Глава УГКЦ запросив вірних пробачити своїх ворогів і здійснити мандрівку в самих себе, щоб не бути лицемірами

Коли людина тримає біль, жаль на іншу людину, не здатна простити їй завданої кривди, тоді наче перебуває зв'язаною ланцюгами зі своїм кривдником. Це дивний феномен, який сьогодні досліджують навіть науковці й психологи. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у проповіді під час Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Сиропусну неділю.

Проповідник відзначив, що ця неділя, яка називається Сиропусною, впроваджує нас у духовну мандрівку Великого посту – часу, коли ми покликані чинити діла покаяння, коли ми покликані зосередити нашу увагу не на зовнішній дійсності. Глава Церкви просить нас у діалозі з Богом обмірковувати всі наші наміри й вчинки і задати собі два фундаментальних питання: чому і задля чого я роблю певний вчинок, беруся до якоїсь справи? «Бо часом навіть найкраща річ може бути сфальшована, опоганена невластивим наміром. І ось ми чуємо сьогодні в Євангелії про те, що коли людина чинить добрі діла: постить, молиться лише про людське око, аби люди бачили її побожність і аскетизм, тоді, властиво, вона є лицеміром. Вона не знає справжнього релігійного змісту, християнського життя», – сказав він.

Під час Великого посту ми завжди намагаємося відвернути власну увагу від усього того, що краде нас у самих себе, забирає наш час, відмовляємося від розваг, приємностей з однією метою – зосередитися на духовному житті. Цю подорож святий Августин описує в такий спосіб: від зовнішнього – до внутрішнього, від нижнього – до вишнього.

«Хто ніколи не постив, – вважає духовний лідер, – хто ніколи не мандрував усередину самого себе, хто ніколи не зумів у глибині свого серця піднятися від нижнього до вищого мотиву, змісту свого життя, той живе у світі ілюзій, незнання самого себе, таємниці не тільки про Божу присутність, а про самого себе».

Тож Блаженніший Святослав запросив усіх вірних Церкви зробити перший крок у тій мандрівці і відтак не задля людського ока та похвали чинити діла покути й милосердя, а саме для того, щоб усе своє життя, усі його глибинні  виміри принести перед Боже обличчя. І Отець, який бачить таємне, воздасть нам явно.

Як перший крок у цій мандрівці, Глава Церкви радить, щоби ззовні ввійти в себе на християнському аскетичному шляху, здійснити акт прощення. Тому цей день називається ще неділею Всепрощення. Ісус Христос сьогодні каже нам: «Якщо ви не простите людям провини їхні, то і Отець ваш Небесний не простить вам».

Чому таким важливим є цей перший крок? Бо цей біль, ця кривда, сковуючи нас ланцюгами ненависті і нездатності простити, не пускає нас у духовну мандрівку до Божого обличчя. «Той, – наголошує проповідник, – хто здатний простити, не тільки може перемогти свого кривдника, а й звільняється для подорожі. Тому так важливо, щоб сьогодні ми пригадали тих, хто нас скривдив, і спробували розв'язати вузли з тим, хто нас зранив».

«Простіть тій особі, – закликав він, – помоліться за неї, і тоді зможете зробити крок у глибину власного духовного світу. Там, на глибині, вас чекає справжній скарб, яким є сам Господь. Той скарб ні міль не точить, ні іржа не нищить. Там, на глибині свого серця, ви зустрінете люблячого, милосердного, вічного Бога, який готовий вас обійняти і наповнити своїм світлом. І тоді, справді, людина, яка мандрує дорогою Великого посту, не має чого сумувати. Її обличчя завжди сяє світлом. Бо вона випромінює світло того Господа, якого бачить у глибині свого серця».

Насамкінець проповіді Блаженніший Святослав побажав усім вірним та людям доброї волі світлої і радісної мандрівки під час Великого посту. «Не змарнуйте його, бо піст є особливим часом спілкування і зближення між Богом і людиною», – закликав він.

Департамент інформації УГКЦ,
фото: Олександр Савранський