Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю Всіх святих

Понеділок, 20 червня 2022, 18:42

Бути святим означає ділитися всім тим, що ми маємо, навіть своєю досконалістю, і бути готовим послужити одне одному в ім'я Божої любові, не шукаючи іншої компенсації, іншої честі, іншої заплати, як тільки тієї вічної нагороди, яку Господь Бог усім нам підготував.

Святими ви мусите бути,
бо Я – святий, Господь, Бог ваш (Лев. 19, 2).

 

Всечесні отці!
Преподобні сестри!
Дорогі в Христі брати і сестри!

 

Слава Ісусу Христу!

Ці слова, які промовляє Господь Бог, що дає себе пізнати ізраїльському народові в пустелі, не є якимсь наказом робити неможливе чи жити надлюдським життям. Вони відкривають зміст, сутність покликання людини, її місце в Божому задумі.

Що означає Божа святість? Очевидно, тут ідеться насамперед про особливі прикмети Бога, про те, який Він. Бог об'являє себе людині, входить із нею у спілкування, не тільки розказує їй про себе, а й дає їй можливість пережити, отримати досвід присутності Божої сили, зокрема в найбільш драматичні моменти її життя та історії народу.

Проте в Старому Заповіті була ще інша важлива складова поняття «святий». Бог був святим як Цілковито Інший, ніж усе те, що людина могла бачити, пізнавати, переживати в цьому світі. Він виходив за межі уявлення та розуміння людини про добро і досконалість. Той Бог, який закликав Авраама вийти з його землі, родини і який вивів своєю могутньою рукою Ізраїль із єгипетської неволі, перевершує все те, що існує в цьому створеному світі. На відміну від інших божків, що їм поклонялися довколишні народи, Бог Ізраїлю не належав ні до видимого, ні навіть до невидимого світу, у якому живе людина. Тому одним із способів, як промовити про Бога, у якого вірує, за яким іде і голос якого чує Божий народ, було слово про те, що Він є Цілковито Інший. Ми ісповідуємо, що Бог є несказанний, незбагненний, невидимий, неосяжний і завжди сущий.

Той Бог перевершував розуміння святості, яке людина могла набути завдяки релігійному досвіду в цьому, видимому, світі. Бо кожна людина, як релігійна істота (навіть атеїсти мають свій вид релігії), вважала, що за допомогою ритуального стосунку до якоїсь вищої мети може стати святою. Так само і сьогодні дехто вважає, що бути духовним означає тікати від тілесності. Але Бог Ізраїлю, коли каже: «Будьте святими, так само як Я є святий» – закликає до чогось цілковито не відомого для людини того часу. 

Бог єдиний Святий. Жодна досконалість людини, яка походить від її зусилля, не є святістю в біблійному сенсі того слова. Жоден супермен, супергерой, який своїми здібностями перевершує сили всіх інших на світі, не показує сил святості. Можливість людини бути святою, а не просто праведною і справедливою, відкривається нам у Христі-Ісусі. Чому? Бо Ісус Христос як воплочений Бог, як той Цілковито Інший, що прийняв людське тіло, – став єдиним посередником між Богом і людиною. І саме через цей об'єднавчий зв'язок в Ісусі Христі між Божественною святістю, тобто святістю нествореної істоти, і життям людини відкрила можливість для кожного з нас брати участь у святості самого Бога.

Ми сьогодні святкуємо неділю Всіх святих, пам'ять усіх тих, хто у своєму житті виявив світові святість єдиного Святого і був причасником саме Його святості. Тому в нашій Літургії, коли священник проголошує: «Святими ви мусите бути, бо Я – святий, Господь, Бог ваш» (Лев. 19, 2), підносячи Агнця Божого, Тіло Христове, то Божий люд урочисто співає: «Єдин свят, єдин Господь Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь». А потім причащається єдиного Святого. 

Та святість Цілковито Іншого, колись далекого і незнаного, стає сьогодні досяжною і близькою для людини через дію Святого Духа. Ми святкуємо пам'ять усіх святих цієї неділі, яка йде безпосередньо після П'ятдесятниці, бо вшановуємо плоди дії Духа Святого в історії людства. Святим можна стати лише в Дусі Святому. Святим можна стати лише освячуючись благодаттю того Духа, який зійшов колись на апостолів, а сьогодні спочиває у Христовій Церкві. Ця святість може мати багато різних виявів, як і кожна людина є іншою. Але кожна свята людина стає Божим обличчям у цьому світі.

