«Богослов’я − це своєрідний мозок Церкви це її інтелектуальне життя» − десять тез про богослов’я в Україні

«Богослов’я − це своєрідний мозок Церкви, це її інтелектуальне життя!» − десять тез про богослов’я в Україні

Четвер, 14 грудня 2017, 12:39

Перспективи розвитку богослов’я в Україні обговорювали в прямому ефірі програми «Відкрита Церква. Діалоги». Гостем студії «Живого ТБ» був диякон Роман Завійський, декан Філософсько-богословського факультету УКУ, перший громадянин України, який захистив докторат з богослов’я в Оксфордському університеті.

  • Богослов’я − це інтерпретація Божого Об’явлення і його випромінювання на різні сфери нашого життя. Богослов покликаний прокладати місток між Євангелієм та повсякденним життям.
     
  • Одне з духовно-аскетичних визначень богослова − це той, хто молиться. Тобто богослов’я завжди пов’язане з молитвою, з літургійним життям Церкви.
     
  • Часто ми означуємо Церкву як Тіло Христове, як організм. Богослов’я − це своєрідний мозок Церкви, її інтелектуальне життя. Сам мозок не може функціонувати без взаємодії з іншими органами, але якщо в людини щось негаразд із мозком – це створює великі проблеми.
     
  • Найкращі і найвідоміші університети світу спочатку поставали як духовні семінарії або як богословські факультети. Богослов’я завжди було центральним і найстаршим стержнем в лоні західних університетів, який світоглядно тримав його як один цілісний організм.
     
  • Більшість громадян сьогодні готові прийняти «сервіс Церкви» не більше ніж три рази за життя – хрещення, шлюб і похорон. Але Церква сьогодні має відповіді на питання зі сфери політики, економіки, суспільних відносин. У католицькій традиції це називається суспільним вченням, соціальною доктриною Церкви.
     
  • Після Революції гідності суспільство відчуло, що Церква має меседжі для нього, але важливо щоб в середовищі священиків і мирян зростала свідомість потреби виходу в суспільну сферу. Це є свого роду дифузія богослов’я в суспільство.
     
  • Існують певні сфери життя, де люди з релігійним світоглядом можуть краще і ефективніше виконувати служіння, ніж це може забезпечити держава чи уряд. Ті, хто вивчав богослов’я, можуть себе проявити в цій сфері.
     
  • Українські Церкви пройшли довгий шлях до визнання богослов’я як наукової і навчальної дисципліни. Через десятиліття панування комунізму й атеїстичного світогляду наше суспільство втратило розуміння потреби богослов’я і того, як воно взаємодіє з іншими дисциплінами, а також те, як воно служить Церкві й суспільству.
     
  • Офіційне визнання богословської освіти в Україні відкриває широку палітру можливостей. Людина, яка здобула бакалаврат з богослов’я, може продовжувати навчання на будь-якій гуманітарній спеціальності і навпаки. Ця міждисциплінарність створює дуже творчий контекст. На прикладі Католицького університету ми бачимо, як людина, що має багаж знань з іншої гуманітарної сфери, зіткнувшись з богослов’ям, просто «творчо вибухає».
     
  • Богослов’я сьогодні може відповідати на складні запитання з наукової сфери. Нещодавно в періодичному виданні Філософсько-богословського факультету УКУ вийшла стаття про Воплочення Христа з перспективи сучасної ембріології і генетики, а також яка роль у цьому Діви Марії.  
     

Департамент інформації УГКЦ