Статут Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви

Середа, 12 квітня 2017, 17:56

СТАТУТ
СИНОДУ ЄПИСКОПІВ
КИЄВО-ГАЛИЦЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Преамбула

Отримавши згоду Синоду Єпископів УГКЦ та згоду Апостольського престолу, Отець і Глава УГКЦ, з огляду на заснування нових митрополій, 21 листопада 2011 року Божого окреслив, що до Києво-Галицької митрополії УГКЦ (далі - митрополія) належать Київська архиєпархія, Луцький, Донецький, Харківський, Одеський та Кримський екзархати, а також престол древнього Галича.

Києво-Галицької Митрополія УГКЦ охоплює територію в адміністративних межах: Київська архиєпархія – Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська, Вінницька області та місто Галич; Луцький екзархат – Волинська та Рівненська області; Донецький екзархат – Донецька, Луганська, Запорізька та Дніпропетровська області; Харківський екзархат – Харківська, Сумська та Полтавська області; Одеський екзархат – Одеська, Кіровоградська, Миколаївська та Херсонська області; Кримський екзархат – Автономна Республіка Крим.

Синод Єпископів, який проходив у Львів-Брюховичі 4–11 вересня 2016 року Божого, затвердив типовий Статут митрополії УГКЦ, а Отець і Глава Церкви проголосив його 13 грудня 2016 року Божого.

У цьому документі Синод Єпископів, визначаючи права та обов’язки Митрополитів і Митрополичих Синодів, наголосив, що кожна митрополія повинна мати власний Митрополичий Синод, через який здійснюється виконання рішень, прийнятих на Синоді Єпископів УГКЦ.

У своїй діяльності Синод Єпископів Києво-Галицької Митрополії (далі Митрополичий Синод) керується ККСЦ, Канонами партикулярного права УГКЦ, типовим Статутом митрополії УГКЦ і цим Статутом.

 

Загальні засади

Арт. 1. § 1. Митрополичий Синод скликається для виконання законів Синоду Єпископів УГКЦ, збереження та розвитку духовної, літургійної та богословської спадщини, утвердження канонічної дисципліни, вирішення важливих душпастирських та інших питань, координації дій єпископів даної провінції та обміну інформацією – шляхом укладення відповідних рішень.

§ 2. Митрополичий Синод не наділений законодавчою владою.

§ 3. Для забезпечення належної кадрової політики в усіх напрямках церковного життя Митрополичий Синод постійно працює над поповненням списку можливих кандидатів до майбутніх іменувань у митрополії. Він також формує список кандидатів на єпископів для подання на розгляд Синоду Єпископів УГКЦ зі збереженням права окремих єпископів митрополії пропонувати власних кандидатів на єпископство (пор. кан. 182, § 1 ККСЦ).

 

Арт. 2. § 1. Членами Митрополичого Синоду є всі висвячені єпископи певної церковної провінції (єпархіальні єпископи, єпископи-помічники, екзархи, єпископи-емерити).

§ 2. Адміністратор екзархату, що не є єпископом, бере участь у засіданнях Митрополичого Синоду, маючи дорадчий голос, хіба щось інше буде вирішене Митрополичим Синодом.

§ 3. Не можуть бути членами Митрополичого Синоду єпископи, які:

  1. настільки недієздатні, що не спроможні на людський акт (кан. 953, § 1, п. 1 ККСЦ);
  2. перенесені з єпископату на нижчий ступінь або позбавлені духовного стану (кан. 1433 ККСЦ);
  3. публічно зреклися віри Католицької Церкви, публічно відійшли від єдності з Католицькою Церквою або покарані карою великої екскомуніки (кан. 953, § 1, п. 3, 1434 ККСЦ).

 

Арт. 3. § 1. Пастирська опіка єпископів над справами всієї митрополії виявляється через їхню активну участь у засіданнях Митрополичого Синоду, а також через їхній постійний фінансовий внесок, який використовується для функціонування секретаріату та належного перебігу самого Синоду.