Господь Бог деколи відкриває своє обличчя, свою присутність між нами в дивний спосіб. Апостол Павло каже, що сила Божа об'являється в його немочі (пор. 2 Кор. 4, 6–15). Це розуміння святості цілком протилежне до стародавніх уявлень, до того, що лише переможець, герой виявляє досконалість людини. А тут людина може осягнути досконалість лише в причасті святості самого Бога!

Сьогодні, вшановуючи усіх святих, маємо пам'ятати кілька важливих істин християнського життя. Перша істина – заклик до святості відкритий для кожного. Бути звершеним у Божих прикметах, завдяки яким людина може здійснити своє покликання бути досконалим образом Творця, є метою людського життя. Не виконавши цього завдання, неможливо ввійти у радість святих після завершення земної мандрівки.

Друга істина – не можна бути святим самотужки. Звичайно, що треба дуже інтенсивно працювати, щоб не втратити благодаті Святого Духа і зростати в ній; кожен Божий дар треба прийняти і з Ним співпрацювати. Але ми можемо бути святими тільки разом із Богом, із Духом Святим, який спочиває на нас. Тому бути християнином означає бути невід'ємним членом усіх тих, які освячуються. Простором освячення є духоносна спільнота Христової Церкви.

Третє, що необхідно усвідомити, – бути християнином означає бути членом спільноти святих. І тут нам відкривається ще одна правда віри. Святкуючи пам'ять усіх святих впродовж історії людства, ісповідуємо істину нашої віри про сопричастя святих. Ми не тільки їх пам'ятаємо, як щось із минулого, а маємо можливість творити з ними єдину спільноту. І вони, що вже звершили свій земний шлях і стоять перед Божим престолом, сьогодні за нас моляться, нам допомагають, нас супроводжують, випрошують у Господа Бога ті благодаті, яких ми потребуємо, щоб ми на небі могли до них долучитися. І те сопричастя святих показує, що бути християнином означає віддзеркалювати Бога у світі, і вже тут, на землі, стати небесним громадянином, як каже апостол Павло (пор. Євр. 13, 14).

І ще одна дуже важлива істина нашої віри. Щоб бути святим, треба навчитися любити Бога і ближнього. Біда тій людині, яка вже вважає себе святою. Пригадую, як одного разу на Синоді Блаженніший Любомир сказав таку фразу: «Гірка то річ жити зі святими людьми». Справді, важко творити спільноту з тими, що вже вважають себе святими, бо вони стають дуже агресивними, «кусають» тих, хто поруч, бо вважають себе кращими від інших.

Бути святим означає ділитися всім тим, що ми маємо, навіть своєю досконалістю, і бути готовим послужити одне одному в ім'я Божої любові, не шукаючи іншої компенсації, іншої честі, іншої заплати, як тільки тієї вічної нагороди, яку Господь Бог усім нам підготував. Хто шукає Божої святості, той отримає все. Про це каже нам сьогодні Христове Євангеліє: «Хто лишив задля Мого імені батька, матір, братів і сестер, той отримає все це сторицею і Царство Небесне». Бо у святості все здобувається, а без святості – втрачається, усе те, що ми отримали, здобули, чого навчилися чи навіть те, що Господь Бог нам подарував. 

Сьогодні ми святкуємо Міжнародний день батька та День медика. Користаючи з цієї нагоди, хочу щиро привітати батьків, які виховують у своїх дітей прагнення до святості та християнської й людської досконалості. Особливо молимося за тих татусів, які зі зброєю в руках і ціною власного життя захищають Україну від російського окупанта, даючи своїм дітям істинний приклад справжньої любові. Дякую також нашим медикам, які в драматичних обставинах війни рятують людське життя. Нехай усі святі супроводжують вас у сумлінному виконанні ваших професійних обов’язків, а сам Господь водить вашою рукою і доповнює ваше лікарське мистецтво і ваш талант силою благодаті Святого Духа!

Просімо: Духу Святий, освячуй нас, роби нас святими кожного дня, впроваджуй нас у спільноту сопричастя святих у небі і допоможи нам свідчити, показувати на землі Твоє обличчя. І лише тоді ми будемо справжніми людьми з великої букви. Амінь.

+ СВЯТОСЛАВ