Відбулася перша сесія Синоду Єпископів УГКЦ 2021 року

Середа, 31 березня 2021, 15:24

30 березня 2021 року відбулася перша сесія цьогорічного Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. З огляду на карантинні обмеження, запроваджені урядами країн у зв’язку з пандемією коронавірусу Сovid-19, Синод Єпископів проходив у форматі телесесії (онлайн).

У засіданні Синоду взяли участь 45 владик з України та поселень. Після вступної молитви та привітання, яке виголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, найстарший за архиєрейською хіротонією владика Василій Лостен прочитав від імені усіх синодальних отців присягу про збереження таємниці і відтак Синод розпочав своє діяння.

На цю першу сесію Синоду Єпископів було винесено кілька важливих питань, зокрема про синодальне діяння в умовах карантину та про душпастирське планування в Церкві на ближчу і дальшу перспективи.

Формат синодального діяння

Блаженніший Святослав, аналізуючи досвід минулого року, зазначив, що цей досвід виявися досить успішним, про що він отримав схвальні відгуки з Апостольської Столиці. Утім, зважаючи на пандемію та  пов'язані з нею карантинні обмеження, Глава УГКЦ запропонував збільшити тривалість синодального діяння і провести цьогорічний Синод Єпископів впродовж кількох окремих сесій у форматі онлайн.

Між цими пленарними сесіями, у яких братимуть участь усі члени Синоду Єпископів, пропонується провести низку регіональних зустрічей владик для обговорення та опрацювання тем і документів, що відтак будуть винесені на затвердження осінньою пленарною сесією. Таким чином, синодальні отці на регіональних зустрічах зможуть розглянути питання соціального служіння, літургійні та канонічні документи.

Напрацювання душпастирської стратегії'2030

Окрему увагу було присвячено питанню душпастирського планування на період до 2030 року. Підсумки робочої групи, яка впродовж останніх двох років підготовляла це питання, представив її голова — високопреосвященний архиєпископ Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський. Він розказав про період «слухання», під час якого члени робочої групи провели опитування серед духовенства та монашества, а також мали низку зустрічей з представниками різних груп вірних УГКЦ — мирян, молоді, інтелігенції та жіноцтва, а також з експертами з середовища Католицької Церкви на поселеннях. За підсумками цих зустрічей робоча група висловила свої рекомендації та пропозиції щодо подальшого душпастирського планування в УГКЦ на ближчу і дальшу перспективу. Було, зокрема, наголошено на важливості запевнити зв'язок душпастирського планування і діяння з програмою «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом», наголосивши не лише на парафіяльній спільноті як такій, а й на людині, якій Церква покликана служити і якій слід допомогти в її духовному зростанні як Христового учня-місіонера. Орієнтирами в душпастирському плануванні має бути натхнення, яке дає усій Католицькій Церкві Вселенський Архиєрей Франциск, коли закликає Церкву діяти у ключі душпастирського навернення та ставати щоразу більше Церквою, яка виходить на периферії сучасного світу, щоб послужити людині і людству в дусі Христової любові.

Синодальні отці погодилися з доповідачем щодо необхідності розвивати культуру християнської близькості в межах церковної спільноти, забезпечувати духовний супровід, відкритість і прозорість як характерні ознаки цієї близькості, а також витривало працювати над зціленням духовних ран і травм народу. Речник робочої групи представив першу християнську спільноту так, як вона описана в Діяннях апостолів, а також досвід підпільної УГКЦ як «іконічний образ», до якого поликані уподібнюватися сучасні парафіяльні громади. Владика Борис закликав черпати з Божого Слова і з живого досвіду катакомбної Церкви натхнення до життя молитви, слухання Божого Слова та жертовного служіння ближнім.

Церква, яка долає бар’єри

У дискусії над основними напрямами душпастирського планування отці Синоду погодилися з пропозицією робити наголос на євангелізаційному і місійному вимірі Церкви, до чого також закликав у своєму програмному слові з нагоди 10-ліття патріаршого служіння Блаженніший Святослав. Практично, це повинно означати подолання бар’єрів: мовних, культурних, етнічних, расових та клерикально-ієрархічних, щоб відкривати щораз більшій кількості людей доброї волі багатство і красу Христового Євангелія, яким бажає жити УГКЦ в Україні та на поселеннях.

Окрім цього, владики Синоду Єпископів УГКЦ під час обговорення питання душпастирського планування погодилися сфокусувати душпастирську увагу на родині, яка має ставати дійсною «домашньою Церквою» і таким чином сприяти розбудові Тіла Церкви та здійсненню її місії у світі.

Завершення синодального засідання

Наступним етапом цьогорічного синодального діяння будуть регіональні зустрічі владик, які пройдуть наприкінці червня та матимуть за основну тематику розгляд соціальних питань і обмін досвідом душпастирства в умовах пандемії.

Наприкінці засідання владика Богдан Дзюрах від імені усіх зібраних ще раз привітав Блаженнішого Святослава з нагоди першого 10-ліття його патріаршого служіння. Відтак Предстоятель УГКЦ від себе і від усього Синоду подякував преосвященному владиці Богданові Дзюраху за довголітнє служіння Секретарем Синоду Єпископів УГКЦ і привітав преосвященного владику Ярослава Приріза з днем народження, який збігся із проведенням сесії Синоду.

Завершилася перша сесія цьогорічного Синоду Єпископів УГКЦ молитвою до Пресвятої Богородиці та побажаннями Предстоятеля усім синодальним отцям благословенного завершення Чотиридесятниці та радісного святкування світлого свята Воскресіння Христового.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
synod.ugcc.ua