§ 2. Суму цього внеску вирішують єпископи раз на рік згідно з бюджетом, запропонованим Отцем і Главою УГКЦ.

 

Підготування і скликання

Арт. 4. § 1. Скликає Митрополичий Синод, відповідно готує питання, які слід на ньому розглянути, головує на Синоді, переносить його, відкладає, припиняє і розпускає Отець і Глава Церкви.

§ 2. Митрополичий Синод скликається:

  1. упродовж трьох місяців після чергового Синоду Єпископів УГКЦ для вивчення прийнятих на цьому Синоді рішень і законів та опрацювання програм їх реалізації в митрополії;;
  2. у перший місяць літа для представлення звіту про виконану роботу в рамках підготовки звіту на Синод Єпископів УГКЦ;
  3. коли, на думку Отця і Глави Церкви, цього вимагають вагомі потреби митрополії чи її вірних; однак перед тим слід вислухати думку єпископів очолюваної ними митрополії;
  4. на вимогу третини єпископів-членів Митрополичого Синоду.

 

Арт. 5. § 1. На Митрополичий Синод Отець і Глава Церкви відповідним декретом скликає всіх єпископів цієї провінції (див. арт. 2, §1-3).

§ 2. У засіданнях Митрополичого Синоду зобов’язані брати участь усі його члени, за винятком тих, що вже зреклися уряду. Якщо котрийсь член Митрополичого Синоду, який має важкий обов’язок брати участь у цьому Синоді, не може виконати цього обов’язку, то повинен письмово пояснити Синодові причину відсутності; про законність перешкоди мають вирішувати на початку першого засідання члени Синоду.

§ 3. Єпископи, які відсутні на законних підставах, не повинні враховуватися під час обчислення кворуму.

§ 4. На Митрополичий Синод ніхто із членів цього Синоду не може посилати заступника замість себе.

§ 5. Голосують тільки ті члени Митрополичого Синоду, які присутні на його засіданнях.

§ 6. Кожний член Митрополичого Синоду, незважаючи на кількість титулів, володіє лише одним голосом.

§ 7. Єпископи курії Отця і Глави УГКЦ, з огляду на їх перебування на території митрополії, можуть бути запрошені на засідання Митрополичого Синоді, із правом дорадчого голосу. 

§ 8. Настоятелі інститутів богопосвяченого життя, що перебувають на території митрополії, можуть бути запрошені на засідання Митрополичого Синоді, з правом дорадчого голосу. 

§ 9. На Митрополичий Синод можуть бути запрошені ієрархи інших Церков свого права, які виконують владу на тій самій території, але без права голосу.

§ 10. Митрополичий Синод може скористатися порадами експертів з числа духовенства, чернецтва і мирян, які можуть бути запрошені на Синод для пояснення певних питань, але без права голосу.

 

Арт. 6. § 1. Порядок розгляду справ на Митрополичий Синод готує Отець і Глава Церкви з допомогою секретаріату, враховуючи письмові пропозиції єпископів (кан. 133, §1, п. 2 ККСЦ).

§ 2. Пропозиції щодо формування порядку денного Митрополичого Синоду подаються  до секретаріату.

§ 3. Доповіді та матеріали щодо справ, котрі розглядатимуться на Митрополичому Синоді, треба подавати до секретаріату не пізніше ніж за два тижні перед скликанням Синоду. Якщо тема вимагає рішення, то пропозиції до голосування повинні бути сформульовані в короткій і зрозумілій формі. Не підготовані належним чином пропозиції не повинні бути проголосовані на Митрополичому Синоді.

 

Секретаріат Митрополичого Синоду

Арт. 7. § 1. Митрополичий Синод має свій секретаріат в осідку Отця і Глави Церкви, до якого входить секретар та його референт.

§ 2. Секретаря і референта, яких можуть пропонувати члени Синоду, іменує Отець і Глава Церкви за згодою цього ж Синоду на трирічний термін із можливістю подальших іменувань.

