Проповідь Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ, у понеділок Святого Духа в Патріаршому домі у Львові

Вівторок, 09 червня 2020, 09:33

Просімо сьогодні Духа Святого, щоб нам допоміг навчитися любити. Допоміг здійснити наше прагнення і потребу: любити і бути любленим...

Проповідь Блаженнішого Святослава,
Отця і Глави УГКЦ,
у понеділок Святого Духа
в Патріаршому домі у Львові

Слава Ісусу Христу!

Всечесні отці!
Дорогі у Христі брати і сестри!

Вчора ми святкували одне з найбільших християнських свят – свято П’ятидесятниці. Це свято зішестя на апостолів Духа Святого у вигляді вогняних язиків. Сьогодні, у другий день цього свята, ми з вами звертаємо увагу на особу Святого Духа. Вчора ми переживали подію, а сьогодні Церква запрошує нас поглянути на те, Ким є цей Дух Святий, який зійшов на апостолів. Кого Він нам об’являє? А відтак, яку ми з вами печать нашого Бога-творця  носимо у своїй істоті як людина сотворена на Його образ?

Дух Святий є третьою особою Пресвятої Трійці. Він нам об’являє, що наш Бог є один. Ми віримо в єдиного Бога. Але Він сам у собі не є самотнім. Наш один і єдиний Бог не самотній. Він є Трійцею. Ми віримо в єдиного Бога у трьох Особах: Отця і Сина і Святого Духа. Наш Бог є любов’ю. Троїчною любов’ю. Тою любов’ю, яка цілковито і повно «виходить із Себе» і дарує себе, спочиває в іншій Особі Трійці. Тому святі отці говорили, що як ми споглядаємо Святу Трійцю, то бачимо, що кожна Божа Особа живе й існує та діє в іншій Особі.

Каже Христос: «Я і Отець – одно. Отець є в Мені, а я в Ньому». Дух Святий є той, який від Отця походить і у Сині спочиває. Саме Син є Той, який воплотився від Пречистої Діви Марії силою і діянням Святого Духа. Сьогодні Син від Отця посилає нам Духа Святого, як животворне начало, як ту Божу любов, яка хоче тепер спочивати у нас на подобу того, як спочиває в Отці і Сині. Таїнство Пресвятої Тройці об’являється у дуже цікавий спосіб: Бог наче шукає місця, щоб замешкати у людині. Каже Христос: «хто любить Мене і заповіді Мої зберігає, того Отець мій полюбить. І Ми прийдемо до нього і в Ньому закладемо житло».

Господь Бог сотворив людину як храм Божий, як жилище для Себе самого. Сотворив людину, як єдину істоту у видимому і невидимому світі, яка може вмістити у собі життя Пресвятої Тройці. Ми є сотворені на образ і подобу Троїчного буття. Людина для того, щоб бути собою повинна зреалізувати Троїчний образ у своєму особистому житті. Будучи сотвореним на образ Божий людина покликана любити і бути любленою. Любити – це означає перенести центр свого «я» від себе і вкласти його в ту особу, яку я люблю. Так як ми споглядали це у єдиному Бозі в трьох Особах. Вкласти себе в іншого! Лише, таким чином, людина може зрозуміти ким вона є і для чого живе.

Дух Святий є духом Божої любов. Слово любов у сьогоднішньому світі є дуже знецінене, девальвоване. Дуже часто для людей любити – це означає подбати тільки про себе. Той Бог, якого нам об’являє Дух Святий: Бог Трійця - є Божественною любов’ю, яка є даром себе самого іншій людині. Властиво така здатність і потреба людини любити та бути любленою є основною її буття як суспільної істоти. Ще старий Арістотель казав, що людина є  «зоон політикон», тобто істотою суспільною. Вона є істотою, яка завжди потребує спільноти. Людина творить спільноту. У ній вона відчуває простір, у якому здатна здійснити своє прагнення і потребу: любити і бути любленою.

Сьогодні ми переживаємо це свято, в особливих обставинах. Ми довгий час були на карантині і самоізоляції. Як наслідок такого відокремлення один від одного, суспільна природа людини почала терпіти. Нам лікарі сказали, що єдиний спосіб припинити поширення хвороби – це перервати соціальні контакти. Тобто припинити зустрічатися з іншими людьми. Можливо зараз є той час, коли ми особливо відчуваємо, що потребуємо іншого для того, щоб бути собою. Ми вчора бачили, як люди тішилися, коли могли нарешті бути разом на святі. Очевидно зберігаючи дистанцію й інші правила самозахисту. Ми так потребуємо бути разом. Ми так потребуємо бути спільнотою. Властиво ото Троїчність буття людини з одного боку, а з іншого сила і діяння Святого Духа, яка відкриває нам Пресвяту Тройцю теж об’являє нам природу Христової Церкви. Церква – це ікона Пресвятої Тройці. Тому по своїй природі Церква – це спільнота, яка збирає людей, вчить їх любити. Наповняє їх Духом Святим. Тільки у спільноті, яка є духоносною у Святому Дусі, спільноті єдиного тіла Христового, яким є Церква, людина може отримати життя і жити вповні.

Просімо сьогодні Духа Святого, щоб нам допоміг навчитися любити. Допоміг здійснити наше прагнення і потребу: любити і бути любленим. Насамперед, нехай Він допоможе нам зрозуміти, що Той, Хто першим нас полюбив і дав себе за нас і нам є наш Господь: Отець, Син і Дух Святий. Бог першим нас полюбив і дам нам Духа Святого – духа любові. Нехай та любов допоможе нам все пережити. Все перетривати. Відчути, що справді та Божа Любов є вічною, життєдайною і ніколи не переминає силою і діянням Святого Духа. Амінь.

† СВЯТОСЛАВ

Патріарший дім у Львові, 8 червня 2020 року