Поради владики Богдана Дзюраха щодо підготування до доброї проповіді

Четвер, 12 листопада 2020, 07:00

Рекомендаціями про те, як добре підготуватися до проповіді, владика Богдан Дзюрах, секретар Синоду Єпископів УГКЦ, поділився у радіопрограмі «Добра розмова» із ведучою Галиною Бабій на «Живому радіо. Воскресіння».

  • Проповідник є свідком Слова, яке він передає вірним, а тому це Слово спершу мусить перейти через його власне життя, через його серце.
     
  • Слово проповіді має бути поживою, а не просто інформацією.
     
  • Слово проповіді має давати відповідь віри на те, що переживає суспільство, людство і окрема людина.
     
  • Проповідь не може бути абстрактною, відірваною від життя, але має вносити Божу дійсність і Божу благодать у конкретику щоденного людського життя.
     
  • Два джерела, які повинен мати під рукою проповідник для підготовки доброї проповіді, а саме — Святе Письмо і щоденна газета.
     
  • Слід позбутися комплексу всезнання і не намагатися у проповіді дати відповіді на всі запитання.
     
  • Людський жест співчуття, милосердя, навіть сльоза, яка прокотиться по твоєму обличчі, коли ти присутній на похороні, це — теж проповідь.
     
  • Будь-яка проповідь вимагає щирості, автентичності і любові.

  • Щоб розібратися у вирі інформації, слід мати внутрішні духовні «антени», які мають бути налаштовані на правду, на добро і на любов; а це осягається завдяки молитві.
     
  • Першим етапом підготовки до проповіді є твоя особиста зустріч зі Словом Божим на молитві.
     
  • Досвідчені проповідники радять, щоби вже в понеділок перечитати євангельський уривок з наступної неділі, і носити його в своєму серці, в духовному «лоні».
     
  • Першим адресатом Божого Слова, слова проповіді завжди є сам проповідник.
     
  • Коли Боже Слово «зачепить» тебе особисто, щось у тобі пробудить, тоді ти зможеш поділитися ним з іншими у автентичний спосіб.
     
  • Від нас люди не очікують «гарних» проповідей, не очікують, щоб ми були красномовними; люди очікують автентичності і щирості, тому, якщо проповідник намагається жити тим, що проповідує, його слова є переконливими.

  • Свого часу Блаженніший Любомир поділився таким спостереженням: «Мені багато хто казав: „Владико, як гарно Ви сьогодні проповідували!“, але ще ніхто не сказав мені: „Владико, завдяки Вашій проповіді я став кращим“. Але саме про це ідеться: щоб Боже Слово перемінювало наше життя, робило нас кращими.
     
  • Успішність проповіді ніколи не вимірюється «вподобайками» на наших сайтах чи похвалами в коментарях, бо все це — емоційні реакції, натомість глибинні зрушення, які відбуваються в душі людини, непідвладні зовнішнім оцінюванням.
     
  • Проповідники не є власниками Слова, а тільки Його слугами.
     
  • Під час Літургії Слова ми усі слухаємо Євангеліє, тому, коли диякон читає Євангеліє, священнослужитель повинен разом з усіма дуже уважно слухати це Боже Слово.
     
  • Ніколи не можна казати чи думати: «Я вже знаю це Євангеліє», бо ми, люди, ніколи до кінця не будемо знати усієї ширини, глибини і краси Божого Слова; Боже Слово мусить нам кожного разу наново об’являтися.
     
  • Проповідника творять слухачі. Бувають ситуації, коли ти можеш бути дуже добре підготовленим, але проповідь тобі «не йде», є якісь блокади в аудиторії, які ти можеш відчувати; натомість, коли слухачі є відкритими, тоді буває дуже легко говорити таким людям про Бога.
     
  • Людська недоля, людська рана нераз стають тим шляхом, яким Божа благодать і Божа любов входять у людське життя.

  • Можливо, Бог допустив цю нинішню ситуацію пандемії коронавірусу, щоб людство більше відкрилося на це Боже послання, змістом якого завжди є любов, надія, милосердя.
     
  • Я нераз відчуваю вдячність слухачів. У нашому Патріяршому соборі є дуже добрі вірні, тому тут дуже легко проповідується.
     
  • Після проповіді треба пильнувати себе, не впадати в якесь самолюбство, марнославство, розуміючи, що ти — слуга, сказав те, що мав сказати, зробив, те, що мав зробити, — зараз Слово має діяти без тебе, під впливом Божої благодаті, яка діє в людських серцях.
     
  • Боже Слово, подібно до зерна, лише тоді виконає свою роль, коли принесе плоди у нашому житті.

Варто зазначити, що своїми рекомендаціями владика Богдан Дзюрах поділився у контексті презентації власної книги проповідей «Трапеза милосердя». Ця книга є збіркою проповідей і відгомоном актуальних подій, якими жили Церква і українське суспільство у попередні роки. Збірка містить вибрані проповіді на усі неділі церковного року, більшість з яких автор виголосив в Україні та на поселеннях упродовж минулих років свого єпископського служіння. Ця книжка є плодом особистої зустрічі автора з Божим Словом у роздумах і молитві та має на меті поділитися власним духовним досвідом з душпастирями, богопосвяченими особами та вірними мирянами. Кожна проповідь має свою назву, в якій виражена її основна думка, та всі вони пов’язані єдиною червоною ниткою, якою є Боже милосердя — серце усієї Христової Благовісті. Збірка розрахована на широке коло читачів, зацікавлених духовним зростанням через особисту участь у трапезі Божого Слова та може стати корисною рівно ж для сучасних проповідників Євангелія у їхньому служінні.

Придбати книгу владики Богдана Дзюраха «Трапеза милосердя» можна у видавництві «Свічадо» за цим посиланням.

Департамент інформації УГКЦ за матеріалами Пресслужби Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