§ 3. Дострокове відкликання з уряду секретаря і референта може відбутися на вимогу Отця і Глави Церкви та за згодою Митрополичого Синоду.

 

Арт. 8. Секретар і референт починають свій уряд з моменту отримання відповідних декретів, після чого вони повинні скласти в присутності Отця і Глави Церкви чи делегованої ним особи відповідну присягу, і посідають свої уряди аж до кінця терміну, включно зі складенням протоколу Митрополичого Синоду, що відбувся, і до передання своїх урядів їх наступникам.

 

Арт. 9. Обов’язками секретаря є:

  1. доводити до відома кожного єпископа, не пізніше ніж за два тижні перед початком синодальних засідань програму засідань, доповіді та матеріали щодо справ, які розглядатимуться;
  2. протоколювати всі засідання Митрополичого Синоду;
  3. представляти на розгляд Отцеві й Главі Церкви бюджет Митрополичого Синоду в кінці кожного року;
  4. готувати письмові комунікати для преси, попередньо погоджуючи їх із Отцем і Главою Церкви;
  5. розсилати документ про рішення Митрополичого Синоду всім його членам, згідно з артикулом 22 цього Статуту.

 

Арт. 10. Якщо між Митрополичими Синодами секретар або референт не мали б змоги виконувати своїх обов’язків, то Отець і Глава Церкви, порадившись з єпархіальним єпископом, котрий у його митрополії є найстаршим за єпископськими свяченнями, може тимчасово призначити інших осіб.

 

Арт. 11. Секретар, за згодою Отця і Глави Церкви, може добирати необхідний допоміжний персонал. Ці особи в присутності Отця і Глави Церкви чи делегованої ним особи повинні скласти присягу про дотримання таємниці.

 

Регламент проведення засідань Митрополичого Синоду

Арт. 12. Митрополичий Синод відкривається спільною молитвою, в якій беруть участь усі члени Митрополичого Синоду, а також інші запрошені учасники.

 

Арт. 13. § 1. Отець і Глава Церкви головує на засіданнях.

§ 2. Отець і Глава Церкви, залишаючись головуючим, може делегувати іншого єпископа вести синодальне засідання.

§ 3. Вимога щодо участі в Митрополичому Синоді поширюється на всі засідання. Тільки з вагомої причини і за згодою Митрополичого Синоду його член може бути відсутній на засіданні.

 

Арт. 14. § 1. Кожний член Митрополичого Синоду має право брати слово під час дискусій, промовляючи по черзі. Не можна брати слово вдруге, коли ще не вичерпаний список черги щодо тої самої справи.

§ 2. Кожний член Синоду має право на формальну пропозицію, щоб закрити дискусію. Коли пропозицію підтримає ще один єпископ, то Отець і Глава Церкви виносить її на голосування, і якщо цю пропозицію підтримує абсолютна більшість присутніх, то дискусія припиняється (пор. кан. 924, п. 1 ККСЦ).

 

Арт. 15. § 1. Рішення Митрополичого Синоду є правосильними, якщо за присутності більшості тих, хто повинен бути скликаний, вони були ухвалені абсолютною більшістю присутніх; якщо ж кількість голосів була рівна, тоді Отець і Глава Церкви своїм голосом повинен переважити (кан. 924, п. 1 ККСЦ).

§ 2. Голосування, згідно з нормою артикула 16 цього Статуту, є відкритим, хіба головуючий або два члени Митрополичого Синоду вимагали б таємного голосування.

§ 3. Щодо фінансових справ, які розглядає Митрополичий Синод, єпископ-емерит та єпископ-помічник мають тільки дорадчий голос.

 

Арт. 16. Голосування у всяких виборах відбувається таємно, згідно кан. 956 ККСЦ.

 

Арт. 17. Митрополичий Синод вирішує питання про збереження таємниці щодо обговорених актів і справ, однак із дотриманням обов’язку зберігати таємниці у випадках, установлених загальним правом.

