин; державницька позиція, поєднана з високим моральним авторитетом; тривала та послідовна державотворча діяльність на християнських засадах; втілення основних принципів соціального вчення Церкви у всіх сферах суспільного життя; захист інтересів Церкви; розвиток духовності та автентичного патріотизму.
  1. Повторне нагородження Орденом тієї самої особи не здійснюється.

Порядок представлення до нагородження та вручення Ордена

  1. Подання  про  відзначення  Орденом скеровують до Отця і Глави УГКЦ члени Синоду Єпископів УГКЦ. 
  2. Члени Синоду Єпископів УГКЦ надсилають  на  ім'я  Отця і Глави УГКЦ через канцелярію Патріаршої курії такі документи:
  • прохання про відзначення (подання); 
  • клопотання про відзначення встановленого  зразка;
  • біографічна довідка пропонованої особи.
  1. У клопотанні про відзначення вказуються конкретні заслуги особи,  згідно з п. 1, 4 і 5 цього Статуту.
  2. Відповідальність за достовірність даних, вказаних у тексті подання та клопотання про відзначення, несе член Синоду Єпископів УГКЦ, який здійснив подання.
  3. До клопотання про відзначення можуть додаватися рекомендації авторитетних осіб або інституцій із зазначенням конкретних заслуг особи, яку представляють до відзначення.
  4. Отець і Глава УГКЦ вивчає отриману документацію та, за потреби, звертається за додатковими даними чи уточненнями до компетентних осіб.
  5. На розгляд Постійного Синоду УГКЦ виносяться лише ті кандидатури, документація щодо яких є повна і опрацьована належним чином, відповідно до цього Статуту.
  6. Грамоту до Ордена підписує Отець і Глава УГКЦ, отримавши згоду членів Постійного Синоду Єпископів УГКЦ.
  7. Особі, удостоєній Ордена, Отець і Глава УГКЦ вручає знак Ордена, мініатюру Ордена, розетку Ордена й грамоту до Ордена.
  8. Вручення Ордена здійснюється  в урочистих обстановинах. 
  9. Перед врученням Ордена оголошується грамота Отця і Глави УГКЦ про відзначення.
  10. Копія грамоти до Ордена залишається в архіві Канцелярії Патріаршої курії.
  11. З доручення Отця і Глави УГКЦ Орден лауреатові може вручити уповноважена особа.
  12. Відповідальність за організацію урочистості для вручення Ордена покладається на Відділ протоколу Патріаршої курії. 
  13. Посвідчення про отримання Ордена підписується нагородженим та разом з копією грамоти зберігається в Канцелярії Патріаршої курії. 
  14. У разі, коли  нагороджений  через  хворобу  або  іншу  поважну причину  не  може особисто взяти участі в церемонії вручення, Орден вручають за місцем перебування лауреата або через довірену особу.
  15. У  разі  смерті  нагородженого,  якому  за життя Орден  не  було  вручено,  або у разі відзначення особи посмертно Орден передається:
  • церковній структурі, до якої перед смертю належав лауреат – у випадку неодруженого духовенства;
  • вищому настоятелеві чернечого інституту лауреата – у випадку богопосвячених осіб;
  • найближчим родичам лауреата – у випадку одруженого духовенства та мирян.

Порядок позбавлення Ордена

  1. Особа може бути позбавлена Ордена за рішенням Отця і Глави УГКЦ, прийнятим за згодою членів Постійного Синоду.
  2. Підставою позбавлення Ордена можуть бути публічні дії чи скандальна поведінка, які компрометують цінності та ідеали, що є основою вручення Ордена.
  3. Отець і Глава УГКЦ видає відповідний декрет про позбавлення нагороди та подає інформацію про це до загального відома.
  4. З моменту набирання чинності декрету про позбавлення Ордена нагороджена особа втрачає всі права та привілеї, пов'язанні з цією відзнакою.

Затвердження Статуту Ордена та змін до нього

  1. Цей Статут затверджує Отець і Глава УГКЦ, отримавши згоду членів Постійного Синоду УГКЦ.
  2. Зміни та доповнення до цього Статуту затверджує Отець і Глава УГКЦ, отримавши згоду членів Постійного Синоду.

Ескіз та опис Ордена

<p><iframe allowfullscreen="true" allowtransparency="true" frameborder="0" height="400" scrolling="no" src="http://ugcc.tv/media/gallery/intxt/o/r/orden_m_a.jpg?timestamp=1571221087" style="border:none;overflow:hidden" width="100%"></iframe></p>

 

Основою знака Ордена є рівносторонній хрест із декорованими кінцівками.

Хрест виконаний зі срібла, по краю – позолочені пруги. Поверхня хреста декорована текстурою. Усі частини хреста прикрашає  рослинний декор. 

У центрі знака на круглому медальйоні на срібно-металевому тлі розміщений барельєфний портрет праведного митрополита Андрея. По колу розташований напис «МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ», виконаний позолоченими літерами (срібло з позолотою). По краю медальйона та напису – позолочені срібні пруги. Хрест увінчано митрою та рослинним декором із позолоченого срібла, які з’єднані за допомогою шарніра. Позаду медальйона, по діагоналях, розміщені жезл і хрест митрополита (срібло з позолотою), кінці яких розташовані обабіч нижньої частини рівностороннього хреста.

На зворотному боці знака викарбувані митрополичий герб Андрея Шептицького (у центрі), номер знака Ордена та клеймо виробника (на нижній частині хреста), клеймо проби дорогоцінного металу (на верхній частині хреста). Ширина знака Ордена 45 мм.

За допомогою кільця знак з’єднаний із м’якою колодкою з муарової стрічки; на зворотній стороні колодки – застібка для кріплення до одягу. Тип кріплення – затискна шпилька. Стрічка до знака Ордена – білого кольору  з двома повздовжніми смугами по краях золотистого кольору завширшки по 3 мм. Ширина стрічки 32 мм.

Мініатюра знака виготовляється в масштабі 1:2. Мініатюра не містить на аверсі текстового напису, а на реверсі, замість митрополичого герба, викарбуваний номер мініатюри Ордена. Стрічка до мініатюри Ордена – білого кольору з двома повздовжніми смугами по краях золотистого кольору завширшки по 1 мм. Ширина стрічки 20 мм. Тип кріплення – цанга.

Розетка Ордена – це ґудзикоподібний металевий круг діаметром 10 мм з бортиком заввишки 4 мм, обтягнутий муаровою стрічкою у формі 8-променевої зірочки білого кольору із двома золотистими променями ліворуч і праворуч. Діаметр розетки 12 мм. Тип кріплення – цанга-метелик.

Грамота до Ордена – це паперовий документ розміру А-4, виданий Отцем і Главою УГКЦ нагородженій особі відповідно до Статуту Ордена.