Арт. 18. Програма Митрополичого Синоду складається з таких частин:

  1. Вступні елементи:

- відкриття, молитва, привітання;

- визначення кворуму;

- прийняття порядку денного.

  1. Звіт. Подається звіт про виконання рішень Митрополичого Синоду та про втілення в життя в митрополії законів та рішень Синоду Єпископів УГКЦ. Митрополичий Синод має оцінити стан виконання відповідних рішень і законів.
  2. Повідомлення. Ідеться про матеріал, котрий не вимагає дискусії і прийняття щодо нього рішення. Бажано, щоб повідомлення подавалися в письмовій формі як окремий документ.
  3. Обговорення. У цій частині дискутуються питання порядку денного. Презентація питання – не більше ніж 15 хвилин, виступ – не більше ніж 5 хвилин. Одне питання може розглядатися не більше від години. Розгляд кожного питання має завершитися голосуванням. Коли щодо питання з якихось причин неможливо прийняти рішення, то виноситься на голосування пропозиція про перенесення його на наступний Митрополичий Синоду.
  4. Різне. Питання до цього розділу зголошуються на першому робочому засіданні.

 

Синодальні акти і закриття Митрополичого Синоду

Арт. 19. Протоколи засідань підписує від імені членів Митрополичого Синоду Отець і Глава Церкви та секретар.

 

Арт. 20. Рішення Митрополичого Синоду не можуть суперечити загальному праву, приписам Канонів партикулярного права УГКЦ або обмежувати права місцевих ієрархів.

 

Арт. 21. § 1. Отець і Глава Церкви у визначений Митрополичим Синодом спосіб і час оприлюднює рішення.

§ 2. Якщо іншого не прописано в декреті, оприлюднення рішень відбувається шляхом їх електронного опублікування на офіційному веб-сайті УГКЦ (ugcc.ua). Автентичний текст рішень з оригінальними підписами зберігається в архіві курії Отця і Глави Церкви.

§ 3. Синодальні рішення із загальною зовнішньою силою набувають чинності через місяць від дня їх електронного опублікування, хіба що в декреті про оприлюднення вказано інший термін.

 

Арт. 22. § 1. Секретаріат надсилає оприлюднені рішення та протоколи Митрополичого Синоду всім членам Синоду.

§ 2. Секретаріат також дбає про надання інформації про рішення Митрополичого Синоду всім митрополитам УГКЦ, комісіям УГКЦ, інститутам богопосвяченого життя, а також зацікавленим церковним чи науковим установам, якщо їх це стосується.

 

Арт. 23. § 1. Рішення Митрополичого Синоду є обов’язкові для виконання в усій митрополії, зокрема, в межах церковного законодавства, в інститутах богопосвяченого життя і об’єднаннях вірних.

§ 2. Місцеві ієрархи зобов’язані особисто контролювати виконання рішень Митрополичого Синоду на території єпархії та екзархатів; Отець і Глава Церкви, як той, що покликаний дбати про ретельне збереження віри й церковної дисципліни (пор. кан. 133, § 1 п. 4 ККСЦ), піклується про виконання синодальних рішень відповідними вказівками.

§ 3. З метою успішного впровадження рішень Митрополичого Синоду слід дбати про те, щоб вони були предметом вивчення і пояснення в єпархії та кожному екзархаті на нарадах чи періодичних зборах священнослужителів, членів інститутів богопосвяченого життя і мирян.

 

Арт. 24. Митрополичий Синод закривається спільною молитвою за участю членів Синоду та запрошених осіб.

 

Прикінцеві положення

Арт. 25. Цей Статут затверджується Митрополичим Синодом і стає чинним від дня його проголошення Отцем і Главою УГКЦ.

 

Опубліковано на офіційній веб-сторінці УГКЦ 12 квітня 2017 року

DEBUG

0.0858
clr:34
cch:-no-
sql:0.0477
csql:0.0000
out: 0.0000
..........
M: 4,002,552
m: 2,942,696